ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 р. Справа № 2-а-476/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : Стратович С.В.
відповідача : не з'явився
прокурор : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Вінницького району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі
до: відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство "Вінницяспецавтотранспорт"
про: стягнення недоїмки, штрафних санкцій та пені по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування
ВСТАНОВИВ :
До суду звернувся прокурор Вінницького району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (далі - позивач) до відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство «Вінницяспецавтотранспорт» (далі - відповідач) з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 41386,20 грн., в т.ч.: 36689,49 грн. – недоїмка, 2771,11 грн. – штраф, 1925,60 грн. – пеня.
Прокурор вважає, що відповідачем в порушення положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в установлений строк та в повному обсязі не здійснюється сплата страхових внесків до Пенсійного фонду України, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
Представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.41), згідно з якою станом на 06.05.2010 р. сума боргу відповідача становить 7906,83 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та письмові докази у справі.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про день, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції від 28.04.2010 р. (а.с.39).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після з’ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач як платник внесків до Пенсійного фонду України зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 06.05.2010 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені перед управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі в сумі 7906,83 грн.
Факт заборгованості підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за вересень, жовтень, листопад 2009 року (а.с.6,7,16-18,21,22), рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 16.10.2009 р. №693 та №694 (а.с.8,11), розрахунками фінансової санкцій та пені (а.с.9,10,13).
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилались вимоги про сплату боргу: №Ю391 від 02.11.2009 року на суму 17878,62 грн., №Ю425 від 01.12.2009 року на суму 11735,82 грн., №Ю8 від 04.01.2010 року на суму 11771,76 грн., (а.с.5,15.20). Вказані вимоги залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Визначаючись щодо позовних вимог та наданих доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 9.3.2, п. 10.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Надіслані відповідачу вимоги останній не узгодив та не оскаржував.
Частиною 13 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені оскаржені не були.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в заяві про зменшення позовних вимог підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства Вінницьке спеціалізоване автотранспортне підприємство "Вінницяспецавтотранспорт" (23201, м. Вінниця, вул. Чехова, 45, р/р 260023011257 в ВФ ВТБ Банк, МФО 302559, код ЄДРПОУ 00909971) на користь управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (21009, м. Вінниця, вул. Винниченка, 27, р/р 25609323481203 (33,2%) та 26606323481303 (2%) в ОПЕРВ облуправління ВАТ "Держощадбанк" м. Вінниці, МФО 302076, код 20098343) недоїмку, штрафні санкції та пеню по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 7906 (сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 83 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 12 травня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович