УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Котік Т.С.
суддів Косигіної Л.М., Трояновської Г.С.
з участю секретаря Порохні М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок державної пенсії як як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду 3 групи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 01 березня 2010 року,-
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує державну і додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак є меншою ніж передбачена цим Законом. У зв’язку з відмовою Управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі привести виплату пенсій у відповідність з вимогами Закону, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідні перерахунки .
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01 березня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі в частині відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію у відповідності до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інваліду 3 групи, пенсію по інвалідності із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 28.09.2009 року
___________________________________________________________________________________
Справа №22ц-1615 Головуючий в суді 1-ї інстанції Кондратюк В.І.
Категорія 79 Суддя-доповідач Котік Т.С.
2
та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю із розрахунку 50 процентів мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 11.08.2009 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Також, апелянт зазначає, що суд помилково застосував до спірних правовідносин Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не звернув уваги на те, які види пенсійних виплат та соціальних послуг здійснюються за рахунок Пенсійного фонду відповідно до вказаного Закону, а також на те, що кошти виплачуються позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом III групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.
Відповідно до частини 4 статті 54 вищезазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам III групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що становить 19 грн. 91коп., що суперечить нормам вищезазначеного Закону, а тому суд обґрунтовано визнав дії управління
3
Пенсійного фонду України в Овруцькому районі протиправними в частині відмови ОСОБА_1 перерахувати пенсію у відповідності до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність у державному бюджеті коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 вищезазначеного Закону, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не наділений компетенцією здійснювати розрахунок сум підвищення до пенсії, не приймаються до уваги, оскільки рішення про таке судом не ухвалювалося.
4
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303,307,308,313, 315,317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області відхилити.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 01 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: