Справа № 22ц-1703/2008
Категорія: 37
Головуючий у 1 інст.: Посисень Л.М.
Доповідач апел. інст.: Монастирецький Д.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
при секретарі Борачок М.Б.,
з участю ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 21 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа - Бориславська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулися з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Бориславська державна нотаріальна контора та Бориславське міське управління земельних ресурсів, про продовження строку на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 та визнання права власності в порядку спадкування за законом на майно - 2/3 частини будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та визнання права користування 2/3 частинами прибудинкової земельної ділянки, яка складається з 794 квадратних метрів.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 26 грудня 2005 року, залишеним 06 листопада 2006 року без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області позов задоволено повністю.
Ухвалою Верховного Суду України 01 серпня 2007 року вказані рішення Бориславського міського суду та ухвала Апеляційного суду Львівської області скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У вересні 2007 року позивач ОСОБА_4 та правонаступник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5 звернулися з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Бориславська державна нотаріальна контора, про продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 21 березня 2008 року позов задоволено. Продовжено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 -правонаступнику прав та обов’язків ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом. Визнано за ОСОБА_5 - правонаступником прав та обов’язків ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є упередженим, необ’єктивним, таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Посилання позивачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на те, що вони під впливом її обману не знали про наявність або відсутність заповіту спадкодавця ОСОБА_7 в користь ОСОБА_2 і
тому не прийняли своєчасно спадщину є голослівним, жодним документом, або іншим доказом не підтверджене. Спадкодавець ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З часу відкриття спадщини по вересень 2007 року - часу звернення позивачів з даним позовом, збіг строк 16 років. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в управління або володіння спадковим майном не вступали і в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття такої у визначений законом строк не подали. Суд не прийняв до уваги та не оцінив довідки Бориславського МВ ГУМВСУ у Львівській області та Дрогобицького МБТІ і ЕО про те, що спірний будинок АДРЕСА_1 згорів повністю і на час розгляду справи не зберігся. З цього приводу Бориславським МВ ГУМВСУ у Львівській області порушено кримінальну справу та проводиться досудове слідство.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відмовити.
Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлені належним чином в судове засідання апеляційної інстанції не з’явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги позивачів, міський суд виходив з того, що на сьогоднішній день позивачі та відповідачка є співвласниками будинковолодіння АДРЕСА_1.
Однак погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки вони зроблені з порушеннями норм процесуального права та при неповному з’ясуванні обставин справи.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, таке підтвердила в суді апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_3, що фактично між сторонами існує спір з приводу земельної ділянки площею 794 кв.м., яка знаходилась у користуванні їхнього діда ОСОБА_8, пізніше - їхньої матері ОСОБА_7.
З довідки Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 18.03.2008 року вбачається, що на території спірної земельної ділянки житлового будинку та службових будівель немає (а.с. 205).
З довідки начальника Бориславського МВ УМВСУ у Львівській області вбачається, що 26.03.2007 року СВ Бориславського МВ УМВСУ у Львівській області було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 194 ч. 2 КК України по факту умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу будинку по АДРЕСА_1, що мало місце 11.03.2007 року в результаті чого невідома особа підпалила цей будинок (а.с. 147).
Однак суд першої інстанції ці довідки до уваги не взяв та ухвалив зазначене рішення.
З повідомлення № 2488 від 03.11.2005 року Бориславського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах земельна ділянка площею 794 кв.м. по АДРЕСА_1 не передавалася ні у приватну власність, ні в оренду (а.с. 8).
За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, міському суду необхідно було більш повно з’ясувати наявність підстав на продовження строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та визнавати за кожним з позивачів право власності на 1/3 частину будинковолодіння АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, оскільки зазначене в рішенні спадкове майно відсутнє.
Зважаючи, що земельна ділянка, на якій раніше знаходилось зазначене будинковолодіння АДРЕСА_1 належить Бориславській міській раді, то у відповідності до ст. 33 ЦПК України, слід було залучити останню як співвідповідача, чого міський суд не зробив.
Також суду першої інстанції слід було обговорити та вирішити питання про залучення до справи в якості третіх осіб - Бориславське міське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах та Дрогобицьке державне комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.
Оскільки міський суд розглянув справу без притягнення до участі у справі Бориславської міської ради, то у відповідності до п. 4 ст. 311 ЦПК України ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, так як вирішене питання про права та обов’язки особи, яка не була притягнута до участі у справі.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення, встановити факти і відповідні їм правовідносини та вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 303,304, ч. 1 п. 5 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ч. 1 п. 2 ст. 314, ст. ст. 313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 21 березня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.