АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

і

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27   липня   2006  року.   Колегія   суддів   судової  палати  у   цивільних   справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

суддів - Русинчука М.М., Расевича С.І.,

при секретарі - Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відібрання дитини, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду від 15 травня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивачка - ОСОБА_1; представник позивача - ОСОБА_6;

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5.

Колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 травня 2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково.

Постановлено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати вказане рішення суду і ухвалити нове рішення про проживання малолітньої дитини з ним, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність їм наведених в рішенні висновків.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Справа № 22-Ц-699/06                                                                      Головуючий в 1 інстанції Костюкевич О.К.

Категорія 33                                                                                       Доповідач Русинчук М.М.

 Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з 28 січня 1995 року перебувають у шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_6 (а.с. З, 4).

За спільним рішенням подружжя у зв'язку з необхідністю виходу позивачки на роботу для покращення матеріального становища сім'ї дитина 2002 року стала проживати у батьків відповідача по АДРЕСА_2.

Після того, як відповідач у листопаді 2005 року покинув позивачку і перейшов проживати до своїх батьків, між батьками дитини виник спір щодо її місця проживання.

За правилами ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійдуть згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

За принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір'ю.

В даній ситуації таких обставин немає. Позивачка належно виконує свої батьківські обов'язки, має власну приватизовану квартиру, одержує вищу ніж її чоловік заробітну плату, характеризується за місцем роботи і проживання позитивно. Батько дитини не має власного житла, знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою.

Враховуючи те, що дитина є дівчинкою, має малий вік, коли вона не може мати власної думки на події, що відбулись в її сім'ї, і потребує материнської любові та жіночого виховання, які може дати в першу чергу мати, визначення місця проживання дитини в розглядуваній ситуації з батьком означало б розлучення її з матір'ю і шкодило б інтересам дитини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що місце проживання малолітньої дитини слід визначити з її матір'ю.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Його посилання на те, що батько дитини створив всі умови для її нормального розвитку та виховання, є безпідставними, оскільки за обставинами справи такі умови для дитини створили його батьки. Твердження апелянта про небажання дитини спілкуватися зі своєю матір'ю нічим не доведені.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в ньому висновки суду відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 15 травня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена    в    касаційному    порядку    шляхом    подання    касаційної    скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: