Справа №10-50/09 р.

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України

Головуючий у І інстанції: Романюк М.Ф.

Доповідач: Волинець М. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Михайлишин Г. Я.

суддів Волинця М.М., Ревера В.В.

за участю прокурора Андреса Р.Р.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2009 року відносно скарги ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГМВС України у Львівській області від 13.11.2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи були приводи і підстави, передбачені ст. 94 КПК України для порушення кримінальної справи, а саме достатні дані, що вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В поданій апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 27.01.2009 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 та скасувати постанову слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГМВС України у Львівській області про порушення кримінальної справи щодо нього за ч. 2 ст. 286 КК України. Крім того, просить винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали справи направити на додаткове розслідування. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що висновок суду про відмову в задоволенні скарги є завчасний, упереджений та необ’єктивний. Зокрема, в рапорті інспектора відділення по оформленню ДТП та дізнання ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ при ГУ МВСУ у Львівській області вказано лише те, що внаслідок ДТП автомобіль отримав технічні пошкодження, а пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці пригоди. Виходячи з даних, зазначених у рапорті немає жодних підстав вважати, що саме він був винним у настанні даного ДТП, в рапорті також не зазначено, що саме його дії, як водія транспортного засобу, були протиправними та не відповідали ПДР України. Апелянт вважає, що цей рапорт може виступати, як привід для порушення кримінальної справи за фактом, проте ніяк не підставою для порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 286 КК України проти особи. Крім того, судом не було взято до уваги логічно та фактично обгрунтовану базу фактів поданих його захисниками, які повністю спростовують його вину і дають низку нових даних, які потрібно перевірити та уточнити органом досудового слідства. А саме, версію про можливе самогубство ОСОБА_3, нещасний випадок та інші версії.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримку поданої ним апеляції, думку прокурора, обговоривши наведені в апеляції доводи й перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

У ч.2 ст. 286 КК України передбачено, що кримінально караним є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 21 жовтня 2008 року о 16 год. 45 хв., керуючи вантажним автомобілем "ГАЗ-5327" р.н. НОМЕР_1 та рухаючись ним у м. Львові по вул. Наукова у напрямку до вул. Кульпарківська, при проїзді ділянки дороги в районі будинку №30а порушив вимоги Р. 1 п.п.1.5,1.10; Р.2 п. 2.3 (б), Р. 12 п.12.3 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_3, який вийшов на проїзжу частину дороги із лівого по ходу його руху роздільного газону і почав її перебігати зліва направо, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним т/з або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до наїзду на ОСОБА_3, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 та ч.2 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви окремих громадян, повідомлення представників влади, а підставми для порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Аналізуючи наявність приводів та підстав для винесення слідчим постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Зокрема, по даному факту приводами та підставами для порушення кримінальної справи на підставі ст. 97 КПК України стали рапорт інспектора

відділення по оформленню ДТП та дізнання ВДАІ з ОАТ м. Львова та при АТП при ГМВС України у Львівській області та матеріали кримінальної справи порушеної за фактом ДТП. Оскільки були наявні приводи і підстави, слідчий відділу розслідування ДТП СУ ГМВСУ у Львівській області виніс постанову від 13 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що достатніми даними, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України є матеріали кримінальної справи, порушеної 27 жовтня 2008 року за фактом ДТП, які вказали на наявність ознак злочину порушено кримінальну справу за відповідною статтею кримінального закону та за конкретними кваліфікуючими ознаками.

Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на те, що немає жодних підстав вважати, що саме він був винним у настанні даного ДТП, в рапорті також не зазначено, що саме його дії, як водія транспортного засобу, були протиправними та не відповідали ПДР, оскільки розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й зазделегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.

Тому колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичні обставини справи вказують на наявність приводів і підстав для порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а самі питання, пов’язані із перевіркою доводів апелянта повинні бути вирішені в ході провадження досудового слідства.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2009 року про залишення без зміни постанови слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГМВС України у Львівській області від 13.11.2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.