ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010 року 12:48 Справа № 2а-832/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Татаринова Д.В.
при секретарі Сандига В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім», м. Запоріжжя
до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя
про: скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю представників сторін:
від позивача: Ратушна О.О., діє на підставі довіреності №1342 від 18 грудня 2009 року;
Назар Л.І., діє на підставі довіреності №1343 від 18 грудня 2009 року;
від відповідача: Скрябіна Є.В., діє на підставі довіреності б/н від 31 березня 2010 року;
Шавло Р.О., діє на підставі довіреності б/н від 27 липня 2009 року, -
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000530804/0 від 16 липня 2009 року, №0000510804/0 від 16 липня 2009 року, №0000520804/0 від 16 липня 2009 року, №0000530804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000510804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000520804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000530804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000510804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000520804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000530804/3 від 08 лютого 2010 року, №0000510804/3 від 08 лютого 2010 року, №0000520804/3 від 08 лютого 2010 року.
Представники позивача в судовому засіданні уточнили заявлені позовні вимоги та просять суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій у формі податкових повідомлень - рішень №0000510804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000510804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000510804/2 від 01 грудня 2009 року, № 0000510804/3 від 08 лютого 2010 року – у частині основного платежу на суму 90 205 грн., у частині штрафних санкцій – на суму 185 257 грн. 50 коп., усього на суму 275 462 грн. 50 коп., № 0000520804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000520804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000520804/2 від 01 грудня 2009 року, № 0000520804/3 від 08 лютого 2010 року – повністю, № 0000530804/0 від 16 липня 2009 року, №0000530804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000530804/2 від 01 грудня 2009 року, № 0000530804/3 від 08 лютого 2010 року – у частині основного платежу на суму 484 812 грн., у частині штрафних санкцій на суму 723 196 грн., усього на суму 1 208 008 грн.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечують, просять суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Також, представниками відповідача надано розрахунок штрафних санкцій по податку на прибуток та по податку на додану вартість.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Оскаржувані представниками позивача в судовому порядку податкові повідомлення – рішення винесені на підставі акту перевірки № 203/08-04/31857580 від 06 липня 2009 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Стальний дім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2009року.
24 липня 2009 року відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі по тексту - Закон 2181) ТОВ «Стальний дім» розпочато процедуру адміністративного оскарження та подано скаргу на виставлені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі рішення.
18 вересня 2009 року за результатами розгляду скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 8161/10/25-016 - податкові повідомлення-рішення № 0000530804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000510804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000520804/0 від 16 липня 2009 року залишити без змін.
З метою доведення нових термінів сплати Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000510804/1 від 18 вересня 2009 року про сплату податку на додану вартість у сумі 269 869 грн., та за штрафними санкціями 275 089 грн. 50 коп., № 0000530804/1 від 18 вересня 2009 року про сплату податку на прибуток у сумі 522 821 грн. та за штрафними санкціями 742 200 грн. 50 коп., № 0000520804/1 від 18 вересня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 275 061 грн. та за штрафними санкціями 80 319 грн. 50 коп.
24 вересня 2009 року ТОВ «Стальний дім», на підставі статті 5 Закону 2181 подано скаргу на рішення відповідача до ДПА України у Запорізькій області.
27 листопада 2009 року за результатами розгляду скарги прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги №5442/10/25-020 - податкові повідомлення-рішення № 0000510804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000520804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000530804/0 від 16 липня 2009 року та № 0000530804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000510804/1 від 18 вересня 2009 року та № 0000520804/1 від 18 вересня 2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
З метою доведення нових термінів сплати відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000510804/2 від 01 грудня 2009 року про сплату податку на додану вартість у сумі 269 869 грн., та за штрафними санкціями 275 089 грн. 50 коп., №0000530804/2 від 01 грудня 2009 року про сплату податку на прибуток у сумі 522 821 грн. та за штрафними санкціями 742 200 грн. 50 коп., № 0000520804/2 від 01 грудня 2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 275 061 грн. та за штрафними санкціями 80 319,50грн.
04 грудня 2009 року ТОВ «Стальний дім» на підставі статті 5 Закону 2181 подано скаргу на рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі до ДПА України.
