Справа № 22-6256- 2006 р. Головуючий і інстанції Клешньов В.І.
Категорія 19 Доповідач Бабакова Г.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Дем"яносова М.В., Азевича В.Б. при секретарі Тума О.В.
розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною-скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі міста Горлівки на рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 12 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі міста Горлівки про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,
ВСТАНОВИВ: Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 12 травня 2006 року , яким з нього на користь позивача стягнуто у відшкодування моральної шкоди 28000 грн.
Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що дія положення про відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ",що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди і що вини Фонду соціального страхування у спричинені цієї шкоди немає.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача наполягав на скарзі , позивач просив рішення суду залишити без зміни.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач працював на підприємстві вугільної промисловості і під час виконання трудових обов"язків отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 25 червня 2002 року йому встановлено втрату 25 % працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою, а висновком МСЕК від 28 січня 2004 року у зв'язку з хронічним бронхітом та у зв"язку з хронічним радікулитом йому встановлено втрату 35 % працездатності, а по сукупності професійних захворювань- 60 % . Суд дійшов висновку , що внаслідок професійних захворювань, втрати частково працездатності позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу ушкодження здоров"я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 28000 грн.
Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.
Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, що позивач з 1982 року по 2003 рік працював на шахті ім. Гаєвого на підземній роботі і під час роботи внаслідок шкідливих умов праці він отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 25 червня 2002 року йому вперше встановлено втрату 25 % працездатності у зв'язку з вібраційною хворобою , а висновком МСЕК від 28 січня 2004 року йому встановлена втрату 15% зв'язку з хронічним радікулитом та 20% у зв"язку з хронічним бронхітом, а по сукупності професійних захворювань встановлено втрату 60 % працездатності безстроково. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійних захворювань заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювань, ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації. Але висновок суду про розмір моральної шкоди в сумі 28000 грн. не відповідає встановленим обставинам . Суд не навів відповідних мотивів визначення саме такого розміру відшкодування, не врахував, що глибина фізичних та моральних страждань позивача, які встановлені судом, свідчать про заподіяння позивачеві моральної шкоди у розмірі 18000 грн. Тому рішення в цій частині підлягає зміни, з відповідача на користь позивача слід стягнути 18000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."
Доводи апеляційної скарги про те , що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів факт заподіяння йому моральної шкоди , спростовуються медичними документами про наявність у нього професійних захворювань, висновками МСЕК про встановлення втрати ним працездатності . Не ґрунтуються на вказаному Законі і доводи про те , що у зв'язку з відсутністю вини Фонду соціального страхування в заподіянні позивачеві моральної шкоди, Фонд не повинен її відшкодовувати.
Керуючись ст., ст. 307, 309 ,314 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі міста Горлівки задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 12 травня 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у Калінінському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.