РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2021                                                        Провадження №2-о/425/64/21

                                                               Справа № 425/820/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання – Окрошко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою   ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

встановив:

24.03.2021  представник заявниці -  ОСОБА_3 , звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської  області з заявою  про  видачу  обмежувального припису,  в якій  просить  видати обмежувальний припис  стосовно ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 , строком на шість місяців заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити наближатися на відстань меншу ніж 1000 метрів до зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 ,  за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати заявника,  якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її  та в будь який спосіб спілкуватися з нею; заборонити  вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1  або контактувати з нею через інші засоби зв,язку особисто і через інших осіб.

Обґрунтовує заяву тим, що з кінця 2015 року по лютий 2016 року заявниця проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбуу м. Суми. Стосунки вони припинили у зв`язку з постійними конфліктами та сварками, які вчинялися зі сторони ОСОБА_2 , який після припинення стосунків, вдався до домашнього насильства, морально та психологічно принижував заявницю, фізично впливав та спричиняв їй тілесні ушкодження. Заявниця була змушена переїхати з м. Суми до м. Київ, де познайомилась з ОСОБА_4 , з яким почала мешкати разом та вести спільне господарство, а через деякий час вони зареєстрували шлюб. З ОСОБА_4 заявниця має дитину, ОСОБА_5 , яка проживає разом з ними однією сім,єю.

Після того, як ОСОБА_2 дізнався що ОСОБА_1 одружилась, він почав постійно дзвонити їй і висловлювати претензії, а також надсилати повідомлення з погрозами розправи щодо неї та її чоловіка. Оскільки ОСОБА_1 вказані погрози сприйняла реальними, тому звернулась до Рубіжанського відділу поліції із заявою (повідомленням) про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 Кримінального кодексу України (погроза вбивством). За даним фактом триває досудове розслідування, але до сьогодні ОСОБА_2 продовжує вчиняти щодо ОСОБА_1 протиправні дії, погрожує їй вбивством та знищенням її майна, переслідує за місцем проживання та за місцем мешкання її батьків, вчиняє психологічний тиск щодо неї та її родини.

Оскільки дії ОСОБА_2 носять пряму загрозу життю ОСОБА_1 , членам її сім,ї та їх майну, заявниця звернулась до відповідних органів із клопотанням про вжиття заходів, спрямованих на захист її життя, житла, здоров`я та майна від протиправних посягань відповідно ч. 1 ст. 56 КК України та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.08.2019, у справі № 425/2507/19 слідчого СВ Рубіжанського ВП ГУНП в Луганській області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за

№ 12019130330000452 від 10.06.2019, зобов`язано винести постанову про застосування заходів безпеки відносно ОСОБА_1 , шляхом забезпечення особистої охорони, а також охорони її житла і майна, у передбаченому Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», а також зобов`язано вжити таких заходів відносно членів її родини: чоловіка - ОСОБА_4 , брата - ОСОБА_6 та батьків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Крім того, рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 23 вересня 2019 року, у справі № 425/2980/19, було видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , яким визначені заходи тимчасового обмеження протягом 6-ти місяців його прав та покладено на нього обов`язки: заборонено наближатись на відстань меншу ніж 1000 метрів до місця реєстрації ОСОБА_1 ; особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через інших осіб. Але після закінчення строку обмежувального припису, починаючи з квітня 2020 року і до сьогодні, ОСОБА_2 знов почав вчиняти щодо ОСОБА_1 та членів її сім`ї протиправні дії: постійно дзвонить їй на телефон з погрозами та повідомленнями різного характеру, які ображають гідність ОСОБА_1 та членів її сім`ї. Таким чином, заходи які були застосовані судом при ухваленні рішення про видачу обмежувального припису вплинули на запобігання домашньому насильству зі сторони ОСОБА_2 , а тому у травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про продовження обмежувального припису відносно ОСОБА_2 строком на шість місяців визначивши аналогічні заборони, які були встановлені у рішенні Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.09.2019.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.09.2020

ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про продовження обмежувального припису з підстав недоведеності заяви.

Постановою Луганського апеляційного суду від 25.01.2021 рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.09.2020 змінено; викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційного суду, в іншій частині залишено без змін. Залишаючи рішення суду від 29.09.2020 без змін, апеляційний суд виходив з того, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції строк, протягом якого може бути продовжено обмежувальний припис, сплинув 23.09.2020, але колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви за недоведеністю, про те ці обставини не впливають на висновок суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження обмежувального припису.

Станом на сьогодні, ОСОБА_1 продовжує зазнавати негативний вплив психологічного насильства ,який вчиняється заінтересованою особою протягом з травня 2020 року до сьогодні, у зв`язку з чим ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду за захистом, шляхом отримання обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , оскільки інших заходів та можливостей припинити його протиправні дії вона не вбачає.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.03.2021 цю заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами окремого провадження, з викликом сторін.

Представник заявника в судовому засіданні заявив відвід судді ОСОБА_9 . Під час знаходження судді Москаленко В.В. в нарадчій кімнаті ,представник заявника подав через канцелярію суду заяву про те,що він не має змоги більше чекати ,просить провести розгляд справи без його участі та участі заявниці ОСОБА_10 .Заяву про відвід підтримує.

По виходу з нарадчої кімнати суддя оголосила ухвалу про відмову в задоволенні відводу без участі представника заявника ,ознайомилась з поданою заявою представника та ухвалила продовжити розгляд справи за відсутності заявника та її представника ,при цьому керуючись ст.247 ЦПК України не проводити подальше фіксування судового засідання технічними засобами.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином,а саме :відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України ,шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України ,причини неявки суду не повідомив.

До суду надійшла заява представника заінтересованої особи ОСОБА_2 –адвоката Собини П.М. ,в якій він просить відкласти розгляд справи ,надаючи копію лікарняного листа. Але повноважень ,які підтверджують представництво Собини П.М. в цій справі,він не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

За таких обставин,суд ухвалив розглядати справу за відсутності заінтересованої особи,підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши справу, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26.02.2019 Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_11 26.02.2019 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_12 » ( а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 16.04.2019 Рубіжанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у

м.Рубіжне Луганської області народилась ОСОБА_5 , її батьками вказані: батько – ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 ( а.с.10).

З Автоматизованої системи діловодства комп`ютерної програми  «Д-3» Рубіжанського  міського суду Луганської області,встановлена наявність цивільного судового провадження, справа № 425/1118/19, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_13 про визнання батьківства стосовно дитини, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внесення змін до актового запису про народження дитини. Отже, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29.03.2019 існує спір, який розглядається судом, пов`язаний з оспорюванням батьківства відносно дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

       Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань ( а.с.6), 10.06.2019 зареєстровано кримінальне провадження №12019130330000452 за ухвалою Рубіжанського міського суду № 1-кс/425/1133/19 від 06.06.2019 про необхідність внесення відомостей до цього реєстру про те, що 17.05.2019 не встановлена особа, шляхом надіслання повідомлень на особистий номер заявниці ОСОБА_1 погрожувала їй фізичною розправою. Правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 ст. 129 КК України.

       Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.09.2019, у справі № 425/2980/19, видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , яким визначені заходи тимчасового обмеження протягом шести місяців його прав та покладено на нього обов`язки: заборонено наближатись на відстань меншу ніж 1000 метрів до місця реєстрації ОСОБА_1 ; особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , або контактувати через інші засоби зв`язку особисто і через інших осіб ( а.с.-11-12).

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.09.2020, у справі № 425/2980/19, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про продовження обмежувального припису ( а.с 16-18)

Постановою Луганського апеляційного суду від 25.01.2021 рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 29.09.2020 змінено; викладено мотивувальну частину рішення в редакції постанови апеляційного суду, в іншій частині залишено без змін

( а.с. 19-21).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ст. 1 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, у тому числі, на колишнє подружжя.

Згідно ст. 24 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: обмежувальний припис стосовно кривдника.

        Відповідно ч.2 ст.350-6 ЦПК України, у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", на строк від одного до шести місяців.

       Згідно ч. 2 ст. 26 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків. У відповідності до ч. 3, 4 цієї статті рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Суд вважає, що рішення, за яким раніше було видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , не є безумовною підставою для задоволення заяви про видачу обмежувального припису по цій справі.

Під час розгляду цієї заяви ,суд оцінює вірогідність вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства та вирішує справу відповідно до обставин, які встановлені безпосередньо цим судом.

       Суд не бере до уваги твердження заявниці про те, що ОСОБА_2 не припиняє вчиняти протиправні дії та продовжує вчиняти домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно неї, оскільки суду не надано доказів притягнення заінтересованої особи до кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства чи накладення на нього адміністративного стягнення, доказів винесення поліцією термінових приписів щодо ОСОБА_2 , а наявність кримінального провадження за заявою ОСОБА_1 , яке перебуває на досудовому розслідуванні, не є доказом його вини у вчиненні домашнього насильства.

Також не є доказом вчинення домашнього насильства відносно заявниці наявність кримінального провадження за заявою її чоловіка ОСОБА_4 , про те, що невстановлена особа погрожує йому фізичним насильством.

Крім того суд зазначає, що інформація, яка міститься на DVD- диску, який наданий представником заявника до заяви про видачу обмежувального припису, не містить даних про обставини, що мають значення для цієї справи, а саме: не містить доказів надіслання повідомлень та дзвінків саме ОСОБА_2 на адресу заявника, а тому не є доказом вчинення ним домашнього насильства та обставиною здійснення ним психологічного насильства щодо неї.

Отже, суд дійшов висновку, що надані суду докази не містять обставин та інформації щодо вини ОСОБА_2 у вчиненні ним домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 ,а тому вважає не доведеним існування загрози вчинення домашнього насильства щодо заявника заінтересованою особою в майбутньому.

Крім того, при розгляді справи не встановлено випадків насильства стосовно заявниці з боку заінтересованої особи.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі встановлені судом обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку що доводи заявника про існування загрози вчинення

ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї не знайшли своє підтвердження, а тому суд не вбачає ризиків настання фізичного, психологічного, економічного чи іншого виду насильства в майбутньому стосовно заявниці і вважає заяву ОСОБА_1 не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов,язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться за рахунок держави.

Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 4, 9, 211, 247, 263-265, 350-1 – 350-8 ЦПК України , суд,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заявник: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ,РНОКПП невідомий, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:                                                                                В.В. Москаленко