Справа №22ц-329/2009 р.
Категорія: 40
Головуючий у 1-й інстанції: Воробель М.М.
Доповідач в апеляційній інстанції - Курій Н.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Юхименка А.Г.
суддів: Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.
при секретарі Підлужній К.В.
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відділу культури і туризму Яворівської райдержадміністрації на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу культури та туризму Яворівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано наказ № 23-п від 18.03.2008 р. в частині звільнення з 19.03.2008 р. директора історико-етнографічного музею «Яворівщина» ОСОБА_1 з займаної посади. Визнано недійсним та скасовано наказ № 23-к від 18.03.2008 р. про звільнення із займаної посади директора історико-етнографічного музею «Яворівщина» ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора історико-етнографічного музею «Яворівщина». Стягнуто з відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 7262 грн. 64 коп. Стягнуто з відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації в користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Яворівському районному суді.
Рішення суду оскаржив відповідач.
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду прийняте без об’єктивного вивчення справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Просить рішення районного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки атестаційна комісія на підставі всіх даних, абсолютною більшістю голосів, виявила невідповідність позивачки займаній посаді директора історико-етнографічного музею «Яворівщина», а вислів в атестаційному листі в п.9 «спеціальність не відповідає займаній посаді» є граматичною помилкою.
Крім того, судом не було витребувано від ОСОБА_1 трудової книжки про можливе її працевлаштування під час розгляду справи або перебування в цей час на обліку в центрі зайнятості, і тим самим було безпідставно стягнуто з відповідача 7262 грн. 64 коп. середньої заробітної плати за час нібито вимушеного прогулу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відділу культури і туризму Яворівської райдержадміністрації ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 щодо заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді, або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
Виходячи із зазначеної норми, суд може визнати правильним звільнення працівника, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок, зокрема, недостатньої кваліфікації працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов’язки, а від переведення на іншу роботу відмовився.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 наказом відділу культури № 44 від 14 травня 2002 року призначена на посаду директора музею «Яворівщина», маючи середню спеціальну освіту та спеціальність бібліотекар.
Жодних дисциплінарних стягнень за час роботи на посаді директора музею «Яворівщина» у ОСОБА_1 не було, як і не надано відповідачем доказів неналежного виконання позивачкою покладених на неї трудових обов’язків.
Суд правильно дав оцінку безпідставності висновку атестаційної комісії про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді на підставі зауважень та рекомендацій, висловлених членами атестаційної комісії про те, що спеціальність ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді.
З таким висновком погоджується і колегія судової палати.
З доданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що наказом Міністерства культури і мистецтв України 14.04.2000 р. № 168 затверджено «Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 81 «Культура та мистецтво» в розділі 2 якого вказано, що кваліфікаційні вимоги до генерального директора національного музею, директора музею - повна вища освіта відповідного напрямку (магістр, спеціаліст). Відтак, приймаючи ОСОБА_1 на посаду директора музею «Яворівщина», керівнику відділу культури та туризму було заздалегідь відомо про відсутність у ОСОБА_1 документа про освіту, передбаченого кваліфікаційними характеристиками.
Відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не представлено інших об’єктивних даних щодо недостатньої кваліфікації ОСОБА_1
При цьому суд врахував, що рішення атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді є лише одним із таких доказів, який підлягає перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
У той же час суд дав оцінку доводам позивача про належне виконання нею своїх посадових обов’язків і достатній рівень кваліфікації, на підтвердження яких позивач покликалась на відсутність в неї будь яких стягнень та зауважень щодо виконуваної роботи впродовж шести років (з 2002 до 2008 р.) та, з врахуванням наведеного вище, підставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення її на посаді, визнавши незаконними накази про її звільнення.
З висновками суду погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги про недостатність кваліфікації ОСОБА_1, яка перешкоджає належним чином виконувати обов’язки директора музею «Яворівщина», фактично ґрунтуються лише на матеріалах атестаційної комісії, спростовуються вищенаведеним, тому не беруться до уваги колегією суддів.
Доводи апеляційної скарги щодо помилковості стягнення на користь позивачки з відповідача 7262 грн. 64 коп. грошової компенсації за час вимушеного прогулу частково підставні та заслуговують на увагу.
Суд, стягуючи з відповідача суму 7262 грн. 64 коп., виходив із суми заробітної плати ОСОБА_1 за два попередніх перед звільненням місяці роботи та часу вимушеного прогулу, однак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в цій частині слід змінити з наступних підстав.
У п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.
Апеляційним судом встановлено, що позивач з 15.04.2008 р. перебуває на обліку в Яворівському районному центрі зайнятості як безробітна
Згідно з довідкою Яворівського районного центру зайнятості від 23 січня 2009 року ОСОБА_1 за період з 15 квітня і по 18 листопада 2008 року (19 листопада 2008 року судом постановлено рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді ) отримала 3700 грн. 05 коп. допомоги по безробіттю.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що на зазначену суму допомоги по безробіттю слід зменшити суму грошової компенсації за час вимушеного прогулу та стягнути з відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 3562 грн. 59 коп. ( 7262 грн. 64 коп. - 3700 грн. 05 коп. = 3562 грн. 59 коп.).
В іншій частині рішення слід залишити без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування чи зміни немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303,307 ч. 1 п. 3,309 ч. 1, п.1,314 ч.2,316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу відділу культури і туризму Яворівської райдержадміністрації задовольнити частково.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 19 листопада 2008 року в частині стягнення з відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 7262 грн. 64 коп. змінити, виклавши його у такій редакції:
Стягнути з відділу культури і туризму Яворівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 3562 грн. 59 коп.
У решті - судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.