ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року 16:58 Справа № 2а-1467/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Петрова Г.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою ОСОБА_1
до Приазовського районного центру зайнятості
про скасування та визнання нечинним Рішення (наказу) від 15.12.2009 р. №НТ091215, визнання дії незаконними і зобов’язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Приазовського районного центру зайнятості про визнання дій щодо зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітного незаконними та зобов’язання прийняти рішення щодо поновлення ОСОБА_1 в статусі безробітного. У позовній заяві позивач зазначив, що Приазовським районним центром зайнятості безпідставно знято його з обліку як безробітного, оскільки голова ліквідаційної комісії товариства, відповідно до діючого законодавства, не є зайнятою особою, він не отримував винагороду за свою діяльність, до трудової книжки не вносився запис про прийняття на посаду.
27.04.2010р. позивачем подано до суду уточнений адміністративний позов, яким він просить скасувати та визнати нечинним рішення (наказ) Приазовського районного центру зайнятості від 15.12.2009 р. № НТ091215 щодо ОСОБА_1 в повному обсязі; визнати дії Приазовського районного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітного незаконними; зобов’язати Приазовський районний центр зайнятості прийняти рішення щодо поновлення ОСОБА_1 в статусі безробітного.
Представник позивача і позивач у судовому засіданні на задоволенні позову наполягають.
Відповідач надав письмові заперечення, якими позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач у розумінні Закону України «Про зайнятість населення» на день прийняття його на облік як безробітного був зайнятою особою, оскільки виконував обов’язки голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс».
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
13.10.2009р. ОСОБА_1 до Приазовського районного центру зайнятості подана заява про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Рішенням (наказом) від 13.10.2009 р. № НТ091013 Приазовського районного центру зайнятості ОСОБА_1 наданий статус безробітного.
14.12.2009 р. Приазовським районним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку щодо достовірності даних, які є підставою для надання ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення.
За результатами розслідування складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 14.12.2009р. № 86 (далі – Акт розслідування від 14.12.2009р. №86).
Актом розслідування від 14.12.2009р. №86 встановлено, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» з 19.09.2007 р., під час реєстрації у центрі зайнятості та подання заяви про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 приховав інформацію про те, що він є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс».
15.12.2009 р. посадовими особами Приазовського районного центру зайнятості складено акт про відмову ОСОБА_1 від підпису акту від 14.12.2009р. № 86.
Наказом від 15.12.2009 р. № НТ091215 Приазовського районного центру зайнятості ОСОБА_1 знято з обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних та винесено рішення про повернення виплаченої допомоги по безробіттю.
Листом від 17.12.2009 р. № 1085 Приазовський районний центр зайнятості повідомив ОСОБА_1 про те, що він у зв’язку з встановленням факту роботи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» повинен повернути 954 грн. 89 коп. отриманої допомоги по безробіттю.
Листом від 12.01.2010 р. № 21 Приазовський районний центр зайнятості повідомив ОСОБА_1 про те, що він у зв’язку з встановлення факту роботи директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» повинен повернути 1432 грн. 89 коп. отриманої допомоги по безробіттю.
10.02.2010 р. за №167 Приазовським районним центром зайнятості надано відповідь на звернення ОСОБА_1 про поновлення його у статусі безробітного, в якій зазначено, що він відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» є зайнятою особою, оскільки протоколом від 05.06.2009 р. № 2 призначений головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» та у зв’язку з цим не має правових підстав на поновлення статусу безробітного.
17.02.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до Приазовського районного центру зайнятості з вимогою у десятиденний строк з дня отримання звернення поновити його у статусі безробітного з 15.12.2009 р. та сплатити за період з 15.12.2009 р. по день звернення допомогу по безробіттю.
16.03.2010 р. Приазовський районний центр зайнятості надав відповідь на вказане звернення, якою повідомив, що:
«Приазовський районний центр зайнятості розглянув Ваше звернення від 11.01.2010 року і відповідь Вам було направлено листом від 10.02.2010 р. вих. № 167.
