Справа №22ц-2410/2008
Категорія: З
Головуючий у 1 інст. : Ніткевич А.В.
Доповідач апел. інст. : Монастирецький Д.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
при секретарі Терземан Б.В.,
з участю ОСОБА_2 та його представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4, представника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_5, представника Стенятинської загальноосвітньої школи І—III ступенів Сокальського району Львівської області Віри І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 липня 2008 року у справі за позовом відділу освіти Сокальської райдержадміністрації до ОСОБА_2, третіх осіб на стороні позивача середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Стенятин, Стенятинської сільської ради, третьої особи на стороні відповідача ДКП ЛОР «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлю та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду первинні та доповнені позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру № 1 будинковолодіння № 68-а в селі Стенятин Сокальського району Львівської області, видане на ім’я ОСОБА_7.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно -квартиру АДРЕСА_1, видане Сокальського державною нотаріальною конторою 30.12.2004 року ОСОБА_2.
Зобов’язано державне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не згідний, оскільки позивач пропустив трьохрічну позовну давність. Судом невірно визначено статус спірного приміщення. Помилковим є посилання на рішення вісімнадцятої сесії першого скликання Сокальської районної ради від 26.10.2001 року про передачу в повне господарське відання комунального майна, оскільки на момент приватизації дане приміщення перебувало на балансі сільської ради. В той час, коли було прийняте рішення про вселення його батьків у це приміщення ордерів не видавали. Відсутність ордеру на вселення у спірне приміщення можна віднести до вини виконавчого комітету сільської ради.
Просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові відділу освіти Сокальської райдержадміністрації.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та його представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, представника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_5, представника Стенятинської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів Сокальського району
Львівської області Віри І.Я., які заперечують проти неї, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Судом встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 є нежитловим приміщенням, яке раніше використовувалось як школа і належить до майна відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, отже має статус державного майна.
Закон України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» визначає основні засади передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну. Передача об’єктів нерухомого майна з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням: сільських, селищних, міських, районних у містах рад.
Рішенням № 65 від 26 жовтня 2001 року вісімнадцятої сесії першого скликання Сокальської районної ради передано у повне господарське відання відділу освіти райдержадміністрації комунальне майно, в тому числі і спірне приміщення (а.с. 11-13).
Посилання апелянта на те, що судом невірно визначено статус спірного приміщення спростовуються і тим, що до державного нежитлового фонду належать будівлі, що перебувають у комунальній чи державній власності. Статтею 143 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Відповідно до ст. 5 п. 2 а, б Закону України «Про приватизацію державного майна» від 19 лютого 1997 року № 89/97-ВР, приватизації не підлягають: майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; об’єкти освіти.
Наведене свідчить, що рішенням дванадцятої сесії третього скликання Стенятинської сільської ради Львівської області 25 січня 2001 року підставно відмовлено ОСОБА_7. у приватизації вказаного вище будинку, а виконавчий комітет Стенятинської сільради Сокальського району Львівської області 26 грудня 2001 року виніс незаконне рішення, яке і було відмінено 25 жовтня 2002 року на п’ятій сесії четвертого скликання Стенятинської сільради (а.с. 5,6, 7).
Крім того, Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвало 25 лютого 2002 року свідоцтво про право власності на спірне приміщення на ОСОБА_7 в порушення Наказу Держбуду № 36 від 15.02.2002 року, за яким Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, на підставі якої було винесено рішення виконкому Стенятинської сільради Сокальського району Львівської області від 26 грудня 2001 року, втратила чинність (а.с.10).
З довідки № 1041 від 13.09.2007 року виконкому Стенятинської сільради вбачається, що рішення на присвоєння номера житлового будинку по вул. Зеленій, 68а не надавалось (а.с. 49).
Згідно ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.
Під час розгляду справи безспірно встановлено, що спірний будинок є нежитловим приміщенням, а тому не міг бути об’єктом приватизації - безоплатної передачі у власність ОСОБА_7, незалежно від тривалості його тимчасового проживання у ньому. З цих же підстав ОСОБА_7. не міг видаватися і ордер на вселення, що стверджено довідкою виконкому Стенятинської сільради № 62 від 5.02.2003 року (а.с. 101).
Причина пропуску позовної давності районним судом визнана поважною підставно.
Вищенаведене свідчить про те, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303,304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.