Справа №2-а-5412/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» березня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Управління інформаційних технологій Головного управління МВС України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Управління інформаційних технологій Головного управління МВС України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії шляхом вилучення з баз даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області інформації про його судимість.
В судовому засіданні 15.03.2010 року позивачем, представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, які зазначили, що з часу закінчення відбування покарання минув достатній час, ця судимість знята та погашена, а тому у відповідачів не має правових підстав для подальшого збереження такої інформації, яка може завдати шкоди позивачу. Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідно правових норм, які регламентують питання збереження та використання такої інформації її вилучення з баз даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області не передбачено.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідачі згідно ст.1, Закону України «Про міліцію», п.1.1 Положення про Управління інформаційних технологій ГУ МВС України в Одеській області, затвердженого наказом ГУ МВС України в Одеській області від 16.10.2007 року №783 є місцевими органами державної виконавчої влади зі спеціальним статусом, яким ст.10 цього Закону надані повноваження щодо ведення баз даних відносно осіб, що притягались до кримінальної відповідальності або мають судимості, а тому спори щодо оскарження їх рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вироку Приморського районного народного суду м.Одеси від 12.04.1988 року по справі №1-53/1988 (а.с.63-71) позивача було засуджено за ст.143 ч.2, ст.191 КК УРСР до позбавлення волі умовно. Цей вирок суду набрав законної сили 20.04.1988 року. 01.04.1990 року позивач повністю відбув призначене йому покарання.
09.06.2008 року позивач звернувся із заявою до начальника Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області із заявою (а.с.93) в якій він просить роз’яснити в зв’язку із чим йому паспортистом дільниці №1 ЖКС «Пересипський» було відмовлено у знятті з тимчасової реєстрації.
На вказану заяву була надана відповідь від 25.06.2008 року №51/20-309-к (а.с.94) з якої вбачається, що причиною відмови було проведення перевірки на наявність судимостей позивача по базах даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області у відповідності до ст.12 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Позивач вважає, що зберігання в базах даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області інформації про його судимість не відповідає вимогам п.10.2.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.08.2002 року №823/188 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 року за №738/7026.
Суд оцінюючи оскаржену бездіяльність відповідачів із урахуванням положень ч.3 ст.2 КАС України приходить до висновку про їхню відповідність законові з наступних підстав:
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти у порядку та спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про міліцію» визнані основні функції цього органу державної виконавчої влади зі спеціальним статусом. Серед них передбачені боротьба зі злочинністю, захист прав та свобод громадян, запобігання злочинам, проведення профілактичної роботи та інше.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про інформацію» цей орган має право на отримання, поширення та зберігання інформації, необхідної йому для здійснення покладених на нього функцій та завдань.
Підпунктом 17 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» встановлено право органів, що здійснюють таку діяльність на створення автоматизованих інформаційних систем для виконання покладених на ці органи завдань у цій сфері.
Процедура збирання, зберігання, використання та вилучення інформації з баз даних та картотек органів внутрішніх справ України регламентується Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.08.2002 року №823/188 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.09.2002 року за №738/7026.
Відповідно до п.10.1 цієї Інструкції в оперативно-довідкових картотеках (банках даних) Департаменту інформаційних технологій МВС України та його територіальних підрозділах облікові документи зберігаються незалежно від погашення або зняття судимості.
Таким чином, бездіяльність відповідачів щодо не вилучення з баз даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області даних про судимість позивача відповідає закону, в зв’язку з чим, у суду немає підстав для визнання її протиправною та зобов’язання відповідачів вчинити певні дії щодо захисту прав та свобод позивача.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію» інформація про особу, яка зберігається в базах даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області є інформацією з обмеженим доступом та може бути отримана лише у випадках встановлених законом на письмові запити повноважних осіб.
Факт зберігання такої інформації відносно позивача не може порушити його права та свободи, оскільки згідно довідки УІТ ГУ МВС України в Одеській області Серія ЕДО №055562 від 22.11.2007 року (а.с.38), яка є офіційним документом на підставі якого особа подає відповідну інформацію про себе органам державної влади та місцевого самоврядування, позивач не значиться засудженим (за кримінальними справами) та в розшуку не перебуває.
Оскільки судом під час офіційного з’ясування обставин справи не встановлено протиправності бездіяльності відповідачів щодо зберігання інформації про судимість позивача в базах даних УІТ ГУ МВС України в Одеській області, підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання виключити їх немає, а тому в задоволенні позовних вимог на підставі ч.1 ст.162 КАС України слід відмовити.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Управління інформаційних технологій Головного управління МВС України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.