В зазначеному листі зазначено, що Ви не маєте права на поновлення у статусі безробітного….».
04.02.2010 р. О/у СДСБЕЗ Приазовського РВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4І винесена Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.190 КК України за зверненням директора Приазовського районного центру зайнятості ОСОБА_5 відносно безробітного ОСОБА_1 з приводу незаконного отримання ОСОБА_1 статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Рішення (наказ) Приазовського районного центру зайнятості від 15.12.2009р. за №НТ091215 щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню в повному обсязі, а дії Приазовського районного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітного підлягають визнанню незаконними оскільки:
1. Наказом від 19.09.2007 р. № 1 ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» з 19.09.2007р.
Наказом від 05.06.2009 р. № 2 ОСОБА_1 звільнений з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» з 05.06.2009 р. у зв’язку з ліквідацією товариства.
Зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» вирішено ліквідувати товариство, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_1, про що складений Протокол зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» від 05.06.2009 р. № 2.
Державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області 06.06.2009 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» внесено запис 1 093 110 0002 000580 – «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи».
У Бюлетені державної реєстрації (офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації) Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 126 від 08.06.2009 р. надано оголошення про прийняття засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженого ними органом рішення щодо припинення юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс».
У серпні 2009 р. Державною податковою інспекцією у Приазовському районі Запорізької області проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 19.09.2007 р. по 03.08.2009 р.
За результатами перевірки складена довідка від 03.08.2009 р. № 427/23/35185320, яким встановлено, що загальна чисельність працюючих на підприємстві складає «0» осіб (додаток № 2 до акту).
У грудні 2009 р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мелітополі проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 20.09.2007 р. по 30.09.2009 р. (Акт перевірки від 17.12.2009р. №323).
Перевіркою встановлено, що середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості на підприємстві складає «0».
17.12.2009 р. Приазовським районним центром зайнятості проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 19.09.2007 р. по 17.12.2009 р. Підставою для проведення перевірки стала заява про проведення контрольного заходу з причини ліквідації підприємства.
За результатами перевірки встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників (у тому числі таких, що працювали за договорами цивільно-правового характеру) на підприємстві складає «0».
У Бюлетені державної реєстрації (офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації) Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 141 від 12.01.2010 р. надано оголошення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс».
28.12.2009р. Державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» внесено запис 1 093 111 0004 000580 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов’язано з реорганізацією».
ОСОБА_1 має дві трудові книжки: трудову книжку серії АХ №5855910 та трудову книжку НОМЕР_1.
Трудова книжка серії АХ №5855910, згідно запису на першій сторінці, оформлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс». У відомостях про роботу є два записи: запис від 19.09.2007 р. про прийняття на посаду директора ТОВ «Кредит Сервіс Плюс» ОСОБА_1 (Наказ №1 від 19.09.2007р.) та запис від 05.06.2009 р. про звільнення у зв’язку з ліквідацією, згідно ст.43-1 КЗпП України (Наказ №2 від 05.06.2009р.).
Трудова книжка НОМЕР_1, згідно запису на першій сторінці, оформлена Запорізьким регіональним управлінням Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Відповідно до першого запису у відомостях про роботу: 26.01.2004р. ОСОБА_1 прийнятий на посаду експерта індивідуального бізнесу Приазовського відділення ЗАТ КБ «Приватбанк». 24.09.2007р. ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін (ст.36 ч.1 п.1 КЗпП України).
Також, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1:
10.12.2007р. ОСОБА_1 прийнятий на посаду менеджера по роботі з клієнтами ТОВ «Перша Українська Фінансова Компанія». 12.02.2008р. ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін (ст.36 ч.1 п.1 КЗпП України).
20.03.2008 р. ОСОБА_1 прийнятий на посаду начальника Ново-Кримського відділення Дніпропетровської філії ВАТ «Кредитпромбанк». 01.10.2009 р. ОСОБА_1 звільнений з посади за угодою сторін (ст.36 ч.1 п.1 КЗпП України).
