Справа №11а-120/09

Категорія ст. 121 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Слиш А.Т.

Доповідач: Танечник І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня 10 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Танечника І.І.

Суддів Гнатіва Н.І., Тенюха В.П.

з участю прокурора Телепка В.В.

та адвоката

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1

на вирок Бориславського міського суду Львівської області від 20 листопада 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Ходорів Жидачівського району Львівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, невійськовозобов’язаний, непрацюючий, раніше неодноразово судимий -останній раз 16.07.2003 року Жовтневим районним судом м.Кривого Рогу за ст. ст. 190 ч.2,185 ч.2 із застосуванням ст. 70 КК України на З роки позбавлення волі, проживаючий за адресою - АДРЕСА_1

засуджений за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.

ЗасудженийОСОБА_1знаходиться під вартою з 20 листопада 2008 року.

ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 11 серпня 2008 року близько 19 години, перебуваючи на подвір’ї будинку, що по АДРЕСА_1, під час бійки з дружиноюОСОБА_2, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, лівою рукою тримаючи за нижню частину обличчя ОСОБА_2, кулаком правої руки наніс удар у ліве око ОСОБА_2, заподіявши останній умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило потерпілій втрату зору на ліве око.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції зазначав про те, що не погоджується з вироком місцевого суду в плані кваліфікації його дій та обраного покарання. Вказував на те, що він наніс своїй дружині травму ока з необережності під час самозахисту, але потерпіла та свідки дали неправдиві показання. Вважає, що суд поверхово розглянув його справу та визначив покарання явно несправедливе. Просив апеляційний суд не позбавляти його волі за скоєне.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку місцевого суду, міркування засудженого на підтримання доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, хоча він її визнав частково та пояснив в судовому засіданні, що дійсно 11 серпня 2008 року близько 19 години він та його дружина - потерпіла ОСОБА_2, повертаючись зі звалища додому, випили горілки. Між ними виникла сварка. Під час сварки один одного обзивали нецензурними словами. Прибувши на подвір’я, що по АДРЕСА_1, словесна перепалка між ними переросла в бійку. Під час якої він, в той момент коли Васнєва Г. щось до нього викрикувала, правою рукою наніс їй удар в обличчя і більше ударів не наносив. В процесі бійки ОСОБА_2 випадково вдарила себе газовим балончиком, який знаходився у неї в правій руці та попала собі в око.

Суд першої інстанції дав належну оцінку таким показанням ОСОБА_1, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення від відповідальності за скоєне, вони суперечать іншим об’єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні вбачається, що вона проживає за адресою - АДРЕСА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_1, дочкою, батьком та братом. Час від часу між нею та чоловіком виникають сварки, які переростають в бійки. Оскільки вони з чоловіком не працюють, то кожного дня ходять збирати метал на звалище. 11 серпня 2008 року, повертаючись зі звалища, її чоловік, випивши горілки, почав до неї приставати, щоб вона дала ще грошей на придбання спиртного. Зайшовши на подвір’я близько 19 години, їх сварка переросла в бійку, під час якої ОСОБА_1, стоячи навпроти неї, однією рукою схопив її за нижню частину обличчя, при цьому подряпавши губу, а правою рукою наніс різкий удар в область ока і більше ударів не наносив. В цей час у неї в руках ніяких предметів не було, в тому числі і газового балончика. Вона відчула зразу різкий біль і з ока потекла кров. Присіла, прикривши око рукою, після чого пішла додому та лягла на диван обличчям до подушки. Чоловік залишився на подвір’ї і додому не заходив. Після цього, її брат ОСОБА_3, побачивши, що в неї з ока тече кров, повідомив про це батька та викликав швидку медичну допомогу, яка приїхала через декілька хвилин. їй закапали око та відвезли в Дрогобицьку міську лікарню, де вона проходила стаціонарне лікування. Внаслідок дій ОСОБА_1 вона залишилась інвалідом, оскільки на ліве око зовсім не бачить, тому хоче, щоб його покарали за те, що він вибив їй око, але цивільний позов до нього не заявлятиме.

Винуватість засудженого ОСОБА_1 стверджується й іншими доказами по справі:

-показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що він провів судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_2 та був присутнім при відтворенні обстановки та обставин заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1. Вважав, що покази останнього під час проведення слідчої дії відповідають локалізації, механізму тілесних ушкоджень потерпілій як по характеру, так і локалізації та механізму заподіяння, який був викладений і нею при проведенні судово-медичної експертизи. Стверджував, що садна смугастої та дуговидної форми, які мались на верхній губі рота праворуч ближче до носо-губної складки та синців, що розташувались на верхній губі рота праворуч ближче до основи носа та носо-губної зморшки, нижньої губи рота ліворуч ближче до кута рота могли бути спричинені й при грубому стисканні цієї ділянки обличчя пальцями руки, якою ОСОБА_1 утримував за обличчя ОСОБА_2, а садна могли виникнути від дії нігтів на пальцях руки обвинуваченого. Також вважав, що покази підсудного ОСОБА_1 про те, що потерпіла ОСОБА_2 сама завдала собі тілесні ушкодження газовим балончиком, такими, що протирічать механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 як по характеру, так і по локалізації та механізму їх заподіяння;

- оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 897 від 28 серпня 2008 року (а.с.18-19), згідно якого у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження у вигляді трьох синців, що розташувались в ділянці лівої очниці довкола ока з переходом на верхню частину лівої щоки та перенісся, верхньої губи рота праворуч ближче до основи носа та носо-губної зморшки, нижньої губи рота ліворуч ближче до кута рота, двох саден на фоні синця на верхній губі рота праворуч ближче до носо-губної складки, контузії лівого ока важкого ступеню з розривом склери та випадінням внутрішніх оболонок лівого ока з втратою зору на ліве око, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як такі, що потягнули за собою втрату органу і його функцій і могли бути отримані за обставин, на які вказує потерпіла.

Суд першої інстанції дав належну оцінку всім зібраним по справі об’єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину засудженого ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2, що спричинило втрату органу і його функцій.

Доводи апеляції засудженого правильних висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які органом досудового слідства і судом встановлені та достатні для висновку про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1, дій якого за ст. 121 ч.1 КК України кваліфіковані вірно.

Що стосується міри покарання, то вона обрана у відповідності до вимог ст. 65 КК України і є необхідною та достатньою для виправлення засудженого ОСОБА_1

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав до задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Вирок Бориславського міського суду Львівської області від 20 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни а апеляцію - без задоволення.