04 лютого 2010 року за результатами розгляду скарги, ДПА України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги №1081/6/25-0115 - податкові повідомлення-рішення № 0000510804/0 від 16 липня 2009 року, № 0000520804/0 від 16липня 2009 року, № 0000530804/0 від 16 липня 2009 року та № 0000530804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000510804/1 від 18 вересня 2009 року, № 0000520804/1 від 18 вересня 2009 року та № 0000530804/2 від 01грудня 2009 року, № 0000510804/2 від 01 грудня 2009 року, № 0000520804/2 від 01 грудня 2009 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
З метою доведення нових термінів сплати відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000510804/3 від 08 лютого 2010 рок про сплату податку на додану вартість у сумі 269 869 грн., та за штрафними санкціями 275 089 грн. 50 коп., №0000530804/3 від 08 лютого 2010 року про сплату податку на прибуток у сумі 522 821 грн. та за штрафними санкціями 742 200 грн. 50 коп., № 0000520804/3 від 08 лютого 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 275 061 грн. та за штрафними санкціями 80 319,50грн.
Також, в ході розгляду справи встановлено, що в акті перевірки № 203/08-04/31857580 від 06 липня 2009 року відповідачем вказано, що договір №214/04 від 23 березня 2004 року є угодою щодо придбання ТОВ «Стальний дім» товару, та одночасно не може бути пов’язане з терміном «реалізація (збут) продукції (товарів, робіт, послуг), вказаний договір не є змішаним, одержувачі металопродукції, яким продукція доставляється залізничним транспортом не є покупцями ТОВ «Стальний дім» та вказані операції не пов’язані з господарською діяльністю товариства. ТОВ «Стальний дім» тільки приймає участь у розрахунках за ту частину товару, яка направляється залізничним транспортом покупцям та те, що такі покупці є одержувачами ЗАТ "Луганський трубний завод", який класифіковано як перевізника та в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, в редакції Закону України №283/97-ВР від 22 травня 1997 року, із змінами та доповненнями завищено валові витрати на суму платежів за перевезення товару залізничним транспортом у загальній сумі 6 214 426 грн., у т.ч. по періодам: З квартал 2007 року – 1 186 698 грн.; 4 квартал 2007 року – 779 634 грн.; 1 квартал 2008 року – 957 535 грн.; 2 квартал 2008 року – 1 596 568 грн.; 3 квартал 2008 року – 1 292 215 грн.; 4 квартал 2008 року – 352 361 грн.; 1 квартал 2009року – 49 415 грн.
Представники позивача зазначають, що вказані висновки СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Запоріжжя не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки витрати, пов’язані з відправкою залізничним транспортом металопродукції на адресу, вказану покупцями, підтверджені належним чином оформленими документами, а саме: актами виконаних робіт (наданих послуг) та копіями квитанцій про приймання вантажу та не є порушенням ТОВ «Стальний дім» вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" тому, що позивач частину металопродукції реалізовує на умовах зі складу виробника такої продукції в м. Луганськ та відшкодовує останньому послуги з її відправки та перевезення на адресу, зазначену власними покупцями.
Документом, що підтверджує взаємовідносини між відправником та власником металопродукції є саме квитанції про приймання вантажу, копії яких були надані для перевірки. Оригінали вищезазначених квитанцій залишаються у відправника. В підтвердження факту відшкодування відправнику вартість витрат, пов’язаних з перевезенням власним покупцям (залізничний тариф), для перевірки позивачем надані двосторонні акти виконаних робіт (наданих послуг), які засвідчують перевезення вантажу, направленого на адресу, вказану власними покупцями ТОВ «Стальний дім» - акт виконаних робіт №12/07 від 31грудня 2007 року згідно договору № 214/04 від 23березня 2004 року, з додатком у вигляді реєстру виставлених рахунків за залізничні послуги, рахунок № 18852/1 від 02 грудня 2007 року на відшкодування залізничного тарифу та квитанція про приймання вантажу №50305697, та копії квитанцій про приймання вантажу, які є складовою комплекту перевізних документів.
Необхідно зазначити, що представники ТОВ «Стальний дім» зазначають, що договір №214/04 є змішаним договором, а ТОВ «Стальний дім» - особою, що здійснює діяльність з торгівлі металопродукцією, оскільки окрім зобов’язань прийняти та оплатити продукцію, вказаний договір встановлює зобов’язання позивача відшкодувати відправнику вартість витрат, пов’язаних з перевезенням (залізничний тариф).
З моменту переходу права власності на металопродукцію ТОВ «Стальний дім» є законним її власником та в подальшому реалізує її власним покупцям за узгодженими цінами, які формуються без урахування витрат з доставки, оскільки такі витрати відшкодовуються покупцями окремо.
В судовому засіданні встановлено, що 23 березня 2004 року між ТОВ «Стальний дім» - як покупцем, та ЗАТ «Луганський трубний завод» - як постачальником, було укладено договір № 214/04 згідно умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (п.1.1 договору). Предметом договору №214/04 є поставка металопродукції (п.1.2 договору). Згідно з п.3.5 договору №214/04 та специфікаціям металопродукція постачається на умовах FCA м. Луганськ та EXW м. Луганськ.
Відправник укладає договір перевезення на умовах, які узгоджені з ТОВ «Стальний дім» у договорі №214/04. В свою чергу позивач відшкодовує відправнику вартість витрат, пов’язаних з перевезенням, незалежно від того, на адресу ТОВ «Стальний дім» чи на адресу власного покупця товариства, чи на адресу іншої особі – кінцевого отримувача, було здійснено відправку продукції. Власні покупці ТОВ «Стальний дім» проводять відшкодування вартості витрат, пов’язаних з перевезенням саме товариству позивачу. Отже договори, укладені ТОВ «Стальний дім» з власними покупцями, є договорами, за якими право власності на продукцію передається від позивача власними покупцям, що підтверджується оформленими первинними документами.
Факт виконання сторонами умов Договору № 214/04 та переходу права власності на металопродукцію до позивача засвідчується належним чином оформленими видатковими накладними (як приклад: видаткова накладна №18678 від 02 грудня 2007 року) Отже, з моменту переходу права власності на металопродукцію позивач є законним її власником та в подальшому реалізує її власним покупцям за узгодженими цінами, які формуються без урахування витрат з доставки, оскільки такі витрати відшкодовуються покупцями окремо. (Як приклад: накладна № СД-5223/12 від 02 грудня 2007 року, рахунок-фактура № СД-5223/1/12 від 02 грудня 2007 року, Акт № СД-5223/1/12 сдачі-прийняття виконаних робіт згідно договору №58 від 01 березня 2005 року від 02 грудня 2007 року та квитанція про приймання вантажу № 50305697).
Умовами Договору №214/04 окремим пунктом передбачено обов’язок Покупця оплатити додатково залізничний тариф на підставі рахунків, наданих Постачальником (п.3.8 Договору). Витрати з компенсації вартості такого залізничного тарифу класифікуються в бухгалтерському обліку у відповідності з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати» в залежності від мети здійснення такої компенсації, а саме: або з метою доставки металопродукції на склади, розташовані у м. Дніпропетровськ, або з метою доставки її безпосередньо на адресу, вказану покупцями позивача, оскільки вищенаведені нормативи розрізняють порядок обліку таких витрат, проте не унеможливлюють укладення сторонами окремих видів договорів.
Так, як було зазначено вище, за Договором №214/04 позивач набуває право власності на всю металопродукцію, отриману за зазначеним Договором, а саме, на продукцію, що надходить на складські площі в м. Дніпропетровськ, на продукцію, що відправляється Постачальником на адресу покупців, вказаних позивачем та на продукцію, що залишається зберігатись за договором збереження в м. Луганськ.
Жодних правових відносин безпосередньо між покупцями ТОВ «Стальній дім» та Відправником не виникає.
Продукція доставляється безпосередньо на адресу власних покупців ТОВ «Стальний дім» або на іншу адресу, зазначену власними покупцями позивача. ТОВ «Стальний дім» відшкодовує відправнику відповідні витрати, пов’язані з таким перевезенням, тобто витрати, пов’язані з веденням власної господарської діяльності.
Таким чином, ТОВ «Стальний дім» несе зобов’язання перед відправником та перед власними покупцями за всіма зобов’язаннями, які викладені у відповідному договорі.
Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Далі, необхідно зазначити, що згідно з «Інкотермс» у редакції 2000 року термін EXW передбачає, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу, а термін FCA передбачає, якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. За наявності прохання покупця або якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.
Таким чином, договори, що укладені ТОВ «Стальний дім» з відправником та ТОВ «Стальний дім» з власними покупцями є змішаними та містять відповідні застереження щодо відшкодування вартості витрат, пов’язаних з перевезенням.
В судовому засіданні представники позивача зазначили, що ні ст. 11 «Правила ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні інші нормативні акти, прийняті на виконання вимог вказаного закону, не містять переліку документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Таким чином, такими документами є будь-які документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій та дають змогу ідентифікувати відповідні операції.
ТОВ «Стальний дім» на підтвердження факту здійснення відшкодування вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, для перевірки відповідачу були надані акти виконаних робіт (наданих послуг) та відповідні рахунки для проведення відшкодування вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, які засвідчують виконання відправником умов договору № 214/04 щодо понесення витрат, пов’язаних з перевезенням продукції.
Окрім того, представниками позивача були надані копії залізничних квитанцій про приймання вантажу, які є складовою комплекту перевізних документів.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (далі – Правила № 644) перевезення товару залізницею оформляється комплектом перевізних документів, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.
Згідно з п. 1.2 Правил № 644 накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Відправнику видається квитанція про приймання вантажу.
Оскільки ТОВ «Стальний дім» частину продукції реалізовує на умовах зі складу відправника на адресу, зазначену власними покупцями товариства, та відшкодовує відправнику вартість витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, документом, що підтверджує взаємовідносини між відправником та власником металопродукції відповідно до Правил №644 є квитанції про приймання вантажу.
Таким чином, квитанція про приймання вантажу є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення відправником.
Оригінали вищезазначених квитанцій згідно з Правилами №644 залишаються у відправника.
Копії вищезазначених квитанцій були надані відправником ТОВ «Стальний дім» як документ, що підтверджує витрати відправника, пов’язані з перевезенням продукції, для проведення відповідного відшкодування позивачем таких витрат відправнику. Копії вищезазначених квитанцій були надані для перевірки відповідачу.
Відповідач проти включення ТОВ «Стальний дім» до складу валових витрат залізничний тариф на підставі копій квитанцій про приймання вантажу заперечував, вважає, що первинним документом, необхідним для включення до складу валових витрат позивача та податкового кредиту є тільки оригінал залізничної накладної та що, товариством безпідставно завищені валові витрати на суму платежів за перевезення товару залізничним транспортом у загальній сумі 6 214 426, 00 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 142 245, 00 грн.
Відповідно до п.5.1.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до п.5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Діючим законодавством України не передбачений перелік документів, які є первинними при здійсненні господарських операції з перевезення продукції.
Відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надані ТОВ «Стальний дім» відповідачу під час перевірки документи відповідають вимогам, що застосовуються до первинних документів.
Таким чином, відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням продукції на адресу, зазначену власними покупцями Позивача, відповідає вимогам п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підтверджено оформленими належним чином первинними документами.
В судовому засіданні встановлено, що умовами договору №214/04, а саме пунктом 3.8 передбачено обов’язок ТОВ «Стальний дім» оплатити додатково залізничний тариф на підставі рахунків, наданих постачальником.
Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що витрати з компенсації вартості залізничного тарифу класифікуються в бухгалтерському обліку у відповідності з П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 16 «Витрати» в залежності від мети здійснення такої компенсації, а саме: або з метою доставки продукції на склади ТОВ «Стальний дім», розташовані у м. Дніпропетровськ, або з метою доставки її безпосередньо на адресу, вказану покупцями ТОВ «Стальний дім», оскільки вищенаведені нормативи розрізняють порядок обліку таких витрат.
Частина продукції направляється відправником на адресу ТОВ «Стальний дім», станція Самарівка, а витрати, що пов’язані з таким перевезенням, та інших послуг по відправці такої продукції відшкодовуються позивачем відправнику.
Ця частина металопродукції реалізовується ТОВ «Стальний дім» зі складів у м. Дніпропетровськ, тобто не співпадає в часі подія з придбання позивачем продукції та подія з подальшої реалізації такої продукції власним покупцям товариства. Витрати з відшкодування вартості витрат, пов’язаних з таким перевезенням, є для ТОВ «Стальний дім» транспортно-заготівельними витратами.
Відповідно до договорів, укладених між Позивачем, як Постачальником, та Покупцями, сторонами договору є Позивач та відповідні Покупці, предметом договору є поставка металопродукції на адресу таких Покупців, які компенсують Позивачеві витрати з доставки відповідної продукції на адресу, вказану Покупцем. Отже договори, укладені позивачем на реалізацію металопродукції, є договорами, за якими право власності на продукцію передається від позивача відповідним покупцям, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Так, згідно умов договору № 248/06-167/1 від 20 липня 2006 року, укладеному між позивачем (Постачальник) та НВТОВІІ «Донікс» (Покупець), предметом договору є поставка на адресу Покупця продукції, зазначеної в додатках до договору. В додатках до договору (специфікаціях) зазначаються: дата підписання додатка, повне найменування покупця, його юридична адреса, найменування продукції, кількість, якість, строк поставки, умови оплати та інші необхідні умови. Специфікацією №3 від 27 лютого 2007 року Покупець визначив реквізити для відправки продукції, а саме, зазначив вантажоотримувачем ТОВ «Укрстальсервіс», при цьому відшкодував витрати Постачальника, пов’язані з доставкою продукції на вказану адресу. Право власності на металопродукцію передано НВТОВІІ «Донікс» від Позивача.
Згідно умов договору №58 від 01 лютого 2005 року, укладеному між позивачем (Постачальник) та ЗАТ «Харківметал-1» (Покупець), предметом договору є поставка на адресу Покупця металопродукції, зазначеної в додатках до договору. В додатках до договору (специфікаціях) зазначаються: дата підписання додатка, повне найменування покупця, його юридична адреса, найменування продукції, кількість, якість, строк поставки, умови оплати та інші необхідні умови. Специфікацією № 48 від 29 листопада 2007 року Покупець визначив реквізити для відправки продукції, та зазначив вантажоотримувачем ЗАТ «Харківметал-1», при цьому відшкодував витрати Постачальника, пов’язані з доставкою продукції на вказану адресу. Право власності на металопродукцію передано ЗАТ «Харківметал-1» від Позивача.
Оскільки продукція направляється відправником на адресу, визначену власними покупцями ТОВ «Стальний дім», та співпадають в часі подія з її придбання позивачем у відправника та подія з подальшого продажу позивачем власним покупцям, витрати з залізничного тарифу та інших послуг по транспортуванню такої продукції відшкодовуються товариством відправнику та в свою чергу відшкодовуються ТОВ «Стальний дім» власними покупцями.
Тобто відшкодування вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, є для ТОВ «Стальний дім» витратами на збут.
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя погоджується з тим, що кошти, які отримані ТОВ «Стальний дім» від власних покупців повинні бути включені до складу валового доходу та податкових зобов’язань з ПДВ.
Відповідач вважає відсутнім у ТОВ «Стальний дім» права на включення суми вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, до складу валових витрат.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25 червня 1991 року встановлений принцип єдиного підходу - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.
Відповідно до п.19 Наказу Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки.
Таким чином, відшкодування витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, для ТОВ «Стальний дім»: при їх сплаті відправнику є валовими витратами ТОВ «Стальний дім» згідно пп.5.2.1 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно сума сплаченого ПДВ включається до складу податкового кредиту згідно пп.3.1.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.пп.7.4.1, 7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ; при отриманні позивачем суми вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції від власних покупців, вона є валовими доходами ТОВ «Стальний дім» згідно пп.4.1.1 ст.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно сума отриманого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань згідно пп.3.1.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.3.1 ст.7 Закону про ПДВ.
Таким чином, ТОВ «Стальний дім» не здійснено завищення валових витрат на суму платежів за перевезення товару залізничним транспортом у загальній сумі 6 214 426 грн., у т.ч. по періодам: З квартал 2007року – 1 186 698 грн.; 4 квартал 2007року – 779 634 грн.; 1 квартал 2008 року – 957 535 грн.; 2 квартал 2008 року – 1 596 568 грн.; 3 квартал 2008 року – 1 292 215 грн.; 4 квартал 2008 року – 352 361 грн.; 1 квартал 2009року – 49 415 грн.
З огляду на вищенаведене, відшкодування ТОВ «Стальний дім» відправнику вартості витрат, пов’язаних з перевезенням продукції, є валовими витратами товариства у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та правомірно включені ТОВ «Стальний дім» до податкового кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в України» органи державної влади (органи державної податкової служби України) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Стальний дім» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальний дім» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000510804/0 від 16 липня 2009 року, №0000510804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000510804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000510804/3 від 08 лютого 2010 року – в частині основного платежу на суму 90 205 гривень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000520804/0 від 16 липня 2009 року, №0000520804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000520804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000520804/3 від 08 лютого 2010 року – повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000530804/0 від 16 липня 2009 року, №0000530804/1 від 18 вересня 2009 року, №0000530804/2 від 01 грудня 2009 року, №0000530804/3 від 08 лютого 2010 року – в частині основного платежу на суму 484 812 гривень, в частині штрафних санкцій на суму 723 196 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову складено у повному обсязі 27 квітня 2010 року.
Суддя /підпис/ Д.В. Татаринов