ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 р. Справа № 2-а-1377/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Ваталінській Марині Анатоліївні
за участю представника позивача: Вдовиченко М.І.
без участі відповідачів
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрема-Сервіс" в особі Луцької філії №1 ТОВ "Екстрема-Сервіс"
до: фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, Головного управління Державного казначейства у Волинській області, Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції
про: визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Екстрема – Сервіс” в особі Луцької філії №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” (далі – позивач) з позовом до фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області (далі – відповідачі) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 12 червня 2009 року звернувся до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області із заявами про анулювання з 01 липня 2009 року 23-х торгових патентів на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу, а також про повернення коштів, сплачених за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу за останній квартал дії торгових патентів, як надмірно сплачених, в розмірі 24158,15 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Листом від 18.06.2009 року Ковельська МДПІ повідомила позивача про відшкодування коштів після повернення оригіналів торгових патентів та по мірі надходження коштів на вказаний код платежу.
Після повернення оригіналів вищезазначених патентів до Ковельської МДПІ та повторних звернень до податкового органу, позивача було повідомлено про те, що підготовлені висновки про повернення з бюджету надміру сплаченої суми за придбання торгових патентів ТОВ “Екстрема – Сервіс” на суму 24158,15 грн. були направлені фінансовому управлінню виконавчого комітету Ковельської міської ради для погодження. Фінансове управління не погодило отримані висновки, а листом повідомило Ковельську МДПІ про неможливість повернення коштів за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу з міського бюджету у зв’язку з неприйняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік».
Позивач вважає, що така позиція фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради порушує його законні права на повернення внесеного авансового платежу за придбання торгових патентів на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу згідно вимог Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
За вказаних обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради надало суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Крім того, згідно наданих письмових пояснень фінансове управління посилається на рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради №519 від 15.10.2009 р. «Про призупинення повернення коштів плати за придбання торгового патенту». Пунктом 1 даного рішення передбачено, що до врегулювання питання про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» у частині відшкодування втрат по даному виду податку для місцевих бюджетів призупинено прийняття рішень про повернення коштів плати за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Головне управління Державного казначейства України у Волинській області надало суду свої заперечення проти позову (а.с.53,54), аргументуючи їх тим, що у відповідності до положень Порядку взаємодії органів Державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 №58/78/22 (далі – Порядок №58/78/22), ГУДКУ у Волинській області може здійснювати відшкодування коштів за придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу як надміру сплачених лише за умови надходження до нього від органів податкової служби висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), погоджених фінансовим органом. З огляду на те, що станом на 20.04.2010 р. висновки Ковельської МДПІ про повернення ТОВ “Екстрема – Сервіс” помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) не надходили, а тому правових підстав для такого повернення немає, у зв’язку з чим даний відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, а розгляд справи провести без участі його представника.
В ході судового засідання від 21.04.2010 року за письмовим клопотанням фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради судом постановлена протокольна ухвала про залучення в якості відповідача у справі Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції.
Згідно вказаної протокольної ухвали, суд відклав розгляд справи та зобов’язав Ковельську МДПІ надати суду належним чином засвідчену письмову відповідь фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, прийняту за результатами розгляду висновку Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №58 від 25.02.2010 року про повернення ТОВ “Екстрема – Сервіс” з бюджету надміру сплаченої суми плати за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на суму 24158,15 грн. (а.с.52).
Однак, у визначений судом строк вимоги даної протокольної ухвали Ковельською МДПІ виконані не були.
Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція заперечень на позовну заяву не надала, в судове засідання свого представника не направила, заяву про розгляд справи за його відсутності не направила.
З’ясувавши думку представника позивача, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Екстрема – Сервіс” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 12.12.2003 р. (а.с.10).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області серії АА №022486 від 13.10.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Екстрема – Сервіс” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 32754657, місцезнаходження: пр-т Юності, 14А, м. Вінниця, 21050 (а.с.11).
Як вбачається з Положення про Луцьку філію №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” (а.с.12-15) остання створена в якості територіального відокремленого структурного підрозділу ТОВ “Екстрема – Сервіс” відповідно до рішення зборів засновників ТОВ “Екстрема – Сервіс”, оформленого протоколом № 89 від 19.04.2006 р.
З наданих у справу доказів вбачається, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю “Екстрема – Сервіс” та його Луцької філії №1 є діяльність з організації азартних ігор.
Основні правові та організаційні засади здійснення господарської діяльності з організації азартних ігор регулюються нормами Господарського кодексу України, а також, з урахуванням специфіки даного виду господарської діяльності, спеціальним законодавством, а саме Законами України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Зазначеним спеціальним законодавством визначається порядок ліцензування даного виду діяльності, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування, порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 №98/96-ВР (далі – Закон №98/96-ВР) встановлено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Також ст. 5 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі.
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл). Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Згідно ст. 6 цього ж Закону кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту. Порядок зарахування коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 7 Закону №98/96-ВР встановлено, що торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб’єкту.
Так, Луцька філія №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” оплатила вартість торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, виданих Ковельською міжрайонною державною податкової інспекцією у кількості 23 штук (а.с.17-23), що підтверджується платіжними дорученнями наявними у матеріалах справи (а.с.24-26).
25 червня 2009 року набрав чинності Закон України “Про заборону грального бізнесу” від 15.05.2009 року №1334-VI (далі – Закон №1334-VI), згідно до статті 2 якого встановлено, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
У зв’язку з прийняттям зазначених нормативно – правових актів ТОВ “Екстрема –Сервіс” та Луцька філія №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” припинили операції з надання послуг у сфері грального бізнесу.
По суті наведені суб’єкти господарювання втратили можливість здійснювати діяльність не з власної ініціативи, а внаслідок втручання державних органів.
Фактично припинення діяльності, що підлягає патентуванню, сталося через прийняття державними органами розпорядчих актів, якими встановлюються відповідні обмеження.
Задовольняючи позов суд виходив із того, що головним у спірних правовідносинах є такі обставини як наявність торгових патентів, наявність факту оплати (придбання) позивачем торгових патентів у повному обсязі за весь період їх дії, та факт надмірно сплачених кошів за невикористаний позивачем період дії зазначених торгових патентів. Всі ці дані обставини є наявними у спірних правовідносинах і підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд приймає до уваги і розрахунок суми надмірно сплачених коштів, здійснений позивачем, який був наданий суду і досліджений в судовому засіданні. Заперечень на даний розрахунок та щодо розміру суми, заявленої до стягнення, відповідачі по справі суду не надали.
Частиною 3 ст. 2 Закону №98/96-ВР встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб’єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.
З аналізу приписів цього закону вбачається те, що у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності припинив свою діяльність і при цьому до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово не повідомив відповідний державний податковий орган про припинення такої діяльності, сплачені кошти за торговий патент поверненню не підлягають.
Дата подання заявки про припинення діяльності за торговим патентом тягне за собою різні правові наслідки: до 15 числа місяця, що передує звітному, дає право на повернення одноразової плати, внесеної при отриманні торгового патенту, після 15 числа місяця – на погашення недоїмки за цим патентом відповідно до встановленого порядку.
Для суб’єкта підприємницької діяльності, який своєчасно повідомив про припинення діяльності відповідний державний податковий орган, надмірно сплаченою сумою вартості торгового патенту вважається одноразова плата, що вноситься під час придбання торгового патенту, яка повертається згідно з діючим законодавством.
На виконання даної норми закону Луцька філія №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” подала до Ковельської МДПІ заяви від 12 червня 2009 року про скасування дії 23-х торгових патентів та повернення оплати за них (а.с.27,28).
Заявою від 24.06.2009 року позивач повернув податковому органу вищевказані торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (а.с.30).
У відповідності до вимог законодавства Луцька філія №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” надіслала до Ковельської МДПІ лист №302 від 15 грудня 2009 року про повернення надміру сплаченої плати за придбання торгових патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу на поточний рахунок товариства (а.с.31).
Відповідно до п. 7 Порядку № 58/78/22 орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки (затвердженої форми), два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам. Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів).
За платежами, належними місцевим бюджетам, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п’ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для погодження відповідному районному (міському) фінансовому органу.
Районний (міський) фінансовий орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника районного (міського) фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.
Орган державної податкової служби України не пізніше ніж наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого районним (міським) фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків територіальному органу Державного казначейства України.
Згідно з п. 9 Порядку № 58/78/22 на підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п’яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року.
Згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. №226 (далі - Порядок 226), повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Повернення надміру сплаченого здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.
Обов’язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 58/78/22, повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.
Повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачений серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок надходжень з інших податків (код класифікації доходів бюджету 16030000) або інших неподаткових надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.
Як вбачається з листів Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 03.02.2010 р. та 04.03.2010 р. (а.с.32,33) висновки про повернення ТОВ “Екстрема – Сервіс” з бюджету надміру сплаченої суми плати за придбання торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу були направлені до фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради для погодження. Згодом податковий орган отримав відповідь від фінансового управління про неможливість повернення коштів у зв’язку з неприйняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та неврегульованістю відшкодування втрат по даному виду податку для місцевих бюджетів.
З встановлених у судовому засіданні обставин справи вбачається бездіяльність фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, що полягала у безпідставному непогодженні висновків на повернення товариству з обмеженою відповідальністю “Екстрема – Сервіс” в особі його Луцької філії №1 коштів, сплачених за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу в сумі 24158,15 грн.
Зазначені обставини не спростовуються також письмовими поясненнями фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, які надійшли на адресу суду за вх.№9130 від 05.05.2010 року.
Суд критично оцінює доводи фінансового управління щодо неможливості повернути відповідні кошти позивачу з міського бюджету з огляду на неприйняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та прийняття, в свою чергу, виконавчим комітетом Ковельської міської ради рішення №519 від 15.10.2099 р. «Про призупинення повернення коштів плати за придбання торгового патенту». Суд вважає, що дане обґрунтування відповідачем своєї бездіяльності не узгоджується з положеннями Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” щодо повернення позивачу надмірно сплаченої суми вартості торгового патенту, а тому воно не приймається до уваги.
Принцип прийняття рішення в межах повноважень означає, що рішення (дія) суб’єкта владних повноважень повинно прийматися відповідно до встановлених законодавством повноважень. Для реалізації цього принципу суб’єкт владних повноважень, в даному випадку відповідач - фінансове управління виконавчого комітету Ковельської міської ради, був наділений владними повноваження щодо погодження та повернення в дводенний термін висновків згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України, однак відповідач протиправно утримався від виконання дій, передбачених законодавством, чим порушив права позивача.
Таким чином, кошти в сумі 24158,15 грн. надмірно сплачені позивачем та його філією за 23 торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу за останній квартал дії цих торгових патентів у результаті бездіяльності фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради не були повернені, чим ТОВ “Екстрема – Сервіс” та Луцькій філії №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” заподіяно шкоду на вказану суму, яка підлягає відшкодуванню за рахунок місцевого бюджету м. Ковель Волинської області.
Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України податкові, митні та інші органи державної влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів та інших надходжень є органами стягнення.
Пунктом 5 ст. 78 цього Кодексу передбачено, що податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в дохід місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.
Згідно з ч. 1. ст. 6 Закону №98/96-ВР кошти одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту.
Відповідачами по справі не заперечувалась та обставина, що кошти сплачені ТОВ “Екстрема – Сервіс” та Луцькою філією №1 ТОВ “Екстрема – Сервіс” за патенти дійсно були зараховані до місцевого бюджету м. Ковель Волинської області.
Положеннями ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде облік всіх надходжень, що належить місцевим бюджетам та за поданням органів стягнення, погодженим з відповідними фінансовими органами, здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується, та відповідно має власні територіальні органи.
Таким чином, Головне управління Державного казначейства України у Волинській області є як суб’єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України, так і органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення.
Суд при розгляді цієї справи, дослідивши всі її матеріали, виходячи із вищевикладеного, прийшов до висновку, що кошти в розмірі 24158,15 грн. відносяться саме до коштів, які надмірно сплачені позивачем, а тому підлягають відшкодуванню позивачу.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не було надано суду доказів, які б свідчили про відсутність з їхнього боку порушень чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Платіжним дорученням № 1489 від 19.03.2010 р. документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 244,98 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо не погодження отриманих від Ковельської міжрайонної ДПІ висновків на повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Екстрема-Сервіс" в особі Луцької філії №1 ТОВ "Екстрема-Сервіс" коштів, сплачених за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу.
Стягнути на користь ТОВ “Екстрема-Сервіс” (р/р 260060000116496 у філії АТ “Укрексімбанк” в м. Вінниці МФО 302429, код ЄДРПОУ 32754657) з рахунків місцевого бюджету м. Ковель Волинської області надміру сплачені кошти за торгові патенти на право здійснення діяльності в сфері грального бізнесу на суму 24158 (двадцять чотири тисячі сто п’ятдесят вісім) грн.15 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ “Екстрема-Сервіс” витрати по сплаті судового збору у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 98 коп. (що були перераховані платіжним дорученням від 19.03.2010 № 1489).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 11 травня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович