Справа №2а- 1908/10/ 1570

У Х В А Л А

30 березня 2010 року Суддя Одеського окружного адміністративного суду  Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов  Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «ПИМА» про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством, -

В С Т А Н О В И В:

    До суду надійшов адміністративний позов Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «ПИМА» про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством.

Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються ім’я позивача та відповідача, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, які йому відомі і які можуть бути використані судом.  До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

    Проте поданий адміністративний позов викладеним  вимогам не відповідав.

 Відповідно до п.3 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються:  ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби  посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Але у позовній заяві  Білгород-Дністровської ОДПІ не зазначені  номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти відповідача (якщо такі відомі).

Крім того, позивач не надає суду копію копію статуту СФГ „ПИМА”, не зазначає процесуальний статус засновників відповідача,  інших  відповідальних та афілійованих осіб відповідача (як вбачається з документів, доданих до   заяви засновником СФГ „ПИМА” є  ОСОБА_1), позивачу необхідно вказати їх адресу,   надати для них копію позову з додатками, оскільки позовні вимоги стосуються їх інтересів.  

           Відповідно до ст..2,13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позивач як суб’єкт владних повноважень здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, зобов’язаний  забезпечувати виконання покладених на нею функцій та повної мірі використовувати надані права.  Згідно ст..11 вказаного Закону органи державної податкової служби щодо платників податків мають право запрошувати їх для перевірки правильності та своєчасності уплати податків та зборі, про що надсилається письмове повідомлення. Ці вимоги до посадових осіб податкової служби щодо здійснення ними контролю за податковим законодавством з боку платників податку вказані також в «Методичних рекомендаціях щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток» , затверджених Наказом ДПА України №766 від 11.02.2006 року, та передбачено  у випадку не надання декларацій та звітності на підставах акту про ненадання вказаних документів і неприбуття до податкових органів керівників підприємства необхідно рішать про їх місцезнаходження, проведення позапланових перевірок, а також готуються матеріали для звернення в суд про надання інформації установами банків про рух коштів на рахунках.   Між тим, з заяви та наданих до неї документів не убачається   як саме позивач як суб’єкт владних повноважень виконував свої функції відносно відповідача. Позивачу необхідно надати відомості чи дійсно відповідач не веде господарську діяльність, тобто крім іншого, відомості про наявність або відсутність руху коштів на розрахунку відповідача.          

             Позивач зазначає, що відповідач зареєстрований Роздільнянською РДА 21.01.1994 року, рішення про реєстрацію №146 та надав до суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, в якому відсутня запис про реєстрацію, тобто ніяких доказів наявності реєстрації відповідача позивач не надав.  

Правові, економічні та соціальні засади створення, діяльності та припинення діяльності фермерських господарств визначені в Законі України „Про фермерське господарство”. Фермерське господарство – це форма підприємницької діяльності із створенням юридичної особи, може бути створена одним громадянином або кількома, які є родичами або членами сім’ї. В Статуті ФГ повинно зазначатися, крім іншого, порядок формування (складеного майна). Статтею ст.23 вищезазначеного Закону передбачене успадкування фермерського господарства. Крім того, відповідно до ст.8 Закону державна реєстрація ФГ здійснюється лише після одержання державного акту на землю або укладення договору оренди земельної ділянки та його реєстрації. Підстави для припинення діяльності ФГ визначені в ст.35  Закону України „Про фермерське господарство” , якими є лише: реорганізація ФГ; ліквідація ФГ; визнання ФГ неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, позивачу необхідно зазначити ким створено ФГ, хто в нього входив, яке майно було складено для організації ФГ, яка земельна ділянка рахується за ФГ, а також визначитися з підставами припинення ФГ та судочинством, в порядку якого необхідно припинити при наявності на це підстав, діяльність ФГ.          

Ухвалою судді  від 23.02.2010 року вищезазначений позов залишений без руху, позивача повідомлено про  необхідність у строк до 19.03.2010 року усунути недоліки у позові та роз’яснено, що в разі не усунення недоліків позов буде визнаний неподаним та повернутий йому.

Позивач станом на 30.03.2010 року не усунув недоліки, які вказані в ухвалі суду від 12.01.2010 року, незважаючи на те, що копія ухвали отримана представником позивача 26.01.2010 року.

 При таких обставинах,  в силу ч. 3 ст.108 КАС України, позов слід визнати неподаним та повернути позивачу.

      Керуючись ст. 105, 106, ст.108 ч.3 КАС України,  суддя ,

У Х В А Л И В:

 Адміністративний позов   Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського (фермерського) господарства «ПИМА» про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством -   визнати неподаним та повернути позивачу.

             Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду  заяви про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня отримання позивачами ухвали, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду  протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя