ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" лютого 2010 р. Справа № 2а-3323/09/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Журавльової Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3, АДРЕСА_1
до відповідача: Прокуратури м. Калуша, вул. Грушевського, 93, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300
< Текст >
про визнання дій протиправними (неправомірними) та зобов'язання вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 через представника по довіреності ОСОБА_1 (НОМЕР_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до прокуратури м. Калуша Івано-Франківської області про визнання дій протиправними (неправомірними) та зобов’язання вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, протягом 2005–2007 років Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші виплачувалась пенсія в меншому розмірі ніж встановлено зазначеним Законом. У зв’язку з відмовою Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші провести перерахунок виплаченої пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звертався до суду, рішенням якого позовні вимоги було задоволено частково, а саме: у задоволенні вимог про перерахунок пенсії за 2006 р. було відмовлено. Для відновлення порушених прав на отримання пенсії за період з 2005 р. по 2008 р. як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, позивач неодноразово звернувся до органів прокуратури м. Калуш зі скаргами щодо перевірки законності перерахунку та виплати пенсії відповідно до зазначеного Закону, проведення перевірки дій посадових осіб УПФУ м. Калуш та заявою про порушення кримінальної справи проти них, однак органами прокуратури не було проведено перевірок згідно поданих скарг, не на всі скарги надано відповіді та не порушено кримінальну справу проти посадових осіб УПФУ м. Калуш. Просить позов задовольнити.
Прокурор в судовому засідання щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні. В задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокурора, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до копії посвідчення ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи та який, згідно пенсійного посвідчення, призначена пенсія, як інваліду чорнобильської катастрофи (а.с. 7).
Судом встановлено та сторонами в судовому засіданні не заперечується, що 01.10.2008 р. представником по довіреності ОСОБА_1 від імені позивача було подано на адресу прокурора м. Калуш скаргу на дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Калуші, у який позивач просить перевірити законність нарахування пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п. 4 постанови КМУ № 523 від 30.05.1997 р. про затвердження Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 2005 р. по 2008 р., а також притягнути працівників УПФУ м. Калуш до відповідальності (а.с.23).
14.10.2008 р. за вих. № 308/08 прокурором м. Калуш ОСОБА_3 було надано відповідь на скаргу від 01.10.2008 р., у який позивачу було роз’яснено, що згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян і юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Оскільки, питання щодо перерахунку та виплати пенсії позивача, як інваліда Чорнобильської катастрофи, знаходилось в суді, прокурор не знайшов правових підстав для проведення перевірки (а.с. 27).
До прокуратури м. Калуш 19.05.2009 р. надійшла скарга від позивача з проханням перевірити законність дій УПФУ м. Калуш щодо виплати пенсії в розмірах, передбаченим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2006-2007 р. та застосувати заходи прокурорського реагування (а.с.24).
26.05.2009 р. за вих. №1054 прокурором м. Калуш на адресу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-франківської області було направлено листа з проханням провести перевірку в Управлінні ПФУ м. Калуш по факту правильності перерахування пенсій ОСОБА_3 у відповідності до рішення Калуського міськрайонного суду від 25.04.2008 р. та вказати винних осіб у випадку встановлення порушень (а.с.28).
17.06.2009 р. за вих. №191-С на адресу ОСОБА_3 прокурором м. Калуш було направлено листа, у якому позивача повідомлено про продовження терміну проведення прокурорської перевірки згідно звернення (а.с.29).
01.07.2009 р. (вих. №108-с/09) позивача було повідомлено про результати проведеної прокурором м. Калуша перевірки, а саме: у зв’язку з тим, що виконання судового рішення від 25.04.2008 р. є предметом судового розгляду, то прокурор не вбачає підстав для прокурорського реагування (а.с. 30).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами в судовому засіданні, 26.06.2009р. представником ОСОБА_3 по довіреності ОСОБА_1 на адресу прокуратури м. Калуш було направлено заяву-скаргу, яка була отримана відповідачем 01.07.2009 р. В заяві позивач просить перевірити законність нарахування та виплати пенсії як інваліду Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2009 р. по26.06.2009 р. та притягнути винних осіб УПФУ м. Калуш до відповідальності (а.с.26).
Згідно листа від 06.07.2009 р. (вих. №170-с) позивач був повідомлений прокурором м. Калуш, що заява позивача від 01.07.2009 р. для розгляду по суті направлена до Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області.
28.09.2009 р. уповноваженою особою прокуратури м. Калуш було отримано заяву-скаргу позивача, яка була зареєстрована 30.09.2009 р., що було встановлено в судовому засіданні та сторонами не заперечується. В скарзі позивач просить відповідача провести перевірку дотримання норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами УПФУ в м. Калуші при нарахуванні пенсії із червня 2009 р. по 28.09.2009 р., а саме: ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону (а.с.26).
На адресу позивача відповідачем 14.10.2009 р. (вих. №108-с/09) було направлено відповідь, в який прокурор повідомив ОСОБА_3, що постановою Калуського міськрайонного суду від 06.05.2009 р. позов ОСОБА_3 було задоволено та УПФУ в м.Калуші зобов’язано провести перерахунок пенсії за 2008 р. та виплатити недовиплачену пенсію за 2008 р., а також, зобов’язано провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2009р., рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржено УПФУ в м. Калуші. Таким чином, прокурор не вбачає підстав для прокурорського втручання (а.с.39).
Відповідно до листа прокурора м. Калуш від 02.02.2010 р. вих. №175, позивач звертався до прокурора м. Калуш зі скаргою від 24.12.2009 р., відповідно до якої отримав відповідь від 25.12.2009 р. Однак, в судовому засіданні представник позивача відмовився від розгляду факту звернення від 24.12.2009 р., а прокурор не заперечує проти цього.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Приписами ч. 1 ст. 3 даного Закону встановлено, що під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які в силу п. 4 зазначеної статті, є зверненням з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» при зверненні до органів державної влади і місцевого самоврядування слід зазначати прізвище, ім’я, по батькові, місце поживання громадянина, із зазначенням суті порушеного питання, зауважень, прохань та вимог. У разі надіслання письмового звернення громадянина особисто або через уповноважену ним особу, звернення має бути підписано заявником із зазначенням дати.
Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно ст. 20 даного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Судом встановлено, що 25.04.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії та зобов’язати провести перерахунок пенсії Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області було винесено постанову, відповідно до якої відмову УПФУ в м. Калуші щодо перерахунку ОСОБА_3 пенсії по інвалідності та додаткової пенсії шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неправомірною та УПФУ в м. Калуші було зобов’язано провести відповідний перерахунок за період з 2006 р. по 2007 р. у відповідності Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.9-11). Вказана постанова Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області було залишено без змін відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 р.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2009 р. вказану постанову першої інстанції та апеляційної інстанції було частково скасовано, а саме: в частині позовних вимог про перерахунок пенсії за 2006 рік в зв’язку з пропуском строку звернення до суду згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.14-16).
Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача при розгляді скарг позивача та його представника неправомірними (протиправними), оскільки прокурор при розгляді скарг позивача та його уповноваженого представника діяв у межах своїх повноважень згідно Закону України «Про прокуратуру» та протягом розумного строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».
Також, посилання представника позивача на неотримання відповіді на скаргу від 01.10.2008 р. є безпідставним, оскільки у зверненні не було зазначено адресу позивача або уповноваженої особи, що є обов’язковою вимогою згідно ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» у разі надіслання письмового звернення державним органам та органам місцевого самоврядування.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій прокурора при перевірці скарг ОСОБА_3 протиправними (неправомірними) є необґрунтованими, а позов в тій частині таким, що не підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог по зобов’язання прокурора м. Калуш порушити кримінальну справу проти посадових осіб УПФУ м. Калуш та внести прокурорське реагування (протест) постанову.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, зокрема, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки зі змісту заявлених вимог суд вбачає, що представник позивача просить зобов’язати відповідача вчинити дії, які стосуються вчинення посадовими особами процесуальних дій, що пов’язані з досудовим слідством та розглядом кримінальної справи в порядку кримінально-процесуального судочинства, у зв’язку з чим провадження у справі щодо позовних вимог про зобов’язання прокуратури м. Калуш порушити кримінальну справу проти посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та внести прокурорське реагування (протест) постанову – слід закрити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 157, 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог щодо визнання дій прокуратури м. Калуш при перевірці заяв, скарг ОСОБА_3 протиправними (неправомірними) - відмовити.
В частині позовних вимог щодо зобов’язання прокуратури м. Калуш порушити кримінальну справу проти посадових осіб УПФ України в м. Калуші винних в недотриманні вимог п. 1 ст. 50 та п. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чим завдано збитків у сумі 30717,17 грн. та внести прокурорське реагування (протест) постанову - провадження в справі закрити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 10.02.2010 року.