Справа № 22ц-398/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 27 суддя Єлісєєва Т.Ю.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Худолій Н.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПроКредит Банк" правонаступника Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПроКредит Банк”
на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2007 року
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПроКредит Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В с т а н о в и л а :
В лютому 2005 року ЗАТ КБ “ПроКредит Банк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 9852,67 грн. станом на 10 січня 2005 року. При цьому позивач посилався на укладення з ОСОБА_1 кредитного договору № ДП-914/01.04 від 21 січня 2004 року, за яким їй було надано 9062,87 грн. під 26% річних строком на 10 місяців тобто до 22 листопада 2004 року, погашення кредиту частками та сплата відсотків за яким передбачена в порядку та строки згідно з графіком - Додатком № 1 до кредитного договору. Крім того позивач посилався на укладення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором договорів поруки № ДП-014/01.04-ПР та № ДП-014/01.04-ПР1 від 21 січня 2004 року про виконання кожним поручителем зобов'язань за кредитним договором у разі їх невиконання боржником. Щомісячні чергові платежі в розмірі 1018,29 грн., передбачені Додатком № 1 до кредитного договору, останній раз здійснені відповідачкою ОСОБА_1 22 вересня 2004 року. Останній платіж в розмірі 66,37 грн. відповідачка ОСОБА_1 здійснила 04 листопада 2004 року. Станом на 10 січня 2005 року прострочка погашення боргу за крединим договором становить 85 днів, за які за умовами кредитного договору відповідачка повинна сплатити штраф в розмірі 91,00 грн. за кожний день прострочення, що за 85 днів становить 7735,00 грн. Зважаючи на зобов'язання поручителів позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором станом на 10 січня 2005 року по кредиту в розмірі 1946,21 грн., відсотки в розмірі 171,46 грн. та штрафні санкції в розмірі 7735,00 грн., а всього 9852,67 грн. (а.с.3-7).
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2005 року ЗАТ КБ “ПроКредит Банк” задоволенні, з відповідачів солідарно на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 9852,67 грн. (а.с.70-71).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2006 року вказане рішення суду скасоване у зв'язку з порушенням вимог ст.169 ЦПК України стосовно відповідача ОСОБА_3 та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (а.с.118-119).
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2007 року ЗАТ КБ “ПроКредит Банк” в задоволенні позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовлено (а.с.144-145).
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ “ПроКредит Банк” просить скасувати рішення суду, яке не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки суд не вірно встановив, що 20 вересня 2004 року ОСОБА_1 на підставі платіжного доручення № 908_25 сплатила позивачу суму в розмірі 3388,00 грн. і таким чином достроково погасила заборгованість по кредиту, тому що це платіжне доручення свідчить лише про сплату ОСОБА_1 20 серпня 2004 року суми боргу у розмірі 1019,00 грн., а тому суд, дослідивши матеріали справи, помилково прийняв до уваги платіжне доручення № 908_25 від 20 серпня 2004 року як доказ дострокового погашення кредиту (а.с.152-154).
В суді апеляційної інстанції відповідачі проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на внесення 20 серпня 2004 року відповідачкою ОСОБА_1 3388,00 грн. на свій поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий у позивача, зокрема:
- відповідачка ОСОБА_1 в усіх судових засіданнях, в яких вона була присутньою, та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та в заявах (а.с.187-189,251-253,295-296),
- відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні від 11 лютого 2010 року (а.с.229-230),
- відповідач ОСОБА_2 в своїй письмовій заяві на апеляційну скаргу (а.с. 273-275) і в судовому засіданні від 08 квітня 2010 року (а.с.282-283).
В судове засідання 27 травня 2010 року, в якому ухвалене судове рішення, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не з ' явилися, з урахуванням їх проживання в місті Дніпропетровську, повідомлені про час та місце розгляду справи через засоби печаті, а саме через газету «Вісті Придніпров ' я» від 29 вітня 2010 року (а.с.293-294).
В судове засідання 27 травня 2010 року, яке згідно журналу судового засідання було розпочате в 11 годин 05 хвилин (а.с.302), відповідачка ОСОБА_1 з ' явилася після виходу складу апеляційного суду до нарадчої кімнати, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно розписки в судовому засіданні 15 квітня 2010 року (а.с.290,291).
Розгляд справи закінчено 27 травня 2010 року з ухваленням судового рішення у відсутність відповідачів, які в судове засідання не з ' явилися, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, оскільки обставини по справі досліджені в повному обсязі з урахуванням того, що всі відповідачі надали свої пояснення в суді апеляційної інстанції, сторони надали апеляційному суду всі наявні у них докази.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованною і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову банку в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість за кредитним договором, оскільки в серпні місяці внесла суму в розмірі 3388,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 908_25 від 20 вересня 2004 року, у зв ' язку з чим після її звернення до банку та перерахунку розміру заборговності виявилось, що її борг складає 66,37 грн., яку вона сплатила достроков 04 листопада 2004 року, при цьому при обсязі зобов ' язань за кредитним договором в розмірі 10182,57 грн. відповідачка ОСОБА_1 згідно платіжних доручень станом на 04 листопада 2004 року внесла в рахунок погашення по договору кредиту загальну суму 10582,40 грн.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
З наданої банком на вимогу відповідачки ОСОБА_1 виписки з поточного рахунку він був поповнений через касу банку 20 серпня 2004 року на суму 1019,00 грн., так само 20 серпня 2004 року з поточного рахунку списано на погашення заборгованості по кредиту та відсоткам 1018,29 грн., у зв'язку з чим залишок коштів на поточному рахунку 20 серпня 2004 року становить 0,71 грн. (а.с.228).
Згідно заяви на переказ готівки № 908_25 від 20 серпня 2004 року на суму 1019,00 грн. с призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» поточний рахунок відповідачки ОСОБА_1 поповнений на суму 1019,00 грн. (а.с.139)
Зазначені обставини, підтверджені платіжними документами банку, залишились поза увагою суду першої інстанції і досліджені не були.
З вищевикладеного вбачається, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову банку про стягнення заборговності за кредитним договором є суперечливим, а рішення суду грунтується лише на доказах, які надані відпо-відачкою ОСОБА_1, без врахування доводів та доказів позивача, яким ніякої оцінки судом не надано.
Таким чином всупереч вимогам ст.ст.214,215 ЦПК України при ухваленні су-дового рішення суд першої інстанції не вирішив питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверд-жуються, не зазначив мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або від-сутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, та бере до уваги або відхиляє докази кожної з сторін.
З огляду на це рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі кредитного договору № ДП-914/01.04 від 21 січня 2004 року відповідачка отримала у позивача кредит в розмірі 9062,87 грн. строком на десять місяців зі сплатою 26 відсотків річних з зобов'язанням щомісячно повернути частину кредиту та сплатити відсотки в порядку та в розмірі, передбаченому графиком, який є Додатком № 1 до кредитного договору, а саме в розмірі 1018,29 грн. щомісячно 20,21 або 22 числа на протязі дев ' яти місяців з лютого по жовтень 2004 року включно та останній платіж – 22 листопада 2004 року в розмірі 1018,29 грн., а всього відповідачка зобов'язалась сплатити 10182,57 грн., в тому числі 9062,87 грн. отриманого кредиту та 1119,70 грн. відсотків (а.с.9,10).
Що ж стосується повернення відповідачкою кредиту та сплати нею відсотків, то в матерілах справи наявні платіжні документи на загальну суму 8212,69 грн., а саме:
- платіжні доручення № 190481 від 20 лютого 2004 року, № 209274 від 19 березня 2004 року, № 231978 від 21 квітня 2004 року, № 254944 від 20 травня 2004 року, № 279988 від 18 червня 2004 року кожне на суму 1018,29 грн., які перераховані «Про-КредитБанку» з рахунку відповідачки в «Факторіал-Банку» (а.с.131-135),
- квітанції № 868-34 від 20 липня 2004 року та № 908-43 від 22 вересня 2004 року кожна на суму 1018,29 грн. про сплату через касу «ПроКредитБанку» (а.с. 137,140),
- квітанція № 1229-43 від 04 листопада 2004 року на суму 66,37 грн. (а.с.141),
- меморіальний ордер № 439_2048 від 20 серпня 2004 року на суму 1018,29 грн. (а.с.244,299).
Крім того в матеріалах справи наявні:
- квітанція № 908_25 від 20 серпня 2004 року про сплату через касу «ПроКре-дитБанку», на яку в своєму рішенні послався суд першої інстанції, на лицевій сто-роні якої зазначена сума 1019,00 грн., а на оборотній стороні – сума 3388,00 грн. з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» (а.с.138),
- заява на переказ готівки № 908_25 від 20 серпня 2004 року на суму 1019,00 грн. с призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» (а.с.139),
- виписка з поточного рахунку відповідачки ОСОБА_1, згідно якої поточ-ний рахунок був поповнений через касу банку 20 серпня 2004 року на суму 1019,00 грн. та 20 серпня 2004 року з нього списано на погашення заборгованості по кредиту та відсоткам 1018,29 грн., у зв'язку з чим залишок коштів на поточному рахунку 20 серпня 2004 року становить 0,71 грн. (а.с.228).
З огляду на всі надані сторонами платіжні документи, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали досліджені в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог «Про-КредитБанку» про стягнення заборгованості за кредитним договором в межах наявних між позивачем, як кредитором, та відповідачкою ОСОБА_1, як позичальником, кредитних правовідносин.
Відповідно до спірних кредитних правовідносин погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється за рахунками, відкритими саме по кредитному до-говору.
З наявних у справі платіжних документів вбачається, що погашення заборго-ваності за рахунками, відкритими по кредитному договору, здійнено на суму 8212,69 грн. (а.с.131-135,137,140,141,244,299) при обсязі зобов ' язань відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 10182,57 грн.
Що ж стосується правовідносин між цими сторонами стосовно поточного рахун-ку, які регулюються Главою 72 Цивільного кодексу України, в тому числі суперечно-стей між сторонами стосовно розміру суми поповнення поточного рахунку 20 серпня 2004 року та наявності з цього приводу платіжних документів за № 908_25 від 20 серпня 2004 року про поповнення поточного рахунку і на суму 1019,00 грн., і на суму 3388,00 грн., то ці правовідносини не є предметом судового спору і дослід-жені судом апеляційної інстанції лише в межах, які сприяють більш повному з ' ясу-ванню наявних між сторонами кредитних правовідносин.
Тому посилання відповідачів на сплату відповідачкою ОСОБА_1 3388,00 грн. на поточний рахунок в «ПроКредитБанку» на підставі квітанції № 908_25 від 20 серпня 2004 року, на лицевій стороні якої зазначена сума 1019,00 грн., а на оборотній стороні – 3388,00 грн. з призначенням платежу «Поповнення поточного рахунку» (а.с.138), та сама ця квітанція не можуть бути прийняті до уваги у якості належних доказів сплати заборговнаості за кредитним договором.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що в заяві від 04 листопада 2004 року на адресу керівництва «ПроКредитБанку» відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала наявність у неї боргу за кредитним договором в розмірі 1969,18 грн. та просила переглянути графік погашення боргу в сторону відстрочки платежу (а.с.74-75).
Саме в цей день ОСОБА_1 здійснила платіж на суму 66,37 грн. по квітанції № 1229-43 від 04 листопада 2004 року (а.с.141).
В суді першої інстанції при ухваленні рішення від 03 листопада 2005 року відповідачка ОСОБА_1 присутньою не була, але після ознайомлення 23 лютого 2006 року з матеріалами справи (а.с.73) рішення суду від 03 листопада 2005 року про стягнення з неї заборгованості в розмірі 9852,67 грн. не оскаржила.
Посилання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на фактичне отримання суми кредиту в розмірі 8790,98 грн., а не в розмірі 9062,87 грн., як це передбачено в кредитному договорі, є безпідставними, оскільки відповідно до умов п.2.6. кредитного договору згідно з меморіальним ордером № 56-38 від 22 січня 2004 року за надання кредиту утримана комісія в розмірі 271,89 грн. (а.с.9,13, 14).
Не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_1 з приводу того, що їй не було відкрито поточний рахунок в «ПроКредитБанку».
В своїх поясненнях та в письмових запереченнях на апеляційну скаргу банку відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що згідно платіжного доручення від 20 сер-пня 2004 року № 908_25 нею поповнений поточний рахунок, відкритий в «ПроКре-дитБанку» для погашення кредиту (а.с.187-189).
З наданої відповідачкою ОСОБА_1 квітанції № 868-33 від 20 липня 2004 року на суму 1,00 грн. (а.с.136) та наданих банком заяви відповідачки від 20 липня 2004 року та картки з зразками її підписів від 21 липня 2004 року (а.с.300, 301) вбачається, що 21 липня 2004 року відповідачці було відкрито поточний раху-нок в «ПроКредитБанку».
Посилання відповідачки ОСОБА_1 на неукладення між сторонами договору про відкриття поточного рахунку та відсутность у банку повноважень на списання з її поточного рахунку коштів в погашенян заборгованості за кредитним договором на підставі меморіального ордера № 439_2048 від 20 серпня 2004 року на суму 1018,29 грн. (а.с.244,299) не можуть бути враховані, оскільки правовідносини між сторонами щодо поточного рахунку не є предметом судового спору між сторонами.
До цього часу відповідачка ОСОБА_1 для вирішення наявного між нею та «ПроКредитБанком» спору з приводу правовідносин стосовно поточного рахунку до суду не зверталася.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що станом на 20 серпня 2004 року заборгованість відповідачки за кредитом згідно з Додатком № 1 до кре-дитного договору становила 2922,76 грн.
Отже для погашення заборгованості за кредитним договором у відповідачки не було потреби для внесення 20 серпня 2004 року на свій поточний рахунок суми поповнення рахунку у розмірі 3388,00 грн. (а.с.138), тобто більше ніж розмір боргу.
А при наявності поповнення поточного рахунку на суму 3388,00 грн. у відповідачки не було потреби для додаткової оплати заборгованості за кредитом:
- в сумі 1018,29 грн. по квітанції № 908-43 від 22 вересня 2004 року (а.с. 140),
- в сумі 66,37 грн. по квітанції № 1229-43 від 04 листопада 2004 року (а.с. 141).
Відповідно до вимог ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором солідарно з боржником у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки .
Враховуючи, що відповідно до укладених договорів поруки кожний поручитель відповідає перед банком за виконання зобов'язань за кредитним договором солідарно з відповідачкою ОСОБА_1, як боржником, то заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з усіх відповідачів солідарно.
В межах позовних вимог борг за кредитним договором станом на 10 січня 2005 року згідно розрахунку, наданого позивачем, становить 9852,67 грн., в тому числі борг за кредитом в розмірі 1946,21 грн., відсотки в розмірі 171,46 грн. та штрафні санкції в розмірі 7735,00 грн. (а.с.2).
Зазначений розрахунок позивача відповідає наявним у справі платіжним документам про сплату заборгованості за рахунками, відкритими за кредитним договором.
Відповідно до вимог ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .
Відповідно до матеріалів справи в межах позовних вимог розмір збитків позивача становить сума неповерненого кредиту в розмірі 1946,21 грн.
З огляду на це колегія суддів, зважаючи на розмір заборгованості по кредиту та відсоткам, вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій до 2000,00 грн.
Зважаючи на це з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ "ПроКредит Банк", який є правонаступником ЗАТ КБ "ПроКредит Банк" (а.с.234,235-236,237,238,239-240), підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором станом на 10 січня 2005 року в розмірі 4117,67 грн., в тому числі борг за кредитом в розмірі 1946,21 грн., відсотки в розмірі 171,46 грн. та штрафні санкції в розмірі 2000,00 грн.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачені судові витрати в розмірі 98,26 грн. (а.с.2).
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених вимог.
Тому при частковому задоволенні позову в сумі 4158,99 грн. підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 41,32 грн.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, колєгія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПроКредит Банк" заборгованість за кредитним договором станом на 10 січня 2005 року в розмірі 4117,67 грн., в тому числі борг за кредитом в розмірі 1946,21 грн., відсотки в розмірі 171,46 грн. та штрафні санкції в розмірі 2000,00 грн., а також судові витрати в розмірі 41,32 грн., а всього 4158,99 грн.
В решті в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: