Справа № 2а-11225/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Катаєвої Е.В.
при секретарі Юзефович Ю.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Андреал” до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси про скасування повідомлень-рішень ,
В С Т А Н О В И В:
16.09.2009 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Андреал” (далі ТОВ „Андреал” ) з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ , за якими визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція), та (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція) та за якими визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5106,34 гривень, які прийняті на підставі акту перевірки від 01.04.2009 року та за результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку в ДПА в Одеській області, ДПА України.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту №1030/23-02/58/32700884 від 01.04.2009 року невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин з ПП „Будівельна біржа” за період: лютий, травень, червень, серпень, грудень 2007 року, січень 2008 року. Але висновки Акту про порушення ним п.1.3,1.8 ст.1,пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України №168/97-ВР) при здійсненні господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, виданими ПП „Будівельна біржа”. Отримання перевіряючи під час перевірки відомостей щодо припинення (ліквідації) станом на 21.11.2008 року ПП „Будівельна біржа” та порушення з боку цього підприємства податкового законодавства не може буди підставою для нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій ТОВ „Андреал” та впливати на його результати діяльності при виконанні ним всіх вимог законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ „Андреал” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.11.2003 року. На податковий облік взято 21.11.2003 року.
З 31.03.2009 року по 01.04.2009 року відповідачем була здійснена невиїзна документальна перевірка ТОВ „Андреал” з питань правових відносин з ПП „Будівельна біржа” за період: лютий, травень, червень, серпень, грудень 2007 року, січень 2008 року, про що 01.04.2009 року був складений Акт №1030/23-02/58/32700884 (а.с.12-18).
Позивачем були надані заперечення до акту перевірки, після розгляду яких, ДПІ повідомило ТОВ „Андреал” листом №7654 від 10.04.2009 року про залишення без змін результатів невиїзної документальної перевірки (а.с.26-28).
На підставі Акту від 01.04.2009 року ДПІ 13.04.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0001062301/0 від 13.04.2009 року , за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення п.1.3,1.8 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР (а.с.11).
Дане рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку в ДПІ 23.04.2009 року (а.с.50-53). За наслідками розгляду первинної скарги ДПІ прийняла рішення №10267/25-007 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення від 13.04.2009 року №0001062301/0, скарга директора ТОВ – без задоволення, крім того, збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на 5106,34 грн., про що прийняті податкові повідомлення-рішення №0001062301/1 від 20.05.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень та №0001352301/0/1 від 20.05.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5106,34 гривень (а.с.20-21).
Прийняте додаткове повідомлення - рішення №0001352301/0/1 від 20.05.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5106,34 гривень позивач оскаржив в ДПІ (а.с.23), але рішенням про результати розгляду первинної скарги №12776/25 від 15.06.2009 року скарга залишена без задоволення (а.с.37), на підставі якого ДПІ прийняло 19.06.2009 року податкове повідомлення - рішення №0001352301/1/1, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5106,34 гривень(а.с.131).
Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПА Одеської області та ДПА України. Скарги позивача залишені без задоволення (а.с.29-36,42-49,54-56). За результатами розгляду повторних скарг ДПІ прийняло податкові повідомлення – рішення №0001062301/2 від 19.06.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень, та №0001352301/2/1 від 24.06.2009 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5106,34 гривень (а.с.19,22).
В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення п.1.3,п.1.8; п.п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР, що привело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 80535,63грн., у тому числі по періодам: лютий 2007р.-12952,30грн., травень 2007р.-9800грн.,червень 2007р.-6720грн., серпень 2007р.-13800грн., грудень 2007р.-23463,33грн., січень 2008р.-13800грн. (а.с.18).
Висновки перевіряючих базуються на тому, що під час перевірки для підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту ТОВ „Андреал” сум з податку на додану вартість було надіслано запит до ДПІ у Приморському районі м. Одеси на проведення зустрічної перевірки ПП „Будівельна біржа” за період лютий, травень, червень, серпень, грудень 2007, січень 2008року. 26.11.2008 року до ДПІ надійшла відповідь на запит, в якому повідомлялось про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП „Будівельна біржа”, оскільки підприємство згідно бази даних АІС РПП у Приморському районі м. Одеси, станом на 21.11.2008 року припинено (ліквідовано, закрито). ПП „Будівельна біржа” не включило у декларації до складу податкових зобов’язань суму податку на додану вартість за надані послуги за проданий товар для ТОВ „Андреал” по виписаним податковим накладним за зазначений період на загальну суму 80535,63грн. Оскільки податковий кредит ТОВ „Андреал” не підтверджено податковими зобов’язаннями ПП „Будівельна біржа”, то, на думку перевіряючих, ТОВ „Андреал” порушило вимоги п.1.3,п.1.8; п.п.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР та неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 80535,63грн. (а.с.16-17).
Стаття 1 Закону України №168/97-ВР визначає поняття термінів, які вживаються в цьому законі. В п.1.3 ст.1 Закону зазначено, що платник податку – особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Пунктом 1.8 ст.1 визначено поняття бюджетного відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
В силу пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” необхідними умовами для включення платником податку сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є плата таким платником цих сум та наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином.
Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
В самому Акті перевірки від 01.04.2009 року перевіряючі не спростовують того факту, що ТОВ „Андреал” у перевіряємий період здійснило операції по придбанню товару у ПП „Будівельна біржа” та суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від ПП „Будівельна біржа”, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.
Зазначені податкові накладні повністю відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (а.с.69,70,73,77,80,83,86,89,92), що не заперечується в акті перевірки. Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна, яка видається платником податку – поставщиком товарів (послуг) на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.
При таких обставинах суд не приймає позицію представника відповідача, як на підставу нарахування зобов’язання та штрафних санкцій та вважає, що позивач на час включення сум до податкового кредиту мав документи, що відповідали правилам бухгалтерського та податкового обліку та при включенні до податкового кредиту діяв відповідно вимог Закону України Закону України №168/97-ВР.
Суд також не приймає до уваги твердження відповідача як на підставу заперечень на позов, що податковий кредит позивача не знаходить підтвердження податковими зобов’язаннями продавця цих товарів – ПП „Будівельна біржа”, а податкові накладні, виписані ними, не виконують своєї законодавчо встановленої функції і оригінали податкових накладних не підтверджуються копіями, оскільки невиконання податкових зобов’язань контрагентом позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалося. А твердження відповідача, що до включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість повинна бути зроблена сплата податку є неспроможним, оскільки не відповідає положенням Закону України №168/97-ВР щодо підстав для включення платниками податків до декларацій своїх податкових зобов’язань та податкового кредиту. Ні одна норма Закону України №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податку на додану вартість оплачену ним в товарі. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій позивачу на порушення останнім вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, відповідно до якого податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів, оскільки саме позивачем вказані вимоги Закону виконані, податкові накладні які були виписані контрагентом збережені та надані перевіряючим.
Судом встановлено, що договори, укладені між ТОВ „Андреал” та ПП „Будівельна біржа”, відповідали вимогам ст.180 ГК та були виконані обома сторонами (а.с.65-104), що не спростовується в акті перевірки. Посилання відповідача про нікчемність укладеного договору з посиланням на укладення його з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки ПП „Будівельна біржа” не сплатила податки не ґрунтуються на законі. Сам по собі факт того, що ПП „Будівельна біржа” не сплатила податки та з 21.11.2008 року його діяльність припинена, не може бути підставою для визнання договору нікчемним за ознакою складення його з метою , що суперечить інтересам держави і суспільства. Інших доказів його нікчемності відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не приведено. При цьому суд також враховує, що ПП „Будівельна біржа” припинило діяльність з 21.11.2008 року, договір позивачем з ПП „Будівельна біржа” укладений 01.06.2007 року, товар придбався у ПП відповідно договору в лютому, травні, червні, серпні, грудні 2007 року, січні 2008 року, тобто на час, коли ПП „Будівельна біржа” здійснювало господарську діяльність та звітувало до ДПІ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Андреал” до Державної податкової інспекції в Київському районі міста Одеси про скасування повідомлень-рішень – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0001062301/0 від 13.04.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція).
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0001352301/0/1 від 20.05.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 5106,34 гривень (штрафна (фінансова) санкція).
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0001062301/1 від 20.05.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція).
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0001352301/1/1 від 19.06.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 5106,34 гривень (штрафна (фінансова) санкція).
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0001062301/2 від 19.06.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 115697,11 гривень (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень – штрафна (фінансова) санкція).
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Одеси №0001352301/2/1 від 19.06.2009 року , за яким ТОВ „Андреал” визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 5106,34 гривень (штрафна (фінансова) санкція).
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: