Справа №22-1570/2009 р.

Категорія -50

Головуючий в 1 інстанції: Слюсаренко О.В.

Доповідач: Коровайко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2009 року дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Коровайко О.І.

суддів Приходько Л.А., Кузнєцової О.А.

при секретарі Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 3 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управлінння освіти та науки Херсонської облдержадміністрації, третя особа - Новокиївська спеціальна загальноосвітня школа 1-2 ступенів Херсонської обласної ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 3 квітня 2009 року ОСОБА_1 у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону, ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В письмових запереченнях до суду апеляційної інстанції представник Управління освіти та науки Херсонської облдержадміністрації просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, позивач працював у Новокиївській спеціальній загальноосвітній школі 1-2 ступенів Херсонської обласної ради на посаді вчителя трудового навчання, наказом начальника Управління освіти та науки Херсонської

облдержадміністрації № 382-к від 03.11.2008 року звільнений з займаної посади за ч. 3 ст. 41 КЗпП України, у зв’язку із вчиненням аморального проступку не сумісного з продовженням даної роботи, що підтверджується вироком Каланчацького районного суду Херсонської області від 12.05.2008 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а іменно в заподіянні легких тілесних ушкоджень під час проведення уроку, учню ОСОБА_2

Підставою звернення до суду позивач зазначив, що при звільненні відповідач не врахував його особу, бездоганну трудову діяльність, та те, що ця робота була єдиним джерелом його існування.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач обгрунтовано дійшов висновку, що побиття вчителем учня, під час ведення уроку є аморальним поступком, який несумісний з продовженням роботи вчителя, а також що відповідачем дотримано усіх вимог трудового законодавства при звільненні позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, оскільки він відповідно до ст. 60 ЦПК України, не навів суду доводів в обгрунтування своїх вимог.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо пропуску позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,314 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 3 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.