Справа № 2-а-8167/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 19» березня 2010 року
10год.17хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Кравець Я.А.
За участю сторін:
Від прокуратури: Вербовшук С.Г. – за посвідченням №35 від 16.03.2010р.
Від позивача: Недбал А.В. – за довіреністю №41/1-8-591п від 15.12.2009р.
Від відповідача: не з’явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафу у сумі 1700грн., -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, в якому прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_3 фінансові санкції у сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність у ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 1700рн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачкою суми фінансових санкцій, визначеної постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області №053124 від 02.07.2008р.
Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20 .06.2008р. державними інспекторами відділу державного контролю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області Костіним Д.В., Опря В.І.. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за місцем 451 км автотраси Київ-Одеса, а саме - транспортного засобу марки ЗІЛ номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_6
За результатами вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №001586 від 20.06.2008р., яким зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме – надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 48 цього Закону, а саме: без наявності ліцензійної картки.
Від підписання вказаного акту водій ОСОБА_6 відмовився.
23.06.2008р. на адресу відповідачки було надіслано запрошення на 02.07.2008р. на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв’язку з неявкою ОСОБА_3 справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт було розглянуто без її участі.
На підставі акту перевірки №001586 від 20.06.2008р. Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області 02.07.2008р. прийнято постанову №053124 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказана постанова направлена на адресу відповідачки 04.07.2008р., проте в добровільному порядку суму штрафних санкцій ОСОБА_3 не сплатила.
Як вбачається з листа ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області №1902/9/29-015 від 02.02.2010р. ОСОБА_3 на обліку у ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області як фізична особа-підприємець не значиться, докази державної реєстрації відповідачки як ФОП суду не представлені.
На думку суду, постанова про застосування фінансових санкцій прийнята за відсутності правових підстав для її прийняття та позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до п.5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005р. №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 р. за №1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, у тому числі, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, згідно з п.6 вказаного Положення територіальні управління у відповідному регіоні мають право перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно з п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.
Відповідно до п.п.25,26,27,29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.1 вказаного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Згідно ч.ч.1,2 ст.306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Таким чином, суб’єктами діяльності з перевезення вантажів є суб’єкти господарювання, тобто учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ч.1 ст.55 Господарського кодексу України). Суб’єктами господарювання згідно ч.2 ст.55 ГК України є громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Проте в даному випадку до відповідальності як автомобільний перевізник згідно абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» притягнута фізична особа – громадянка ОСОБА_3, котра не зареєстрована в установленому законом порядку як підприємець (суб’єкт підприємницької діяльності).
Постанова про застосування фінансових санкцій складається за формою Додатка №5 до Порядку №1567 та згідно з п.23-27 цього Порядку заповнюється з зазначенням найменування суб’єкта господарювання – фізичної особи, свідоцтва про державну реєстрацію (номер, дата), тощо, тобто виноситься винятково у випадку притягнення до відповідальності суб’єкта господарювання – фізичної особи, якою відповідачка ОСОБА_3 не являється.
З вищевикладених положень законодавства можна зробити висновок, що суб’єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-III може виступати лише суб'єкт господарювання, тобто фізична особа, яка зареєстрована у встановленому законом порядку як підприємець, або юридична особа – автомобільний перевізник.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, фінансові санкції за ч.1 абз.3 ст.60 Законом України «Про автомобільний транспорт» були застосовані постановою №053124 від 02.07.2008р. відносно фізичної особи власника автомобіля ОСОБА_3, яка не є суб’єктом господарювання у розумінні ст.55 Господарського кодексу України, а отже й не є автомобільним перевізником у значенні ст.1 Закону №2344-III.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що постанова №053124 від 02.07.2008р. прийнята на підставі акту перевірки №001586 від 20.06.2008р, про стягнення з ОСОБА_3 фінансових санкцій у сумі 1700грн. на підставі ст.60 Законом України «Про автомобільний транспорт» не підтверджує вчинення відповідачем порушення законодавства у сфері здійснення автомобільних перевезень і виконанню за рішенням суду не підлягає у зв’язку з її невідповідністю вимогам законодавства (ст.ст.1,48,60 Закону України «Про автомобільний транспорт»)
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про стягнення фінансових санкцій задоволенню не підлягають .
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення штрафу у сумі 1700грн. відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складено та підписано 24.03.2010р.
Суддя М.М. Аракелян