справа № 2а-1474/10/0670
категорія 3.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М.,
при секретарі - Шиндарівській В.В.,
за участю позивача та представників відповідачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області про стягнення заборгованості по вихідній допомозі,-
встановив:
В березні 2010 року колишній майор міліції ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. Посилався на те, що на підставі наказу начальника УМВС України в Рівненській області №16 о/с від 26.01.2005 року він був звільнений у відставку відповідно до підпункту "а" пункту 65 (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Під час звільнення йому було призначено вихідну допомогу, проте відповідач виплатив лише частину суми. У зв'язку з цим просив стягнути на його користь 10043,86 грн. невиплаченої вихідної допомоги, відшкодувати понесені витрати на вимушені поїздки до м. Рівне в сумі 1000 грн. та відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000 грн.
У ході розгляду справи судом було залучено у якості другого відповідача Відділ спеціальної міліції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, в якому позивач проходив службу.
В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів 9753,22 грн., пояснив, що саме таку суму вихідної допомоги він недоотримав.
Представник УМВС України в Рівненській області в судовому засіданні позов не визнала. Зазначила, що УМВС України в Рівненській області не є належним відповідачем по справі, оскільки ОСОБА_1 проходив службу у Відділі спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, де й знаходився на грошовому забезпеченні, а крім того, позивачем пропущений строк звернення з позовом до суду.
Представник Відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, вона ж і бухгалтер ВСМ при УМВС України в Рівненській області, позов не визнала. Пояснила, що повний розрахунок з позивачем було проведено 15 лютого 2008 року, що підтверджується платіжними документами та випискою з банку по рахунку ОСОБА_1 Крім того, вона пояснила, що спочатку неправильно обрахувала суму вихідної допомоги позивача, визначивши її в розмірі 39298,37 грн., а в подальшому на підставі відповідних документів визначила дійсну суму - 23324,91 грн. Причину розбіжності пояснила тим, що спочатку при розрахунку суми вихідної допомоги виходила з розміру грошового забезпечення позивача станом на день звільнення, тоді як необхідно було виходити з розміру грошового забезпечення, фактично отриманого ним в останній місяць служби в органах внутрішніх справ. Протягом січня 2005 року, пояснила вона, у позивача змінювався розмір надбавки за вислугу років (з 40% до 70% з 10 січня) та було встановлено з 10 січня доплату у розмірі 50% як працюючому пенсіонеру.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у відділі спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області. Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області №16 о/с від 26.01.2005 року його було звільнено з органів внутрішніх справ України у відставку за підпунктом "а" пункту 65 (за віком) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Виплата вихідної допомоги здійснюється відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".
Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При звільненні ОСОБА_1 йому була нарахована і фактично виплачена на час подачі позову одноразова грошова допомога за 21 рік календарної вислуги в сумі 23324,91 грн. При обрахуванні розміру цієї допомоги за основу було взято суму фактично отриманого позивачем грошового забезпечення за січень 2005 року (останній місяць служби) - 2221,42 грн.
Суд вважає, що порушень чинного законодавства при нарахуванні позивачеві грошової допомоги в зазначеному розмірі не було допущено.
Відповідно до п. 10 постанови КМ України від 17 липня 1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Із змісту цієї правової норми випливає, на думку суду, що при розрахунку розміру грошової допомоги за основу повинен братися розмір фактично отриманого за місяць грошового забезпечення, а не його ймовірний розмір, обчислений відповідно до розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення.
Сума вихідної допомоги, з приводу якої спору між сторонами не існує, перерахована позивачеві на його банківський рахунок, що він і визнав в судовому засіданні.
За таких обставин, коли вимога позивача про стягнення вихідної допомоги є необґрунтованою, не підлягають задоволенню і похідні вимоги - про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вимушеними поїздками до місця знаходження відповідача, та відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, Відділу спеціальної міліції при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про стягнення заборгованості по вихідній допомозі відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
Повний текст постанови виготовлено: 12 травня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.