УХВАЛА

18 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/4047/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3,

до 1) Харківської міської ради,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради,

3) Фізичної особи-підприємця Чайки Дмитра Володимировича,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Збарих С. М., Харківської міської ради - Цуварєв О. Ф., Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради - Романенко Т. М.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) та до фізичної особи-підприємця Чайки Дмитра Володимировича (далі - ФОП Чайка Д. В.) про:

- визнання незаконним та скасування пункту 72 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18 (далі - спірне рішення);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.11.2018 № 5649-В-С, укладеного між Управлінням та ФОП Чайкою Д. В., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. і зареєстрованого в реєстрі за № 304, скасувавши запис про проведену державну реєстрацію права власності (далі - спірний договір);

- зобов`язання ФОП Чайку Д. В. повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення цокольного поверху № 0-4-:-0-9, 0-27, загальною площею 89,6 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-16" за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 49-Г.

В обґрунтування позову прокурор посилався на те, що спірне рішення в частині відчуження ФОП Чайці Д. В. шляхом викупу об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова (нежитлових приміщень) є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Прокурор стверджує, що порядок викупу таких об`єктів встановлений Фондом державного майна України (далі - ФДМУ), а на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в т.ч. за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений ФДМУ від 02.04.2012 за № 439. На думку прокурора, Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управління має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. Проте, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей цього майна.

Оскільки ФОП Чайкою Д. В. не здійснювалися поліпшення орендованого майна, а навпаки вартість майна зменшилася, на думку прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, укладений на його підставі договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та має бути визнаний недійсним.

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів в господарському суді прокурор посилається на положення статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зазначаючи, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, проте у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління, тому прокурором подано цей позов до суду самостійно. Таке звернення прокурора (за його доводами) спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність, оскільки недотримання під час проведення приватизації об`єктів нерухомості вимог законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне використання комунального майна громади, що призвело до порушення економічних інтересів держави, а також прав та інтересів мешканців територіальної громади.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/4047/19 (суддя Жельне С. Ч.) у позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що продаж об`єктів малої приватизації має бути здійснено виключно шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж); у виняткових випадках такий продаж може бути проведено шляхом викупу, а саме в цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Суд зазначив про нездійснення ФОП Чайкою Д. В. поліпшень спірного нерухомого майна та дійшов висновку, що оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок здійснення приватизації.

Водночас, надаючи юридичну оцінку необхідності позбавлення ФОП Чайки Д. В. права мирного володіння приватизованим майном, Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що у цьому спорі належить застосувати окремі рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (Пушай В. І. - головуючий, судді Попков Д. О., Стойка О. В.) рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 у справі № 922/4047/19 скасовано; позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано пункт 72 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.11.2018 № 5649-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Чайкою Д. В., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. і зареєстрований в реєстрі за № 304; зобов`язано ФОП Чайку Д. В. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху № 0-4-:-0-9, 0-27, загальною площею 89,6 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-16" за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 49-Г; відмовлено у позові в частині вимог про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, а також в решті вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив із того, що Харківська міська рада має право прийняти рішення щодо продажу об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - у цьому випадку Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом; у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. При цьому суд урахував правову позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19 та від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції установив факт відсутності здійснення невід`ємних поліпшень спірного майна в період перебування такого майна в оренді. Отже, зважаючи на положення законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, та встановлені обставини справи і наявні у ній докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване у частині рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації майна шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, яким регулюється порядок здійснення приватизації, а саме положенням статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статтям 11, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", тому воно має бути визнане незаконним та скасоване. Крім того, у зв`язку з встановленими судом обставинами порушення вимог законодавства наявні правові підстави для визнання недійсним спірного договору та зобов`язання підприємця повернути власникові таке нерухоме майно.

Отже, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що спірне рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу (у відповідній частині) не відповідає вимогам спеціального законодавства, зокрема, положенням статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію).

Проте, апеляційний господарський суд не погодився із застосуванням судом першої інстанції рішень ЄСПЛ, викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, що стало підставою для відмови у позові, і зазначив про обґрунтованість посилань скаржника на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 297/616/17, де суд зазначив, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а з урахуванням фактичних обставин справи, оскільки цей суд рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави - відповідача, але і самого скаржника. Адже певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), можуть бути пов`язані з протиправною поведінкою самого набувача майна.

Харківська міська рада, не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 922/4047/19, подала касаційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2020 залишити в силі.

Скаржник зазначає, що касаційна скарга подається на підставі, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статті 10, частин 1, 3 статті 11, абзацу 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з урахуванням прийнятих рішень Харківською міською радою про затвердження програми приватизації на певні роки.

Скаржник наголошує, що Харківська міська рада та Управління діяли у спосіб та із дотриманням порядку приватизації спірних нежитлових приміщень; орган приватизації вправі самостійно обирати такий спосіб приватизації, як викуп; сторони уклали спірний договір купівлі-продажу при вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська обласна прокуратура просить залишити її без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі № 922/4047/19 - без змін.

15.03.2021 Харківська міська рада звернулася з клопотання про зупинення провадження у справі № 922/4047/19 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19, оскільки висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/3014/19, має суттєве значення для вирішення спору у цій справі. У судовому засіданні представник Харківської міської ради відмовився від заявленого клопотання про зупинення провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 922/4047/19, з огляду на таке.

Як установили суди та свідчать матеріали справи, 23.01.2018 між Управлінням, як орендодавцем, та ФОП Чайкою Д. В., як орендарем, укладено договір оренди № 773, відповідно до умов пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху № 0-4-:-0-9, 0-27 загальною площею 89,6 кв.м. у житловому будинку (технічний паспорт від 05.03.2011, інвентаризаційна справа № 68515), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, б. 49-Г, літ "А-16" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.01.2018 № 28 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень".

Відповідно до пункту 1.2. спірного договору, майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

За умовами пунктами 3.1. спірного договору, вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 273 420,00 грн, без ПДВ станом на 24.11.2017.

Згідно з пунктом 5.2. спірного договору, орендар має право здійснювати ремонт, реконструкцію орендованого майна у встановленому порядку за наявності письмової згоди орендодавця.

Відповідно до пункту 5.3. спірного договору, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов`язання орендодавця відшкодувати їх вартість.

Умовами пункту 5.6. спірного договору передбачено переважне право орендаря, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, перед іншими особами на його викуп.

Згідно з умовами пункту 10.1. спірного договору, цей договір діє з 23.01.2018 до 23.12.2020.

У матеріалах справи відсутній акт-приймання передачі орендованого майна від Управління до ФОП Чайки Д. В., проте сторонами не заперечується, що на виконання спірного договору майно було передано в оренду ФОП Чайці Д. В.

Листом від 02.02.2018 ФОП Чайка Д. В. звернувся до Управління з проханням дозволити приватизацію шляхом викупу нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 49-Г.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова згідно з додатком (переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу).

У пункті 72 додатку до цього рішення Харківською міською радою зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем - ФОП Чайкою Д. В. підлягають нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку загальною площею 89,6 кв.м. по вул. Рибалка, 49 Г, літ. А-16 у м. Харкові.

На виконання рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 ФОП Чайка Д.В. листом від 28.02.2018 звернувся до Управління із заявою про призначення ФОП Прокоп`євої І. Б. для проведення оцінки з метою приватизації спірного майна.

Листом від 28.02.2018 № 2597 Управлінням запропоновано ФОП СОД Прокоп`євій І. Б. провести оцінку згаданих нежитлових приміщень з метою визначення вартості об`єкта для приватизації шляхом викупу; дата оцінки - 28.02.2018.

28.02.2018 СОД ФОП Прокоп`євою І. Б. проведено оцінку нежитлових приміщень, які орендуються ФОП Чайкою Д. В., за результатами чого 03.03.2018 складено звіт про оцінку нежитлових приміщень загальною площею 89,6 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Рибалка, 49-Г.

Згідно з цим висновком, вартість об`єкта незалежної оцінки становить 231 798,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до розділу 2 звіту, будинок, в якому є об`єкт оцінки знаходиться в спальному районі по вулиці Рибалка, прилегла територія забудована багатоповерховими житловими будинками. Будинок знаходиться на "червоній лінії", але густота населення та ділова активність цього району низька. Об`єкт оцінки являє собою нежитлові приміщення цокольного поверху у житловому будинку літ "А-16". Вхід в приміщення здійснюється з окремого входу та через інші приміщення.

Згідно з пунктом 3.2 звіту на дату оцінки, завдяки візуальному огляду встановлено, що об`єкт оцінки перебуває в незадовільному технічному стані, оцінювані нежитлові приміщення довгий час не експлуатувалися, внутрішнє оздоблення потребує капремонту, спостерігаються масові сліди протікання, іржаві плями, відшарування, здуття і відпадання шару фарби зі шпаклівкою, на поверхні глибокі тріщини, подряпини, вибоїни; руйнування міжкімнатних дверей та покриття підлоги.

У цьому пункті оцінювачем наведено наступну характеристику об`єкту оцінки за результатами огляду:

- будівля, в якій перебувають приміщення, побудована з керамзитобетону, спостерігається відшарування та вивітрювання розчину зі швів, сліди протікання через стики всередині будівлі, тріщини. Фундамент - бетонний, який потребує шпарування тріщин, усунення пошкоджень опоряджувального шару цоколя;

- вхід до приміщення здійснюється з окремого входу, не має природного освітлення;

- вхідні двері в приміщення металеві; міжкімнатні двері в приміщеннях старі, дерев`яні; коробки місцями пошкоджені або уражені гнилизною, наличники місцями відсутні, обв`язка полотен пошкоджена, потребують заміни та ремонтних робіт;

- стіни приміщень пофарбовані, які мають сліди протікання, іржаві плями, відшарування, здуття і відпадання шару фарби зі шпаклівкою, на поверхні глибокі тріщини, подряпини, вибоїни та потребують повного перефарбування з підготовкою поверхні; стеля приміщення пофарбована, але має сліди масової течі, іржаві та чорні плями;

- підлога в приміщенні - бетон, лінолеум старого зразку, який потребує повної заміни покриття підлоги з капітальним ремонтом самої підлоги - основи під лінолеум чи інший матеріал для покриття у зв`язку з тим, що підлога у приміщенні від вологи відшарувалася;

- система комунікації знаходиться в неробочому стані; в будівлі відключено опалення; труби водопостачання та водовідведення іржаві, в деяких місцях зрізані; комунікації потребують ремонту.

У цьому звіті СОД ФОП Прокоп`євою І. Б. зазначено, що фізичний знос визначений натурним обстеженням будівлі, де перебуває об`єкт оцінки, і становить приблизно 43 % "Незадовільний" - експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту.

Відомостей про те, що ФОП Чайкою Д. В. здійснювалися поліпшення орендованого ним майна, необхідних для використання цих приміщень у його господарській діяльності, звіт суб`єкта оціночної діяльності не містить.

15.11.2018 між Управлінням, як продавцем, та ФОП Чайкою Д. В., як покупцем, укладено договір № 5649-В-С купівлі - продажу нежитлових приміщень, орендованих ФОП Чайкою Д. В., відповідно до умов пункту 1 якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення цокольного поверху № 0-4-:-0-9, 0-27 загальною площею 89,6 кв.м. у житловому будинку літ "А-16" за адресою: АДРЕСА_1 , орендовані ФОП Чайкою Д. В. згідно з договором оренди № 773 від 23.01.2018.

Об`єкт приватизації належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 26.06.2008 Виконавчим комітетом Харківської міської ради на підставі розпорядження Харківського міського голови від 10.04.2008 за № 667.

Право власності зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.07.2008. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий 09.07.2008 Комунальним підприємством "Харківське міське БТІ", номер витягу 19470604, реєстраційний номер: 237 67 721, номер запису: 8290 в книзі: 1.

Державну реєстрацію права власності на об`єкт приватизації за продавцем проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2018, Державним реєстратором Департаменту реєстрації ХМР Гвоздович А. І., номер запису про право власності 25647375, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1527205563101.

Відповідно до розділу 2 договору купівлі-продажу, оціночна вартість об`єкта приватизації, що відчужується, складає 231 798,00 грн; сума ПДВ складає 46 359,60 грн; разом ціна продажу об`єкта приватизації становить 278 157,60 грн.

Умовами пункту 3.2 спірного договору сторонами погоджено порядок перерахування ціни продажу об`єкта приватизації, а саме:

- сума застави у розмірі 7 070,64 грн, яка була перерахована покупцем на рахунок Управління у строк 10 робочих днів після прийняття Харківською міською радою рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу підлягає зарахуванню на рахунок Управління не пізніше ніж протягом 30 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору;

- покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на рахунок Управління суму у розмірі 271 086,96 грн не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання цього договору.

Згідно з пунктом 4.1. спірного договору, право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Відповідно до пункту 4.2. спірного договору, передача об`єкта приватизації продавцем покупцю здійснюється за актом прийому-передачі.

Згідно з пункту 6.2 спірного договору, у разі несплати покупцем коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення покупець сплачує на користь продавця неустойку у розмірі 5 % ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів цей договір підлягає розірванню.

Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І. В. 15.11.2018 та зареєстрований в реєстрі за № 304.

10.12.2018 Управління за актом прийому-передачі № 5649-В-С передано, а ФОП Чайкою Д.В. прийнято продані 15.11.2018 шляхом викупу спірні нежитлові приміщення. В акті зазначено, що станом на 10.12.2018 загальна сума за об`єкт приватизації у розмірі 278 157,60 грн сплачена у повному обсязі, проте відповідні докази здійснення ФОП Чайкою Д. В. такої оплати в матеріалах справи відсутні.

Держреєстрація права власності на спірний об`єкт приватизації за ФОП Чайкою Д. В. здійснена держреєстратором 17.12.2018 на підставі цього акта від 10.12.2018 та договору купівлі-продажу від 15.11.2018.

У спірному рішенні від 21.02.2018 № 1008/18 зазначено, що його прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 р.р., затвердженої рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 № 691/17 (далі - Програма приватизації).

Наголошуючи на порушенні Харківською міською радою вимог законодавства у сфері приватизації під час ухвалення спірного рішення щодо обрання способу приватизації (відчуження) спірних нежитлових приміщень шляхом викупу ФОП Чайкою Д. В. як орендарем, і укладення на підставі такого рішення спірного договору купівлі-продажу та подальшої реєстрації права власності на таке майно за підприємцем, прокурор звернувся до суду із позовом у цій справі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та скасовуючи рішення місцевого господарського суду про відмову у позові, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації, її розроблено відповідно до Конституції України, ЦК України, ГК України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.

Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (пункт 1.2 Програми приватизації).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Програми приватизації, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Згідно з частиною 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

Частиною 2 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Згідно з частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).

Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.

Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика № 1891).

Згідно з абзацом 6 пункту 73 Методики № 1891 (у редакції, чинній на час прийняття Радою оспорюваного рішення), порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).

Пункт 2.2 Порядку № 377 визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.

З наведеного слідує, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, а також від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19.

Саме із такого розуміння наведених положень законодавства та з урахуванням висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, виходив суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд цієї справи та ухвалюючи нове рішення у справі про задоволення позову за результатом скасування рішення суду першої інстанції.

Як уже зазначалося, Харківська міська рада не погодилася з ухваленою у справі постановою та оскаржила її до суду касаційної інстанції.

За змістом частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Харківська міська рада аргументує подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування норм Закону України "Про приватизацію державного майна" (частини 2 статті 162), Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (статті 10, частин 1, 3 статті 11, абзацу 1 частини 1 статті 182), рішень Харківської міської ради, якими затверджено Програми приватизації на певні роки.

Проте колегія суддів відхиляє зазначені доводи з огляду на таке.

Згідно із частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Зважаючи на положення законодавства, зокрема, статей 51, 162 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 3, 8, 11, 10, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинних на час виникнення спірних правовідносин), орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом; у виняткових випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у цьому випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності, - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 23.07.2020 у справі № 922/2762/19 та Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 зі спорів, що виникли із подібних правовідносин щодо приватизації комунального майна).

При цьому касаційна інстанція враховує, що предметом позову у зазначених справах є вимоги, зокрема, про визнання частково незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, зобов`язання повернути власникові нерухоме майно. Підставою позову прокурором визначено порушення порядку приватизації нерухомого майна шляхом викупу, оскільки до об`єктів малої приватизації викуп може застосовуватися виключно за умови проведення орендарем невід`ємних поліпшень майна в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Тобто предмет і підстави позовів у цій справі, що розглядається, та у зазначених справах, а також правове регулювання спірних правовідносин свідчать про їх подібність.

Отже, висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо приватизації комунального майна викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 17.06.2020 у справі № 922/1958/19, від 23.06.2020 у справі № 922/1970/19, від 07.07.2020 у справі № 922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 23.07.2020 у справі № 922/2762/19 та Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, що у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 922/4047/19 за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у цій справі, відкритого з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо решти доводів, викладених Харківською міською радою у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлена скаржником підстава для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України не підтвердилася.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: "LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE", № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23.10.1996; "BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN", № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19.12.1997).

Усталена практика ЄСПЛ наголошує, що право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Чинне законодавство України надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в пункті 4 частини 1 статті 296 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 922/4047/19 закрити.

Поновити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2020 у справі № 922/4047/19, виконання якої було зупинено ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