СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2021 р. Справа №922/3789/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Дучал Н.М., суддя Россолов В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро», с.Сподобка, Харківська область, (вх.№605Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 року у справі №922/3789/20,

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», м.Пологи, Запорізька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро», с.Сподобка, Харківська область,

про стягнення 2251889,50 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 року у справі №922/3789/20 (суддя Ольшанченко В.І., повний текст складено та підписано 25.01.2021 року) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» у задоволені клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів у справі.

Ухвалено повернути зустрічний позов від 19.01.2021 року (вх.№1314 від 20.01.2021 року) Товариству з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» та додані до нього документи.

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 року у справі №922/891/20

- прийняти до розгляду зустрічний позов ТОВ «Астеліт-Агро» та докази (заява свідка ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19.01.2021 року та заява свідка ОСОБА_2 НОМЕР_2 від 19.01.2021 року) і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що зустрічний позов був поданий не пізніше першого підготовчого засідання. За змістом апеляційна скарги є ідентичною до змісту клопотання поданого до суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача; встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своєї позиції по справі. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної (зустрічної) заяви, судом було попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені, зокрема у п. 6 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційній скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв`язку, копію ухвали суду від 01.03.2021 року отримано позивачем 05.03.2021 року та відповідачем 05.03.2021 року.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

16.03.2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2413), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм права, у зв`язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач вказує, що обґрунтовуючи причини пропуску строку на подання зустрічного позову, відповідач приховав свій намір і можливість подати зустрічний позов у встановлений судом строк. Зазначений факт підтверджується тим, що разом з відзивом на позовну заяву, позивач 24.12.2020 року отримав від відповідача копію зустрічного позову про визнання договору недійсним. Вказаний зустрічний позов датований 16.12.2020 року, а його копія, згідно опису вкладення до цінного листа про відправлення останнього, направлена на адресу позивача 21.12.2020 року. Однак, з невідомих позивачу причин, зустрічний позов датований 16.12.2020 року не був поданий відповідачем до суду. Зазначене спростовує твердження відповідача про відсутність у нього можливості подати зустрічний позов у встановлений судом строк.

Також позивач повідомив, що відповідач отримав копію оскаржуваної ухвали суду 29.01.2021 року. У цей же день, не зважаючи на його намір оскаржити вказану ухвалу і поновити строк для подання зустрічного позову, відповідач звернувся до іншого суду - Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання договору поставки недійсним. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.03.2021 року за позовною заявою відповідача відкрито провадження у справі №908/268/21.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частина 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначає, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 року прийнято позовну заяву ПрАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання Господарському суду Харківської області: відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України.

Вказана ухвала у той же день надіслана учасникам справи, що підтверджується відповідною відміткою відділу документального забезпечення суду, а відповідачем отримана 02.12.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем у визначений судом строк - 21.12.2020 року було подано відзив на позов. Натомість, зустрічний позов подано до суду 20.01.2021 року, тобто майже через місяць після закінчення визначеного судом строку.

За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Одночасно з зустрічним позовом відповідачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову.

Відповідно до ч. 2, 3, 6 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Виходячи з положень вищевказаних норм, факт подання особою клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову повинно містити обґрунтування причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» в обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову посилається на те, що 19.01.2021 року представником ТОВ «Астеліт-Агро», адвокатом, було отримано показання свідків. Враховуючи вищенаведене, адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» вважає, що отримання пояснень свідків лише 19.01.2021 року є поважною причиною для пропуску строку на подання зустрічного позову, у зв`язку з чим просив суд прийняти його до розгляду.

Як вже було зазначено вище, 21.12.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву від 16.12.2020 року. У поданому відзиві відповідач заперечує факт укладення договору поставки соняшника №17839ОЗ від 31.07.2020 року. Отже, в цьому випадку, враховуючи те, що відповідач заперечує факт укладення договору поставки соняшника №17839ОЗ від 31.07.2020 року у відзиві на позовну заяву від 16.12.2020 року (вх.№29791 від 21.12.2020 року), останній не був позбавлений можливості надати зустрічний позов про визнання недійсним спірного договору у строк, визначений частиною 1 статті 180 ГПК України.

Відповідач міг реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлені строки, оскільки він знав про судове провадження з 02.12.2020 року - з дня отримання копії ухвали суду від 30.11.2020 року про відкриття провадження у справі №922/3789/20.

Крім того, слід відзначити, що показання свідків за своїм змістом є доказом в обґрунтування зустрічних позовних вимог. ТОВ «Астеліт-Агро» у зустрічній позовній заяві посилається на те, що йому було відомо про агента ОСОБА_2 та колишнього працівника ПП «Сподобівка Агро Плюс» ОСОБА_1 та обставини укладання спірного договору ще на стадії його укладання, тобто до подачі позивачем позову. При цьому, самі свідчення агента ОСОБА_2 та колишнього працівника ПП «Сподобівка Агро Плюс» ОСОБА_1 до зустрічного позову відповідачем додані не були.

Отримання відповідачем свідчень від свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 лише 19.01.2021 року, тобто більш ніж через місяць після закінчення строку на подання відзиву на позов, слід відносити до суб`єктивних обставин, що не можуть бути визнанні об`єктивно не переборними чи такими, що унеможливлювали своєчасне звернення з зустрічною позовною заявою та залежали виключно від волевиявлення відповідача.

Підтвердженням вказаних обставин є те, що відповідач позивач 24.12.2020 року отримав від відповідача копію зустрічного позову про визнання договору недійсним. Вказаний зустрічний позов датований 16.12.2020 року, а його копія, згідно опису вкладення до цінного листа про відправлення останнього, направлена на адресу позивача 21.12.2020 року. Однак, до суду зустрічний позов надано тільки через місяць після встановленого строку на його подання і вчинення вищевказаних дій.

Відтак, як вірно вказав суд першої інстанції з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, пропуск відповідачем встановленого законом строку на подання зустрічного позову відбувся з суб`єктивних причин, що залежали виключно від нього самого і такі причини не є поважними.

Частина 6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, з огляду на вищевказані норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову та доданих до нього документів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв`язку з тим, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не доведені належними доказами, а також відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 року у справі №922/3789/20 має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 13, 269, 271, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт-Агро» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 року у справі №922/3789/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов