Справа №22Ц-2052/2006      .       Головуючий у суді 1 інстанції Подрєзова Г.О.

Категорія                                   Доповідач у суді 2, інстанції Коцюрба О.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючою;                              Сліпченка О.І.

Суддів:                                        Коцюрби О.П., Голуб С.А.

При секретарі:                              Некорі А.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Нива", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров"я.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся в Білоцерківський міськрайонний суд Київської області з вказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь 1872 грн. за втрату професійної працездатності, мотивуючи свої вимоги тим, що під час роботи водієм ВАТ „Могилев-Подільського РП сільгосптехніка" в 1965 році, при виконанні трудових обов'язків отримав травму правого ока і був визнаний інвалідом третьої групи, але при цьому йому не було встановлено відсотків втрати працездатності, а лише за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в 2004 році дії голови Білоцерківської МСЕК було визнано неправомірними та встановлено з 03 вересня 1998 року по 14 жовтня 1998 року 35% втрати професійної працездатності та по 50% з 14 жовтня 1998 року.

Так як за втрату професійної працездатності виплати йому не проводились з часу отримання травми, просив суд в цій частині задовольнити позовні вимоги.

В подальшому, позивач уточнив свої позовні вимоги, вказав на те, що управлінням Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві йому до 1996 року проводились страхові виплати в зв'язку з ушкодженням здоров"я в розмірі по 29 крб. щомісячно, а з 1996 року такі виплати безпричинно припинені в зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на його користь страхові виплати починаючи з 1996 року.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та ухвалення нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1965 року являється інвалідом третьої групи та отримує пенсію з 01 березня 1965 року по третій групі інвалідності -трудове каліцтво в розмірі 27.91 крб., з 1985 року в розмірі 29.38 крб., з 1996 року в розмірі 51.95 грн., з 25 грудня 2003 року згідно поданої заяви отримує пенсію за віком в розмірі 464.26 грн.

15 липня 2002 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про призначення йому страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві і йому постановою Фонду №НОМЕР_1 від 17 липня 2002 року було призначено щомісячну грошову суму в разі часткової втрати працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку, яка виплачується починаючи з 22 червня 2001 року постійно по теперішній час.

Зазначені обставини стверджуються поясненнями сторін, зібраними і дослідженими доказами по справі.

Згідно ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ передбачено, що якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати проводяться з дня звернення.

За таких обставин справи суд дійшов до правомірних висновків про відмову у задоволенні позовних вимог так доводи позивача про припинення йому з 1996 року виплат за ушкодження здоров"я не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необгрунтованими, спростовуються матеріалами справи.

Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308,313,314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: