Справа № 22ц-2866/2008

Категорія: 32

Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.

Доповідач в апел. інст: Монастирецький Д.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,

при секретарі Гуняк Л.О.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок смерті фізичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року позивачка звернулася в суд із вказаним позовом, в обґрунтуванні якого покликалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 18.00 на автодорозі сполучення Київ - Чоп між селами П’ятничани - Угерсько, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 вчинив наїзд на пішохода - її чоловіка ОСОБА_3, який того ж дня в Стрийській ЦРЛ помер. Останній працював в БМУ УМГ «Укртрансгаз» і мав хороший заробіток, зокрема 18426 грн. за пів року, чим підтримував сім’ю матеріально, був її годувальником і опорою. З огляду на те, що їй завдана моральна шкода, оцінює таку в розмірі 184 260 грн. і просить таку стягнути з відповідача.

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки 3000 грн. моральної шкоди, 51 грн. судового збору в користь держави та 30 грн. витрат на ІТЗ.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі покликається на те, що з рішення міськрайонного суду не погоджується, вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права. Зокрема, ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачено випадки відповідальності за завдану моральну шкоду незалежно від наявності вини особи, діями якої вона завдана, зокрема, якщо моральна шкода завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вважає, що суд необгрунтовано не застосував цю норму закону і вирішив справу тільки на основі постанови міліції, в якій зазначено, що вини відповідача не встановлено.

Крім цього зазначає що судом неналежним чином застосовано ст. 1187 ЦК України, оскільки інші загальні обставини звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. А тому відповідальність володільця джерела небезпеки настає незалежно від його вини.

Просить рішення суду змінити задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі.

У запереченні на апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_2 вважає таку безпідставною, а рішення суду першої інстанції таким що грунтується на законі.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та визначаючи розмір завданої їй моральної шкоди в сумі 3000 грн., суд виходив з того, що органами досудового слідства встановлено, що відповідач Правила дорожнього руху України не порушував, в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України.

Колегія вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 18.00 на автодорозі сполучення Київ -" Чоп між селами П’ятничани - Угерсько, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки ВАЗ 21063 д.н. НОМЕР_1 вчинив наїзд на пішохода - її чоловіка ОСОБА_3, який того ж дня в Стрийській ЦРЛ помер.

Постановою Стрийського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 07 листопада 2007 року в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України відносно водія ОСОБА_2 відмовлено на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, виходячи з наступного: пояснень ОСОБА_2 про те, що в темну пору доби він керував автомобілем марки ВАЗ-21063 д.н. НОМЕР_1 та рухався зі швидкістю 90 км/год на ближньому світлі фар по своїй смузі руху в напрямку м. Стрия. Між селами П’ятничани-Угерсько Стрийського району близько 18 години після роз’їзду з колоною зустрічних автомобілів, які рухались йому назустріч по зустрічній смузі руху, він раптово у світлі фар свого автомобіля виявив на своїй смузі руху пішохода одягнутого в темний одяг. Застосувавши екстрене гальмування, він вже не встиг зупинитись та вчинив наїзд на пішохода; огляду місця пригоди - наїзд вчинений на смузі руху автомобіля, причетного до пригоди, де зафіксовано сліди гальмування та осип скла; висновку спеціаліста № 1070 від 05.11.2007 року про те, що з технічної точки зору, причиною настання ДТП став той факт, що об’єктивна видимість пішохода ОСОБА_3 в обстановці місця пригоди складала таку відстань, на якій його водій ОСОБА_2 вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 54 роки в реанімації Стрийської ЦРЛ від переломів численних ділянок обох нижніх кінцівок, що виникли в результаті удару виступаючими частинами легкового автомобіля.

Згідно чч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідальним за шкоду, завдану цим джерелом підвищеної небезпеки, є його володілець -відповідач по справі - ОСОБА_2, яким не доведено, що шкоду позивачеві було завдано внаслідок умислу потерпілого ОСОБА_3 або непереборної сили.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем як володільцем джерела підвищеної небезпеки позивачці було спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які вона зазнала у зв’язку зі смертю її чоловіка, який, будучи утримувачем її сім’ї, помер у віці 54 роки від переломів численних ділянок обох нижніх кінцівок, що виникли в результаті удару виступаючими частинами легкового автомобіля.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення в частині стягнення моральної шкоди слід змінити, збільшивши її розмір до 10 000 грн..

В решті частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,304, ч. 1 п. 3 ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди змінити, збільшити стягнуту судом суму з 3000 грн. до 10 000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.