Справа №22ц-7562009 р.

Категорія п.48

Головуючий у 1 інстанції Олексієнко М.Ю.

Доповідач: Петричка П.Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня 2 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Петричка П.Ф.

Суддів Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Гарванко М.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. З відповідача в користь позивачки стягнено 1100 грн. додаткових витрат для навчання сина та судові витрати. У решті позовних вимог відмовлено.

В цій частині рішення суду оскаржила позивачка і в апеляційній скарзі послалась на безпідставний висновок суду про добровільне виконання відповідачем умов договору і сплату ним аліментів за період з 1.05.2005 р. по 31.03.2008 р., з врахуванням індексів інфляції у сумі 68911,46 грн., оскільки суд не врахував, що за умовами договору гроші повинні були поступати на її рахунок для використання в інтересах сина. Отже відповідач не виконав умов договору, відкривши рахунок на сина, який неможливо використовувати щоденно.

Просила скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову, ухвалити нове і повністю задоволити позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача в підтримання скарги, заперечення відповідача і обґрунтування адвоката, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і частково задовільняючи позовні вимоги суд виходив із норм Сімейного кодексу України, які стосуються майнових і немайнових прав і обов’язків батьків та дітей, що спрямовані на захист інтересів дитини і, які є пріоритетними у правовій природі цього Кодексу.

Суд врахував, що за умовами аліментного договору позивачка зобов’язувалась отримувати аліменти на утримання сина та використовувати їх в інтересах дитини.

Тому перерахована відповідачем сума заборгованих аліментів на відкритий для цього у банку депозитний рахунок відповідають інтересам дитини.

Всупереч твердженням апелянта, пункт 3 аліментного договору не визначав конкретного виду банківського рахунку, можливого для перерахування аліментів і передбачав можливість відкриття його на ім’я сина сторін.

Невиконання договірного обов’язку щомісячно надсилати гроші для утримання сина привело до визнання відповідачем вимоги позивачки і перерахування саме позивачкою визначеної суми з врахуванням інфляційних витрат за оскаржуваний період.

За умовами договору сторони визначили, що гроші повинні надсилатись бухгалтерією Галицької митниці, неможливість виконання яких об’єктивно пояснив відповідач, враховуючи, що вже у квітні 2005 р. він був звільнений з роботи на Галицькій митниці та після значної перерви продовжував роботу на Мостиській і Рівненській митницях. Пояснення причин враховані судом першої інстанції. Заперечення відповідачем доводів апеляційної скарги підтверджені довідками про його заробітки і не спростовані апелянтом.

Доводи апелянта щодо відкриття нею рахунку НОМЕР_1 у Львівській філії ВАТ „ВА БАНК" 24.02.2005 р. і непоступления на цей рахунок жодних коштів від аліментів є неспроможними, оскільки перерахування аліментів саме на цей рахунок не передбачався аліментним договором.

Всупереч твердженням апелянта ст. 179 СК не виключає можливості перерахування заборгованої суми аліментів на рахунок сина і таке не суперечить п.2 аліментного договору та інтересам дитини.

У випадку завдання шкоди позивачці вибраним відповідачем способом виконання аліментного договору, який не суперечить його умовам, не позбавляє позивачку можливості заявляти відповідні вимоги.

Висновок суду не суперечить роз’ясненням п.п.15,18, постанови № З Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів."

Його рішення ґрунтується на повно, всебічно і об’єктивно з’ясованих обставинах, відповідає ст. ст. 10,11,57,60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 179,180-183,191,195 СК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.

Керуючись ст. ст. 303-305,307 ч.1 п.1,308,313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 грудня 2008 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.