Справа 22-6193-2006 р. Головуючий 1 інстанції БілакС.В.
Категорія 21 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів: Дем"яносова М.В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.,
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міськогосуду від 13 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Красноармійськву гілля" про скасування висновку комісії по розслідуванню нещасного випадку щодо допущення ним порушень правил безпеки, рішення комісії з питань охорони праці про зменшення йому одноразової допомоги у зв"язку з нещасним випадком на 50% , наказу директора шахти імені О. Г. Стаханова про зменшення одноразової допомоги у зв"язку з даним нещасним випадком , з участю третьої особи-Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у місті Димитрово,
ВСТАНОВИВ:
Позивач оскаржує в апеляційному порядку рішення Димитровського міського суду від 13 квітня 2006 року, яким відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Апелянт посилається на те , що відмовляючи у задоволенні позову і нриходячи до висновку, що він допустив порушення законодавства про охорону праці, суд не врахував, що роботодавцем не було створено належних умов його праці і саме це з'явилось причиною нещасного випадку, що наказ директора шахти про зменшення йому на 50% одноразової допомоги у зв"язку з нещасним випадком видано на підставі незаконного рішення комісії з питань охорони праці щодо наявності 50% його вини в нещасному випадку, що вказана комісія не була правомочна вирішувати дане питання, оскільки була створена не у відповідності з законодавством.
У засіданні апеляційного суду позивач наполягав на скарзі, представники відповідача та 3-ї особи -Фонду соціального страхування просили рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції , ухвалюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову , виходив з того, що позивач з 20 липня 1081 року працює машиністом гірничновиймальних машин шахти мені О.Г. Стаханова Державного підприємства "Красноармійськвугілля". 21 грудня 2004 року з ним стався
нещасний випадок, про що 23 грудня 2004 року складено акт форми Н-1. На момент нещасного випадку з 17 грудня 2004 року позивач виконував обов"язки ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд встановив, що позивач, виконуючи обов"язки гірничного майстра, разом з робочими дільниці вручну проводив підкатку платформи з лісоматеріалом, при цьому він знаходився позаду платформи. Коли платформа зіткнулася з попереду стоячим вагоном з інертним пилом, брус здвинувся з платформи і 5-й палець лівої кісті позивача було зажато між брусами і був травмований . Згідно висновку комісії по розслідуванню основною причиною нещасного випадку є особиста необережність позивача при ручній підкатці платформи з лісоматеріалами, порушення ним вимог п.11.19.1 ."Положення СУ ОТ" щодо зобов'язання гірничного майстра забезпечити охорону праці в зміні та ст., 14 Закону- України "Про охорону, праці" щодо піклування про особисту безпеку. . Комісія по охороні праці, яка утворена конференцією трудового колективу 11 червня 2004 року у складі 16 членів, правомірно і обґрунтовано рішенням від 22 березня 2005 року зменьшила відповідачеві одноразову допомогу на 50%. Наказом директора шахти позивачу на підставі акту про нещасний випадок зменшено одноразову допомогу на 50%. Висновком МСЕК від 18 березня 2005 року у зв"язку з даною травмою позивачу встановлено втрату 5% працездатності безстроково і Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування призначені щомісячні виплати у відшкодування шкоди та сплачено одноразову допомогу в сумі 3207 грн. 62 коп. При цьому сума одноразової допомоги зменшена на 50%. Суд дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги законодавства про охорону праці і тому комісія по розслідуванню нещасного випадку обґрунтовано в акті про нещасний випадок зазначила, що причиною нещасного випадку є особиста необережність потерпілого при ручній підкатці платформи з лісоматеріалами, що він порушив п.11.19.1 "Положення СУОТ№ та ст. 14 Закону України "Про охорону праці" щодо зобов'язання гірничного майстра забезпечити охорону праці в зміні та щодо піклування про особисту безпеку. З врахуванням допущених порушень суд дійшов висновку про правомірність рішення комісії з питань охорони праці та наказу директора шахти про зменьшення на 50% одноразової допомоги.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення комісії з питань охорони праці підлягає скасуванню з постановою нового рішення в цій частині про задоволення позову , а в іншій частині підлягає залишенню без зміни з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування висновку комісії по розслідуванню нещасного випадку та в частині скасування наказу директора шахти суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального та процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що, згідно Посадової інструкції гірничного майстра (а.