13.10.2009р. у трудовій книжці НОМЕР_1 Приазовським районним центром зайнятості зроблений запис про те, що ОСОБА_1 призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю, згідно з п.3. ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
У трудовій книжці НОМЕР_1 відсутня інформація про трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Кредит Сервіс Плюс».
ОСОБА_1 до Приазовського районного центру зайнятості була надана трудова книжка НОМЕР_1. Трудова книжка серії АХ №5855910 ОСОБА_1 до Приазовського районного центру зайнятості не надавалась.
Відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 14.04.2010р. №1585 в період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. ОСОБА_1 отримував доходи з таких джерел: за 1-4 квартал 2009р. – Дніпропетровська філія ВАТ «Кредитпромбанк»; за 4 квартал 2009р. – Приазовський районний центр зайнятості.
Аналогічну інформацію було надано ДПІ у Приазовському районі Запорізької області листом від 21.04.2010р. №1931/10/17-125 до Приазовського районного центру зайнятості.
Таким чином, ОСОБА_1 у 2009р.: мав дві трудові книжки та отримував доходи від Дніпропетровської філії ВАТ «Кредитпромбанк» та Приазовського районного центру зайнятості. На момент отримання статусу безробітного ОСОБА_1 був головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс». Запис з цього приводу у трудових книжках відсутній.
2. У ч. 1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що зайнятість – це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно з ч. 3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»;
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Приписи п. «г», п. «е» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачають випадки коли громадяни можуть належати до зайнятого населення, однак доход у грошовій або іншій формі не отримувати.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов від 07.04.2010р. №311 вказав, що позивач належить до зайнятого населення, є зайнятою особою, оскільки підпадає під ознаки зазначені у п. «а», п. «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення».
Однак, статтею 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Отже, ознаками наявності фактичних трудових відносин є підпорядкування працівника внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, визначене працівникові робоче місце, виплата заробітної плати тощо.
Відповідно до матеріалів справи трудовий договір з ОСОБА_1 на виконання роботи щодо ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» не укладався, заробітна плата йому не нараховувалась і не виплачувалась.
Оскільки трудовий договір з ОСОБА_1 щодо ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» не укладався, умови та порядок оплати праці не були визначені, то фактичні трудові відносини між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» відсутні.
У ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що робота – це діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Виходячи з приписів Закону України «Про захист прав споживачів» виконання робіт має оплатний характер.
Таким чином, діяльність ОСОБА_1 щодо ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Сервіс Плюс» не можна вважати роботою, оскільки вона мала безоплатний характер.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 не належить до зайнятого населення, не є зайнятою особою, оскільки не підпадає під ознаки зазначені у п. «а», «б» ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення».
Статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Також, ст.162 КАС України передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи приписи ст.162 КАС України про можливість скасувати або визнати нечинним рішення, тобто відсутність одночасної можливості скасувати і визнати нечинним рішення, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення (наказу) Приазовського районного центру зайнятості від 15.12.2009р. за № НТ091215 щодо ОСОБА_1 в повному обсязі
Як повідомили сторони у судовому засіданні та відповідно до наданих ними до суду документів, рішення (наказ) від 13.10.2009 р. № НТ091013 Приазовського районного центру зайнятості про надання ОСОБА_1 статусу безробітного не скасовувався, а отже, за умови скасування рішення (наказу) Приазовського районного центру зайнятості від 15.12.2009р. №НТ091215, воно (він) продовжує діяти.
Таким чином, вимога позивача про зобов’язання Приазовський районний центр зайнятості прийняти рішення щодо поновлення ОСОБА_1 в статусі безробітного задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; ч. 1, ч. 3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 21, ст. 24 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати Рішення (наказ) Приазовського районного центру зайнятості від 15.12.2009р. за № НТ091215 щодо ОСОБА_1 в повному обсязі.
Визнати дії Приазовського районного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_1 з обліку як безробітного незаконними.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя /підпис/ О.О.Прасов
Постанова виготовлена у повному обсязі 05.05.2010 р.
Постанова не набула чинності.
Суддя О.О.Прасов