У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій посадових осіб незаконними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 6 квітня 2009 року,
у с т а н о в и л а :
ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом у січні 2009 року.
Вказував, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда II групи та відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій.
Просив зобов’язати відповідача провести йому перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 6 квітня 2009 року позов задоволено.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області зробити ОСОБА_5 перерахунок та виплату пенсії додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести ОСОБА_5 перерахунок державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги позивач ОСОБА_5 просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, що ОСОБА_5 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлено II групу інвалідності.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам II групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
За правилами частини 4 ст. 54 вказаного Закону передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позов суд правильно виходив із пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачеві, зокрема Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, №654 від 16 липня 2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі яких були нараховані пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, п.п. 12 і 15 п. 28 розділу II, внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнані неконституційними і втратили чинність.
Вихідним критерієм обрахунку розміру державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення КАС України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст.ст.15, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області відхилити.
Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 6 квітня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: