№ 11а-322 / 2006 р ст.ст.366 ч.1. 192 ч.2 КК України
Головуючий у І інстанції Каліновська В.С. Доповідач Опейда В.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
м.Луцьк 30 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинського
області в складі: головуючого - судді Опейди В.О.
суддів Лозовського А.О., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та помічника прокурора м.Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 04 травня 2006 року, яким ОСОБА_1, уроженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, освіта вища, одружений, непрацюючий, несудимий, мешканець АДРЕСА_1, засуджений за ст. 192 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 750 грн.;
за ст.366 ч.І КК України до штрафу в розмірі 550 грн. з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік;
На підставі ст. 70 ч.І КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно до відбуванням визначено покарання у виді штрафу в розмірі 800 грн. з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на І (один) рік.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що працюючи на посаді голови ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи службовою особою в зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, в період часу з травня 1998 по травень 2002 року, умисно, з метою одержання субсидій, склав довідки про заробітну плату свою та своїх синів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в які вніс неправдиві відомості про нарахування зарплати, хоча заробітної плати вони не отримували, а сини в асоціації не працювали взагалі, а саме:
- 18 травня 1998 року - про нарахування зарплати, видану на прізвище ОСОБА_1, в яку вніс
неправдиві відомості про те, що йому зарплата не нараховувалась за відсутністю коштів;
- 10 листопада 1998 року - про нарахування собі зарплати за серпень-жовтень 1998 року в
розмірі 51 грн.;
- 17 листопада 1999 року - про нарахування собі зарплати за серпень-жовтень 1999 року в сумі
60 грн.;
·22 травня 2000 року - про нарахування зарплати на прізвище ОСОБА_3 за листопад-грудень 1999 року та січень - квітень 2000 року в сумі 102 грн.;
·21 листопада 2000 року про нарахування собі зарплати за травень-жовтень 2000 року в сумі 102 грн.;
- 21 травня 2001 року - про нарахування собі зарплати за листопад-грудень 2000 року та січень-квітень 2001 року в сумі 102 грн.;
- 19 листопада 2001 року - про нарахування собі зарплати за травень-жовтень 2001 року в сумі
102 грн.;
- 17 травня 2002 року - про нарахування зарплати на прізвище ОСОБА_2 за листопад-грудень
2001 року та січень-квітень 2002 року в сумі 102 грн.;
- 17 травня 2002 року - про нарахування зарплати на прізвище ОСОБА_3 за листопад-
грудень 2001 року та січснь-лютий 2002 року в сумі 102 грн.;
- 1 7 травня 2002 року - про нарахування зарплати на прізвище ОСОБА_4 за листопад-грудень
2001 року та січень-квітень 2002 року в сумі 102 грн.;
21 травня 2002 року ОСОБА_1 зазначені довідки, достовірно знаючи, що вони є підробленими,
подав у відділ субсидій Луцького міськвиконкому для отримання житлової субсидії.
Внаслідок подання цих довідок відділом субсидій Луцького міськвиконкому ОСОБА_1 була надана житлова субсидія в сумі 3663 грн. 17 коп., що в сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість його засудження за ст.ст. 192 ч.2, 366 ч.І КК України, вказує, що довідки у відділ субсидій він складав і подавав сам. При цьому склав їх, так як цього вимагали від нього працівники відділу субсидій. Просить зазначений вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю складу злочину.
В апеляції на вирок помічник прокурора м.Луцька не оспорюючи встановлених обставин у справі, початково просив скасувати вирок за м'якістю призначеного покарання і постановити свій вирок, в подальшому апеляція була змінена і запропоновано вирок у справі скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з збігом строків давності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину, а провадження у справі закрити, думку прокурора, який підтримав змінену апеляцію помічника прокурора, який приймав участь в судовому засіданні суду першої інстанції і просив вирок Луцького міськрайонного суду від 04 травня 2006 р. в частині призначеного покарання скасувати, а справу провадженням закрити у зв'язку з збігом строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Розглянувши справу, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а апеляція прокурора слід задовольнити.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в службовому підробленні, а саме в умисному складанні та видачі завідомо неправдивого документа, а також заподіянні майнової шкоди у великих розмірах, шляхом обману, обґрунтовані зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема, показаннями самого ОСОБА_1, з яких вбачається, що працюючи на посаді голови ІНФОРМАЦІЯ_2 він складав довідки про нарахування і отримання зарплати йому і своїм синам, які подавав у відділ субсидій з метою отримання субсидії. Стверджував, що зарплату він і сини не отримували при цьому отримував житлову субсидію, що підтверджено вилученими довідками з відділу субсидій.
У відповідності до статуту ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.55-59) і протоколу НОМЕР_1 установчих зборів (т. 1 а.с.60) зазначено сферу діяльності товариства, а також повноваження його голови, яким був обраний ОСОБА_1, а отже стверджено що він був наділений відповідними обов'язками, які ним виконувались і тому підставно визнаний службовою особою.
За таких обставин суд обґрунтовано поклав в основу вироку в частині вчинення засудженим службового підроблення довідки про заробітну плату, вимоги положення «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», а також показання засудженого в цій частині.
Засуджений як при проведенні досудового так і судового слідства ствердив факт виготовлення ним довідок як щодо нього, так і синів. При цьому зазначив, що в той час заробітної плати вони в товаристві не отримували. ОСОБА_1 підтвердив, що саме з метою отримання житлової субсидії він подавав підроблені довідки у відділ субсидій. Наведене стверджується і показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Свідкід ОСОБА_4 і ОСОБА_2 в ході проведення досудового слідства показали, що в асоціації не працювали, не отримували там заробітну плату і довідок у відділ субсидії не представляли. Зважаючи на досліджені документи про надання субсидії, зокрема особової справи у відділі субсидій і проведених розрахунків вбачається, що засудженим було отримано і використано субсидії по оплаті комунальних послуг на загальну суму 3663 грн. 17 копійок.
Даний висновок суду узгоджується з положенням «Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива». Зокрема у конкретному випадку було допущено порушення п.п.5, 6, 14 Положення при наданні субсидії, в частині подання документів про доходи зареєстрованих у конкретному житловому приміщенні осіб. Подання ж свідомо недостовірних даних потягнуло за собою припинення надання субсидії та позбавлення права на її призначення на наступний термін.
Твердження засудженого про неправильне застосування закону не грунтується на матеріалах справи. Так згідно пред'явленого обвинувачення там відсутня така кваліфікуюча ознака як вчинення дій в зговорі групою осіб. Разом з тим сума заподіяної шкоди у відповідності до проведеного розрахунку за вказаний період становить саме 3663 грн. 17 коп., що і є великим розміром. Сума цивільного позову, який заявлявся, однак не вирішувався у данім справі не є визначальним для кваліфікація діяння. Посилання ОСОБА_1 про подачу зазначених довідок на вимогу працівників ЖЕКу суперечать зібраним у справі і дослідженими в ході судового слідства доказами, зокрема показанням допитаних як свідків працівників відділу субсидій Покази ж засудженого в цій частині є суперечливими і не послідовними втому числі з посиланням на твердження ОСОБА_8, яка у відповідності до матеріалів справи не допитувалась.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто умисно склав і видав завідомо неправдиві документи, а також заподіяв майнову шкоду у великих розмірах шляхом обману за відсутності ознак шахрайства.
Разом з тим, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція помічника прокурора підлягає до задоволення, а провадження у справі слід закрити за збігом строків давності. Інкриміновані діяння ОСОБА_1 вчиняв у період з травня 1998 року по травень 2002 року. Злочини інкриміновані у вину засудженому відповідно до ч.2 ст. 12 КК України віднесені до категорії невеликої тяжкості. Згідно з п.2 ч.І ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за такий злочин, якщо з дня його вчинення до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, апеляцію помічника прокурора м.Луцька задовольнити.
Вирок Луцького міськрайонного суду від 04 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 в частині засудження його за ст.ст. 192 ч.2, 366 ч.1 КК України скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків давності
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - підписку про невиїзд -скасувати.
Головуючий
Судді