Справа № 22ц-671/06 Головуючий у 1 інстанції Шарунович В.В.
Категорія наказне провадження Доповідач Александрова М.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 27 дня місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
суддів Расевича С.І., Русинчука М.М.
при секретарі Гордійчук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 10600 грн. за договором позики за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу судді Ковельського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Особи, які беруть участь у справі: заявник - ОСОБА_1, представник заявника - ОСОБА_3, боржник - ОСОБА_2.
Колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі стягувач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Ковельського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 10660 грн. за договором позики.
Стягувач вважає, що суддя незаконно відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу, мотивуючи тим, що заявлено вимогу, яка не грунтується на правочині вчиненому у письмовій формі. До заяви про видачу судового наказу стягувач приєднував розписку боржника на 10660 грн. від 11 червня 2004 року, яка і є письмовим правочином - договором позики.
Судом першої інстанції встановлено, що розписка не є правочином, вчиненим у письмовій формі, а тому вимога заявника ОСОБА_1 не грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, і судовий наказ не може бути видано.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу заявника слід відхилити, а ухвалу судді залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 100 ч.І п.1 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст.96 ЦПК.
Згідно ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
У відповідності із ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з боргового документа - розписки ОСОБА_2 від 11 червня 2004 року, сума позики становить 10660 грн. Отже, сума у більш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тому договір позики має бути укладений в письмовій формі.
Заявником письмовий договір позики при поданні заяви про видачу судового наказу суду не надавався.
Таким чином, суддя Ковельського міськрайонного суду обгрунтовано відмовив заявникові у прийнятті заяви про видачу судового наказу, оскільки відсутній письмовий договір позики, а борговий документ - розписка - є підтвердженням одержання боржником грошей і його волевиявленням повернути отримані в борг гроші у певний строк. Борговий документ можна визнати письмовою формою договору позики лише тоді, коли на ньому є відповідний напис кредитора або коли кредитор надасть боржникові контррозписку про отримання розписки останнього, які визнаються відповідно офертою /пропозицією укласти договір/ і відповіддю на оферту.
Отже, маючи розписку про отримання грошей боржником, заявник ОСОБА_1 /кредитор/ вправі звернутися з вимогою про стягнення боргу в позовному порядку.
Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу згідно ч.2 ст. 101 ЦПК України унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином ухвалу суддею суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Ковельського міськрайонного суду від 25 квітня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /-/ Александрова М.А.
Судді/-//-/Расевича С.І., Русинчук М.М.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду М.А.Александрова