ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2010 р. Справа № 2a-649/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю: прокурор - Федунишин Х.М., представник позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області, вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 1700,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора м. Івано-Франківська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 1700,00 грн., мотивуючи тим, що при здійсненні перевірки дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було встановлено несплата штрафних санкцій відповідачем, які було до нього застосовано позивачем на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 14.01.2010 р. № 090240.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи був судом повідомлений. До суду надійшло клопотання від представника позивача про перенесення в зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача в судове засідання.
Згідно ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів, зокрема, держави в порядку, встановленому Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Оскільки від позивача та прокурора не надходило до суду заяв про зміну позовних вимог або відмову від позову, суд вважає, що участь прокурора в судовому засіданні з відсутності представника позивача не порушує прав та законних інтересів держави, в особі регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи був судом повідомлений. Наданим правом подання заперечень щодо позову не скористався.
Заслухавши прокурора, дослідивши подані письмові доказі та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що проведеною прокуратурою м. Івано-Франківська перевіркою дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо своєчасності стягнення до бюджету штрафних санкцій у зв’язку з допущенням порушень вимог даного Закону, застосованих регіональним управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Івано-Франківській області встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачені штрафні санкцій, які було до нього застосовано позивачем згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2010 р. № 090240 на суму 1700,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2010 р. посадовими особами позивача здійснювалась перевірка магазину, розташованого по вул. Незалежності, 67/5 в м. Косів Івано-Франківської області, який належить відповідачу, з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. В ході перевірки було встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії, а саме: реалізовано 1 пачку сигарет «Честерфілд» червоний по ціні 6,50 грн. за пачку, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
За результатами проведеної перевірки було складено акт №2/32-05/НОМЕР_1 від 05.01.2010 р., на підставі якого позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 14.01.2010 р. №090240, відповідно до якого позивач зобов’язаний сплатити до державного бюджету штрафні санкції в сумі 1700,00 грн. (а.с.9).
Згідно п. 5 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, суб’єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).
В ході судового засідання судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є суб’єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю, зокрема тютюновими виробами.
В розумінні статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (зі змінами та доповненнями) ліцензія (спеціальний дозвіл) є документом державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Відповідно до аб. 9 ст. 1 вказаного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами є діяльністю по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Статтею 15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. вказано, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. за порушення норм цього Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 02.06.2003 р. №790 (зі змінами та доповненнями) фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 вказаного Закону.
Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, в тому числі, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства (п. 5 Постанови КМУ).
Як вбачається з матеріалів справи, факт здійснення відповідачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявної ліцензії на таку торгівлю підтверджується актом проведеної перевірки від 05.01.2010 р. №№2/32-05/НОМЕР_1 та додатком до нього, поясненнями працівника відповідача (а.с.7), в яких він не заперечує факт реалізації тютюнових виробів з відсутності відповідної ліцензії, та фіскальним чеком від 05.01.2010р., виданим при реалізацій зазначених виробів (а.с.7).
В ході судового засідання судом встановлено, що відповідачем було отримано рішення про застосування штрафних санкцій 16.01.2010 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 8), однак відповідач не скористався правом оскарження вищезазначеного рішення №090240 від 14.01.2010 р., порядок оскарження якого передбачено ст. 17 вищенаведеного Закону та п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому дане рішення про застосування штрафних санкцій є чинним.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790 (зі змінами та доповненнями) у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини. На яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 даного Кодексу.
Оскільки відповідач не надав суду підтвердження сплати штрафних санкцій до державного бюджету, суд дійшов висновку, що штрафні санкції в сумі 1700,00 грн., які було застосовано до відповідача на підставі рішення від 14.01.2010 р. №090240, прийнятого регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області, підлягають стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідн. №2912617055, в дохід Державного бюджету України фінансові санкції застосовані рішенням №090240 від 14.01.2010 року в розмірі 1700 (Одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 23.04.2010 року.