Справа № 22ц-200/2009

Категорія: 27

Головуючий у 1 інст. : Бораковський В.М.

Доповідач апел. інст. : Монастирецький Д.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,

при секретарі Макойда Н.З.,

з участю представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» Деркача Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк (ЗАТ КБ) "ПриватБанк" на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 вересня 2008 року у справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суду в прийнятті заяви ЗАТ КБ "ПриватБанк" про видачу судового наказу відмовлено.

Ухвалу суду оскаржив ЗАТ КБ "ПриватБанк".

В апеляційній скарзі покликається на те, що твердження суду про наявність спору про право, засноване лише на гіпотетичному припущенні. Пред’явлена до нього вимога ґрунтується на письмовому правочині, отже таке посилання суду є неприпустиме тому, що це нівелювало б взагалі необхідність існування інституту наказного провадження як спрощеного виду судочинства в цивільних справах.

Крім цього зазначає, що спір про право є оспорюваним особою, до якої звертається заявник з вимогою підстав, розміру такої вимоги та доказів, які її підтверджують. Наявність спору про право виникає в такому разі, коли одна сторона стверджує про наявність у неї відповідного права, а інша - про його відсутність.

В даному разі у заяві та додатних документах відомостей, що свідчили б про оспорювання боржником підстав, розміру вимоги чи відсутність відповідного права -відсутні, наявність спору про право не вбачається.

Просить ухвалу суду скасувати та передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» Деркача Ю.Ю. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Матеріалами справи встановлено, що ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із заявою, в якій просив видати наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 6595,08 грн. за кредитним договором б/н від 16.04.2004 року, укладеним між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного договору, боржник отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Кредит був наданий у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку. Оскільки боржником зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконано, борг станом на 04.08.2008 року становить 6595,08 грн. і складається з наступного: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1595,08 грн. -заборгованість по процентах за користування кредитом.

Відмовляючи у видачі судового наказу, районний суд виходив з того, що заявник просить достроково, до закінчення строку договору, повернути суму кредиту, а також крім основного зобов’язання по кредиту заклав вимоги про стягнення і інших сум по процентах за користування кредитом, крім цього заявник не вказав, які саме пункти договору порушені Кухтієм О.Б., у зв’язку з чим вбачається спір про право.

Однак із таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Як вбачається Договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки від 16 квітня 2004 року, такий укладений між ОСОБА_1 та Стрийським відділенням філії «Західне головне регіональне управління «Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у письмовій формі (а.с. 2-3).

У відповідності з п. 1.1 зазначеного Договору від 16 квітня 2004 року - для виконання операцій Банк відкриває Клієнтові картковий рахунок і видає йому Платіжну картку, термін дії якої два роки (а.с. 2).

З додаткової письмової угоди до Договору вбачається, що базова процентна ставка на момент підписання договору, для розрахунку плати за користування кредитним лімітом -3% в місяць на протязі 30 днів з моменту виникнення заборгованості по кредитному ліміту відсотки нараховуються за ставкою 0,01% річних. Тариф за зняття готівки - 2% від суми. Періодичність погашення кредитного ліміту і відсотків - по закінченню кожного місяця 7% від суми заборгованості по ліміту (зворотня сторона а.с. 3).

З наявних матеріалів справи не вбачається спору про право і боржник не оспорює підстави та розмір зазначених у заяві вимог.

Крім того боржник в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу має право подати заяву про його скасування, що є підставою для скасування судового наказу відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільного процесуального права, і це є безумовною підставою для скасування ухвали суду з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відповідність заяви вимогам ст. 98 ЦПК України, її прийняття з урахуванням вимог ст. 99 ЦПК України та видачу судового наказу.

Керуючись ст. ст. 303,304, п. 4 ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 312, п. 6 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Ухвалу судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 вересня 2008 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.