с. 52) та поясненням у судовому засіданні спеціаліста -начальника Красноармійської гірничо - технічної інспекції охорони праці позивач, виконуючи обов"язки гірничного майстра, зобов'язаний був забезпечити охорону праці у зміні і підкатка вагонів не входила в його обов'язки. Згідно п., п.1.1 , 3.6 , 3.7 , 3.8 ,4.2 вказаної інструкції гірничний майстер дільниці є одноособистим і основним організатором безпеки робіт на дільниці у зміні, забезпечує безаварійну і безпечну роботу на всіх технологічних лініях в зміні на дільниці згідно наряду, приймає заходи по усуненню небезпеки, здійснює контроль за виконанням робіт у відповідності з технічною документацією, технологічними нормами, перевіряє якість виконаних робіт і має право забороняти і зупиняти ведення робіт у разі порушення інструкції і правил техніки безпеки, а також забороняти виконання робіт на несправному обладнанні. Фактичні обставини, які позивачем не оспорюються, свідчать про те, що він не тільки.не забезпечив.охорону.лраціу зміні, а сам допустив порушення, оскільки-вручну підкатував платформу з лісоматеріалом, внаслідок чого сталася травма. Цри таких обставинах суд дійшов правильного висновку , що комісія по розслідуванню нещасного випадку обґрунтовано зробила висновок, що основною причиною нещасного випадку є особиста необережність постраждалого і порушення ним вимог п. 11.19.1 Положення про СУ ОТ щодо обов'язку гірничного майстра забезпечити у зміні охорону праці та ст. 14 Закону України "Про охорону праці" щодо обов'язку піклуватись про особисту безпеку.
З колективного договору шахти видно, що ним не передбачено порядок встановлення ступеню вини в нещасних випадках. Як пояснив представник відповідача на шахті не прийнято Положення про комісію з питань охорони праці і не встановлено її повноваження щодо встановлення ступеню вини в нещасних випадках. Приходячи до висновку про правомірність наказу директору про зменшення розміру одноразової допомоги позивачу ,суд обґрунтовано виходив з того ,що згідно із п.14 Типового положення про комісії з питань охорони праці підприємства, яке затверджено державним комітетом України по нагляду за охороною праці 3 серпня 1993 року , рішення комісії мають рекомендаційний характер і впроваджуються у життя наказами власника. Тому директор шахти , приймаючи до уваги саме висновок комісії по розслідуванню нещасного випадку про вину позивача в нещасному випадку, про що вказано в наказі (а.с.48), а не рішення комісії з питань охорони праці про зменшення одноразової допомоги, правомірно зменшив розмір одноразової допомоги позивачу, на підставі чого Фондом соціального страхування і виплачено зменшену одноразову допомогу.
Відмовляючи у задоволенні позову про скасування рішення комісії з питань охорони праці від 22 березня 2005 року про зменшення позивачу одноразової допомоги на 50% суд не врахував, що комісія не була правомочна, прийняла рішення в порушення вимог ст. 13 Типового положення про комісії з питань охорони праці підприємств, згідно яким засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні від кожної сторони більшість її членів. З рішення конференції про утворення складу вказаної комісії (а.с. 46) та протоколу її засідання ( а.с. 43) видно, що цього принципу не було додержано. тому апеляційний суд вважає, що це рішення підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги про те, що наказ директора шахти видано на підставі незаконного рішення комісії з питань охорони праці , необгрунтовані і спростовуються самим наказом , в якому зазначено ,що його прийнято з врахуванням висновку комісії про розслідування нещасного випадку.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування висновку комісії про розслідування нещасного випадку щодо вини позивача та наказу директора шахти постановлено в межах заявлених вимог ,відповідає встановленим фактичним обставинам у справі, вщогам., матеріальногоі •процесуального закону і підстав для його скасування у цій частині немає.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення комісії з питань охорони праці про зменшення позивачу одноразової допомоги підлягає скасуванню з постановою нового рішення в цій частині про задоволення позову і скасування рішення комісії.
Керуючись ст., ст. 307, 308, 309, 314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Димитровського міського суду від 13 квітня 2006 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення комісії з питань охорони праці шахти ім.. О.Г. Стаханова від 22 березня 2005 року про зменшення на 50% одноразової допомоги ОСОБА_1 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Красноармійськвугілля" у вказаній частині задовольнити. Рішення комісії з питань охорони праці шахти ім..О.Г. Стаханова від 22 березня 2005 року про зменшення на 50% одноразової допомоги ОСОБА_1 скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий Судді :