ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

24 березня 2021 року  м. ПолтаваСправа №440/1114/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,           

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач, МВС), у якому просив:

визнати протиправними дії МВС щодо повернення без реалізації документів про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ;

зобов`язати відповідача скласти подання про призначення пенсії та всі необхідні документи, затверджені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 №3-1, з урахуванням строку служби ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України 25 років 11 місяців 10 днів, й направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ, має достатню вислугу років для призначення пенсії на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Проте Департамент персоналу МВС протиправно, як на думку позивача, відмовив у складенні подання про призначення пенсії та направленні його разом з необхідними документами пенсійному органу з посиланням на відсутність підстав для зарахування до вислуги років ОСОБА_1 періоду вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення.      

2. Позиція відповідача.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримав 25.02.2021, однак правом на подання відзиву на позов не скористався.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.   

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.  

Обставини справи  

Залученою до матеріалів справи копією розрахунку вислуги років ОСОБА_1 підтверджено, що позивач у період з 01.09.1991 по 29.06.1996 навчався у Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, з 22.01.1998 прийнятий на службу в слідчі органи Державної податкової адміністрації України, а з 22.03.2012 - проходив службу в органах внутрішніх справ; вислуга років станом на 31.07.2020 становить 25 років 11 місяців 10 днів /а.с. 18-22/.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 28.03.2014 №97 о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС з 27.03.2014 та зараховано в розпорядження УМВС України в Полтавській області /а.с. 27/.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 20.06.2014 №263 о/с відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України "Про відпустки" надано полковникові міліції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні УМВС, з 14.06.2014 по 04.09.2014 відпустку без збереження грошового забезпечення для домашнього догляду за дитиною.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 08.09.2014 №417 о/с відповідно до пункту 3 статті 25 Закону України "Про відпустки" надано полковникові міліції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні УМВС, з 05.09.2014 по 04.03.2015 відпустку без збереження грошового забезпечення для домашнього догляду за дитиною.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 10.03.2015 №113 о/с полковника міліції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні УМВС України в Полтавській області, згідно з пунктом 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) /а.с. 26/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №816/1089/15-а визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Полтавській області від 10.03.2015 №113о/с "По особовому складу" та поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України з 11.03.2015 /а.с. 12-17/. Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020.

На виконання цього рішення суду головою ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області 27.07.2020 видано наказ №718 о/с, яким скасовано пункт наказу УМВС України в Полтавській області від 10.03.2015 №113о/с "По особовому складу" в частині звільнення           ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України згідно з пунктом 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади", пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено його на службі в органах внутрішніх справ України в розпорядження УМВС України в Полтавській області з 11.03.2015 /а.с. 25/.

Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 31.07.2020 №719 о/с ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні УМВС України в Полтавській області, звільнено за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 31.07.2020 /а.с. 24/.

При цьому до зазначеного наказу внесено запис про те, що вислуга років ОСОБА_1 станом на 31.07.2020 складає: 24 роки 11 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 11 місяців 10 днів.

Листом від 01.12.2020 вих.№6926 УМВС України в Полтавській області надало ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" документи для призначення пенсії ОСОБА_1 , що передані для розгляду до Департаменту персоналу МВС.

Листом від 13.01.2021 вих.№1018/22-2021 Департамент персоналу МВС повідомив ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" та ОСОБА_1 про відсутність у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 28/. При цьому посилався на відсутність у ОСОБА_1 вислуги років, достатньої для призначення пенсії на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зазначивши, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №816/1089/15-а ліквідаційну комісію УМВС України в Полтавській області не зобов`язано зараховувати до вислуги років для призначення пенсії період вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 31.07.2020. На цій підставі, Департамент персоналу МВС повернув документи про призначення пенсії ОСОБА_1 без реалізації.

Не погодившись з такими діями уповноваженого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

У силу пункту "б" статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

За змістом пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам (...), зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби (...) з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 17 названого Закону, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується: служба в органах внутрішніх справ, ... на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

А частиною другою цієї статті визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

За змістом пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, до вислуги років зараховуються періоди служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 2 названого Порядку, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

У силу пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 /далі - Порядок №3-1/.

Пунктом 1 Порядку №3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних  договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Пунктом 12 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на  момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правовідносини щодо подання уповноваженим органом МВС до територіального органу Пенсійного фонду документів для призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ.

За обставин спору відповідач заперечує факт наявності у ОСОБА_1 вислуги років, достатньої для призначення пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ. При цьому відповідач виходить з переконання про відсутність підстав для зарахування до вислуги років ОСОБА_1 періоду вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 31.07.2020.

Суд зауважує, що за своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №816/1089/15-а, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі наказу УМВС України в Полтавській області від 10.03.2015 №113 о/с, визнано протиправним та скасовано цей наказ, а також поновлено позивача на службі в органах внутрішніх справ з 11.03.2015.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, факт поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а безпосередньо саме зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника, а тому відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років.

З цих підстав суд визнає необґрунтованими посилання відповідача у листі від 13.01.2021 вих.№1018/22-2021 на відсутність підстав для зарахування до вислуги років ОСОБА_1 періоду вимушеного прогулу з 07.11.2015 по 31.07.2020.

Таким чином, до вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ, має бути зарахований увесь період вимушеного прогулу з 11.03.2015 по дату звільнення позивача з органів внутрішніх справи (31.07.2020).

Як наслідок, висновок Департаменту персоналу МВС про не зарахування періоду вимушеного прогулу позивача до служби в органах внутрішніх справ (міліції) та вислуги років є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Лист Департаменту персоналу МВС від 13.01.2021 вих.№1018/22-2021 не містить посилань на інші обставини, що свідчили б про відсутність у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Розрахунок вислуги років полковника міліції ОСОБА_1 містить відомості про наявність у позивача вислуги років: у календарному обчисленні - 24 роки 11 місяців 08 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 11 місяців 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Аналогічні відомості про вислугу років ОСОБА_1 наведені у наказі від 31.07.2020 №719 о/с, яким позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ. Цей наказ є чинним.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач відзив на позов не надав, із заявами (клопотаннями) про поновлення строку для подання відзиву на позов до суду не звертався, правомірність своїх доводів, викладених у листі Департаменту персоналу МВС від 13.01.2021 вих.№1018/22-2021, не довів.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені вище фактичні обставини справи, суд розцінює факт неподання відповідачем відзиву на позов у якості визнання позову ОСОБА_1 МВС.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

У контексті спірних відносин суд на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, у силу яких основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Суд враховує, що позивач у період з 22.03.2012 по 27.03.2014 проходив службу в органах внутрішніх справи на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Полтавській області, вказаний період служби зараховується до вислуги років на пенсію на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці, що передбачено постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 №3720-ХІІ, наказом МВС від 14.11.2007 №431.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням такої вислуги у пільговому обчисленні тривалістю 25 років 11 місяців 10 днів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій МВС щодо повернення без реалізації документів про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 , а також зобов`язання відповідача скласти подання про призначення пенсії та всі необхідні документи, затверджені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 №3-1, з урахуванням вислуги років ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України 25 років 11 місяців 10 днів, й направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджено дублікатом квитанції від 29.01.2021 №0.0.1996801243.1 /а.с. 29/. Судовий збір зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 30/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, як визначено підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 названого Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.  

Таким чином, позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн (2270,00 грн х 0,4).

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з цим, надміру сплачена сума судового збору у розмірі 1362,00 грн буде повернута позивачу з Державного бюджету України у разі подання ним відповідного клопотання, як те передбачено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".  

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без реалізації документів про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України скласти подання про призначення пенсії ОСОБА_1 та всі необхідні документи, затверджені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 №3-1, з урахуванням вислуги років ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України 25 років 11 місяців 10 днів, й направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601).    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                                О.О. Кукоба