У Х В А Л А

                                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                                                    

     26 травня 2010 року.                                                                                            місто Рівне      

     Колегія суддів  судової палати  в цивільних справах  апеляційного суду Рівненської області  в складі: головуючого  судді               - Ковальчук Н.М.,

суддів                                                     – Буцяка З.І, Мельника Ю.М.,

при секретарі                                        –  Сеньків Т.Б.,

за участю   позивачки                           - ОСОБА_2 ,

представника позивачки                      - ОСОБА_3,

відповідача                                             - ОСОБА_4,

розглянула цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4    на рішення  Рівненського міського суду  від 15 лютого  2010 року по  справі за позовом ОСОБА_2 до  ОСОБА_4    про стягнення аліментів,

                                               В С Т А Н О В И Л А:

      Рішенням Рівненського міського суду  від 15 лютого  2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до  ОСОБА_4 З відповідача  на користь позивачки  стягнуто  аліменти   на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в розмір 450 гривень щомісячно з 3 грудня 2009 року до досягнення  дитиною повноліття.

      Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу  в якій зазначає, що рішення є незаконне через неправильне застосування норм  матеріального права, висновки суду   не відповідають  фактичним обставинам справи.

       При ухваленні рішення суд не врахував  норми сімейного законодавства, а саме вимоги ст. 182 Сімейного кодексу України  які передбачають, що при розгляді справ про стягнення аліментів  слід враховувати  обставини, що впливають на визначення розміру аліментів. Він не має  постійного заробітку, а тому визначений судом розмір аліментів поставить його в скрутне матеріальне становище.

       З  цих підстав просить рішення змінити, зменшивши розмір  стягнення аліментів.

       Перевіривши матеріали справи в межах  доводів апеляційної  скарги, беручи до уваги    пояснення сторін,  колегія суддів приходить до висновку, що  апеляційну скаргу  слід відхилити.    

       Згідно ст.303 ЦПК України  під час розгляду справи  в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції в межах доводів апеляційної  скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  

       Кожна сторона  зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,  а тому в силу вимог сімейного законодавства зобов”язаний  утримувати неповнолітню дитину.

         З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду  погоджується.    

        За ст.180  Сімейного кодексу України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

       Із матеріалів  справи видно, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.11.1998 року  до 09.07.2009 року. Від шлюбу мають  дочку ОСОБА_5 –  ІНФОРМАЦІЯ_1.

        Дочка після розірвання шлюбу проживає разом з матір”ю.

  _________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                         Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.В.  

    Справа  22-761-2010 р.                                                                            Доповідач:  Ковальчук Н.М.

           ОСОБА_4 ніде не працює, має мінливий  нерегулярний дохід.

           ОСОБА_2   пояснила, що  на  утримання дитини  вона витрачає приблизно одну тисячу гривень щомісячно.

           Відповідач в судовому засіданні не навів і судом не добуто жодних доказів про те, що  він не може через хворобу, наявність інших утриманців, або інші поважні причини, нести  витрати на  утримання дитини.

           З огляду на вищевикладені обставини,  висновок суду першої інстанції щодо стягнення аліментів у розмірі 450 гривень щомісячно визначений з врахуванням обставин, зазначених у ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, а тому доводи апеляційної скарги про  недоведеність та безпідставність позовних вимог не заслуговують на вагу.

         Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  рішення суду першої інстанції слід залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

         На підставі викладеного, керуючись ст.308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                      У Х В А Л И Л А:

        Апеляційну скаргу  ОСОБА_4    відхилити.

        Рішення Рівненського міського суду  від 15 лютого  2010 року залишити без змін.

        Ухвала суду  апеляційної  інстанції  набирає законної   сили  з   моменту її проголошення.

        Сторони  мають право  оскаржити  в касаційному порядку рішення  суду першої інстанції та ухвалу  апеляційного суду протягом двох  місяців з дня  набрання  нею законної сили до Верховного Суду України.

 Головуючий                                                     Ковальчук Н.М.

 Судді:                                                                Буцяк З.І.

                                                                           Мельник Ю.М.