Справа № 22ц-279

Категорія: 53

Головуючий в 1 інстанції: Дубель Р.М.

Доповідач: Богонюк М.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

суддів: Федоришина А.В., Монастирецького Д.І.

при секретарі: Борачок М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Юніверс" про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Стягнуто з ТзОВ "Юніверс" в користь ОСОБА_1 1188,18 грн. заборгованості по заробітній платі.

Стягнуто із ТзОВ "Юніверс" судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн. та судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення для розгляду цивільних справ на користь Територіального управління ДСА у Львівській області в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та "вирішити спір по суті".

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з’ясованих обставинах справи, що мають значення для справи. Стверджує, що судом не було досліджено оплату її праці в січні місяці 2004 року. Керівником підприємства в січня місяці 2004 року було змінено суттєві умови праці, а саме було знижено посадові оклади в 4-5 разів без зменшення посадових навантажень і всупереч вимогам ст. 103 КЗпП про це її не було повідомлено за два місяці до запровадження змін. Враховуючи ці обставини за працівником на протязі двох місяців зберігається раніше встановлений розмір оплати праці, а тому апелянту за січень і лютий 2004 року повинна виплачуватись заборгованість по заробітній платі у встановленому розмірі.

Крім того, стверджує, що рішення суду ґрунтується на бухгалтерській експертизі, що виконана на основі підроблених документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді головного бухгалтера з 24 квітня 2000 року. 30.01.2004 року позивача звільнено з посади за ст. 38 КЗпП України.

Задовільняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, судом згідно з матеріалами справи, вірно встановлено, що з 22 січня 2004 року по 03 березня 2004 року ОСОБА_1 частково було виплачено заборгованість по заробітній платі (за період з вересня 2002 року по грудень 2003 року) в сумі 16792,58 грн., а також 19 серпня 2005 року ОСОБА_1 поштовим переказом було виплачено заробітну плату в сумі 2200,20 грн.

Станом на 29.11.2005 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становила 218,87 грн., і з врахуванням індексації та компенсації, судом першої інстанції було вірно визначено суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 1188,18 грн.

Судом також достовірно встановлено, що заборгованість по заробітній платі не була виплачена позивачці через небажання останньої отримати таку в зв’язку з оскарженням суми заборгованості. А тому суд першої інстанції на законних підставах відмовив в задоволенні вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримання виплати розрахункових по ст. 117 КЗпП України при цьому врахувавши також термін звернення її до суду.

Покликання апелянта в скарзі на те, що оскільки відбулась зміна істотних умов праці, а саме знижено розмір посадового окладу в 4-5 разів, вона подала заяву про звільнення і у зв’язку з цим виникла заборгованість по заробітній платі за січень та лютий 2004 року, до уваги не беруться так як, позивачка дізналась про зміну істотних умов праці в січні 2004 року, а позовну заяву подала в суд 29.11.2004 року, тобто з пропуском трьохмісячного строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1,308,314 ч. 1 п. 1,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ухвалою законної сили.