ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-1587/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : Галуші Петра Володимировича
відповідача : Паламарчука Руслана Васильовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику
до: Дочірнього підприємства "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс"
про: стягнення заборгованості
Обставини справи:
Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з Дочірнього підприємства "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" 10921 грн. 30 коп. недоїмки по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням пені та штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк визначений Законом не в повному обсязі сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розмір яких позивачем визначено самостійно, внаслідок чого виникла недоїмка. За несвоєчасну сплату платежів до Пенсійного фонду платнику нараховано штраф та пеню.
Разом з тим, до початку розгялду справи по суті представником позивача неодноразово змінювалась ціна позову, про що подавались відповідні заяви, а саме: заявою вх. №8662 від 28.04.2010 року (а.с.14) позовні вимоги збільшено до 52003 грн. 86 коп., внаслідок нарахування страхових внесків за березень місяць 2010 року, а токож в зв"язку із приєднанням Дочірнього підприємства "Літинський агроліс" Вінницького обласного спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" до Дочірнього підприємства "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс". Поданою 05 травня 2010 року (вх№ 9098) (а.с 20) заявою, позивач, з урахуванням часткового погашення відповідачем боргу (5019 грн. 00 коп.), ціну позову зменшив до 46984 грн. 86 коп.
Зважаючи на права, якими наділені сторони статтею 51 КАС України та вразовуючи, що відповідач повідомлений про змінені позовні вимоги, заяви позивача прийнято судом до розгляду.
В судовому заіданні представник позивача позовні вимоги в сумі 49984,86 грн. підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ :
Дочірнє підприємство "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області, що стверджується довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 063268 від 10 грудня 2008 року (а.с.5). Як вбачається із заяви про реєстрацію платника страхових внесків (а.с.3) Дочірнє підприємство "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області.
Разом з тим, на підставі наказу № 14/7 від 22.01.2010 р. Дочірнье підприємство "Літиниський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" реорганізовано шляхом приєднання його до Дочірнього підприємства "Хмільницький райагроліс" ФОКСЛП "Віноблагроліс".
Згідно статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно частини 3 статті 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимог статті 20 Закону, відповідачем порушено строки сплати внесків до Пенсійного фонду України, в зв’язку з чим, виникла заборгованість, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6).
Відповідно до статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Керуючись даними положеннями Закону позивачем прийнято рішення №60 від 16.03.2010 року, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 125 грн. 93 коп. та 34 грн. 56 коп. пені (а.с.7).
Так, станом на день розгялду справи за відповідачем рахується заборгованність у розмірі 49984,86 грн. з яких:
- заборгованність ДП "Літиниський райагроліс" - 21154 грн. 19 коп. в тому числі: страхові внески 19314 грн. 19 коп., фінансова санкція 1375 грн., пеня - 465 грн. (а.с 15-16).
- 19928,37 грн.- заборгованність за березень 2010 р.
Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, визнається відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Хмільницький райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, код ЄДРПОУ 35798037, р/р 260093133519 Вінницький Ощадбанк, МФО 302076) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику (вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, р/р 25605323441203 в ОПЕРУ Ощадбанку м. Вінниці, МФО 302076, код 20106440) 46984,86 грн. (сорок шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 86 коп.) заборгованності по сплаті стахових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.05.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
14.05.2010