ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" березня 2021 р. м. Київ

Справа № 760/3482/17

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Дробко В.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент Груп Естейт» про стягнення 4 233 212,98грн, за участі представників від:

позивача - Зарубайко П.І. (ордер серії КС №414740 ВІД 13.01.2021);

відповідача - ОСОБА_11 (довіреність від 11.03.2021 №1130), ОСОБА_12 (довіреність від 11.03.2021 №1130);

третьої особи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Солом`янського районного суду м.Києва з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та заяви про збільшення позовних вимог, 4 233 212,98грн, у т.ч.: 1 500 000,00грн - основний борг; 912 703,24грн проценти за користування чужими грошовими коштами та 153739,73грн - 3% річних, які нараховані за період з 18.03.2014 по 16.08.2017; 1 666 770,01грн втрат від інфляції за період квітень 2014 року - липень 2017 року.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Девелопмент Груп Естейт" (далі - ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт"), який укладено між ним та відповідачем. При цьому, позивач вказує, що після укладення відповідного договору змінив прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (т.1 а.с.3-6, 20-21, 119-121).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.2017 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі №760/2482/17 (т.1 а.с.50).

Ухвалою від 24.10.2017, яка занесена до протоколу, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" (т.1 а.с.148).

ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт", укладеного 07.03.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вимоги вказаного позову обґрунтовані тим, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Зокрема, ОСОБА_8 вказувала, що є дружиною відповідача, однак, не знала про укладення відповідного договору, предметом купівлі-продажу за яким є цінне майно вартістю 1 500 000грн, і згоди на його укладення не давала. Також позивачка вважала, що сторони під час укладення зазначеного договору, знаючи про те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , діяли недобросовісно щодо неї, оскільки не отримали її згоди, а сплата коштів у розмірі 1500000,00грн зі спільної сумісної власності сім`ї призведе до її скрутного матеріального становища, як вказала позивачка (т.2 а.с.3-6).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2017 вищевказані справи об`єднані (т.2 а.с.92).

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено, а позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" від 07.03.2014 задоволено та визнано недійсним відповідний договір (т.2 а.с.106-110).

Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2019 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 1 500 000,00грн, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703, 24грн, 3 % річних у розмірі 153 739,73грн, інфляційні втрати у розмірі 1 666 770, 01грн; у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 07.03.2014 недійсним відмовлено (т.3 а.с.41-45).

Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 25.02.2019 у частині вирішення позову ОСОБА_1 скасовано і провадження у справі у відповідній частині закрито; в частині вирішення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" від 07.03.2014 залишено без змін (т.3 а.с.150-158).

02.07.2020 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією до відповідного господарського суду (т.3 а.с.163-164).

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2020 справу №760/3482/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт" про стягнення заборгованості передано за належністю до Господарського суду м. Києва (т.3 а.с.168-169).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2020 справу прийнято до провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (т.4 а.с.4-5).

22.10.2020 позивачем - ОСОБА_1 подана заява про розгляд справи за відсутності позивача, у якій позивач відмовився від процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703,24грн (т.4 а.с.30).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.4 а.с.44-46).

07.12.2020 відповідна справа надійшла до суду та за результатами автоматизованого розподілу передана для розгляду судді Ейвазовій А.Р. (т.4 а.с.48).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 прийнято дану справу до провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 14:30 13.01.2021, а також встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (т.4 а.с.49-51).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 21.12.2020, а третьою особою -23.12.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103276435071, 0103276435080 (т.4 а.с.53,59).

Поряд з цим, поштове відправлення №0103276434687 з позначкою «судова повістка», у якому відповідачу ( ОСОБА_2 ) направлена вказана ухвала, повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку №35 м. Києва, у якій причиною повернення відправлення вказано: "за закінченням терміну зберігання" (т.4 а.с.54-58).

13.01.2021 в судовому засіданні позивач не підтримав та просив залишити без розгляду його заяву про часткову відмову від позову, про що подав письмову заяву, яка долучена до матеріалів справи (т.4 а.с.60).

13.01.2021 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яка не прийнята до розгляду та повернута позивачу на підставі ч.5 ст.46 ГПК України.

13.01.2021 ухвалою, яка занесена до протоколу засідання, підготовче засідання відкладено до 14:00 03.02.2021 (т.4 а.с.65-66).

25.01.2021 від Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації на запит суду надійшов лист від 21.01.2021 №108-687 про місце реєстрації відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) (т.4 а.с.80).

22.01.2021 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог (т.4 а.с.73 -74).

28.01.2021 судом постановлено окрему ухвалу та направлено її АТ "Укрпошта" для усунення недоліків, виявлених судом, у роботі відділення поштового зв`язку №35 м. Києва (т.4 а.с.82-85).

Ухвалою від 03.02.2021 судом повернуто заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 21.01.2021; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15:20 24.02.2021 (т.4 а.с.89-92).

15.02.2021 суд отримав відповідь АТ "Укрпошта" на окрему ухвалу суду від 28.01.2021, у якій вказано, що рекомендовані листи з позначкою "судова повістка" №№0103276434687, 0103276763613, адресовані ОСОБА_2 , надійшли до відділення відповідно 17.12.2020 та 14.01.2021 і в день надходження доставлялись за вказаною адресою, однак, не вручені, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, у зв`язку з чим залишені повідомлення про надходження таких листів, однак, ніхто не звернувся за їх одержанням. При цьому, у відповіді зазначено, що з вини працівників відділення на довідках, що прикриплені до листів, причиною повернення помилково вказано: "за закінченням терміну зберігання", а дійсною причиною повернення таких листів є відсутність адресата за вказаною адресою (т.4 а.с.100).

З урахуванням наданої відповіді та враховуючи положення п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, ухвала суду від 14.12.2020, яка направлена відповідачу - ОСОБА_2 поштовим відправленням №0103276434687, вважається врученою відповідачу 24.12.2020 - з моменту складання довідки відділенням зв`язку про причини повернення поштового відправлення.

17.02.2021 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (т.4 а.с.102-103), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4 296 941,61грн, з яких: 1500000грн основного боргу; 305753,42грн - 3% річних та 2 491188,19грн втрат від інфляції, які нараховані за період з 18.03.2014 по 01.01.2021. До поданої заяви долучені докази направлення її копії з додатком учасникам справи та докази доплати судового збору у розмірі 2 270грн (т.4 а.с.104-109).

Ухвалою від 24.02.2021 судом відкладено підготовче засідання на 12.03.2021, а також зобов`язано позивача протягом 5 днів з дня отримання ухвали повідомити у формі відповідної письмової заяви свою волю щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами (т.4 а.с.111-115).

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 01.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103277244970 (т.4 а.с.123).

04.03.2021 позивачем подано заяву про уточнення збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд заяву про збільшення позовних вимог від 21.01.2021 вважати заявою про збільшення та уточнення позовних вимог (т.4 а.с.124-125).

12.03.2021 від відповідача надійшла заява про виклик та допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (т.4 а.с.134-136), а також клопотання про відкладення підготовчого засідання (т.4 а.с.139-141).

12.03.2021 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу засідання, якими:

- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про виклик та допит свідків;

- визнано явку позивача у підготовче засідання обов`язковою;

- підготовче засідання відкладено на 12:00 19.03.2021 (т.4 а.с.146-147).

Відмовляючи у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, суд виходив з того, що відповідно до ст.89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі,якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Між тим, у даній справі учасники не подавали відповідних заяв свідків.

Явка позивача в судове засідання судом визнана обов`язковою, з урахуванням необхідності надання ним пояснень, необхідних для розгляду питання про прийняття його заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 12.03.2021 судом повернуто третій особі апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 на підставі пп.71.11 Перехідних положень ГПК України (т.4 а.с.152-154).

19.03.2021 від третьої особи надійшла заяву про зупинення провадження у даній справі, яка мотивована тим, що нею подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.11.2020, якою вказану справу передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.4 а.с.158-159).

У поданій заяві третя особа просила направити матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.

Крім того, 19.03.2021 відповідачем подано:

- клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме заяв свідків, в якому також викладено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та поновлення такого строку (т.4 а.с.171-172);

- заяву про забезпечення доказів, відповідно до якої відповідач просить суд допитати в якості свідка позивача у даній справі, а також витребувати у Бучанської районної державної адміністрації та Києво-Святошинської районної держаної адміністрації матеріали реєстраційної справи ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт", та про визнання поважними причин пропуску строку на подання такої заяви, поновлення такого строку (т.4 а.с.175-177);

- відзив на позов, до якого включено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на позов та поновлення такого строку (т.4 а.с.191-195);

- клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (т.4 а.с.221).

В судовому засіданні 19.03.2021 представником відповідача підтримані подані клопотання, представник позивача щодо їх задоволення заперечував.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана заява про збільшення позовних вимог не підлягає прийняттю з наступних підстав.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 вказаної норми, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої, зокрема, п.2ч.2 вказаної статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Заява подана позивачем до закінчення підготовчого засідання, а її копії направлені учасникам.

Між тим, суд розцінює подану заяву як заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції відповідно до: 305753,42грн та 2491188,19грн, оскільки фактично позивач збільшує розмір лише відповідних вимог. При цьому, розмір вимог щодо стягнення основного боргу позивачем не змінено та не вказано, яка воля позивача щодо вимог в частині сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703, 24грн. Так, раніше подана позивачем заява про відмову від позову в частині відповідних вимог - 912 703,24грн процентів за користування чужими грошовими коштами залишена судом без розгляду, враховуючи подану позивачем заяву про залишення такої заяви без розгляду. Поряд з цим, у заяві про збільшення позовних вимог, позивач фактично зазначає загальну ціну позову без включення до її суми розміру заявлених ним позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, заява про відмову від яких ним не підтримана.

В судовому засіданні представник позивача, який здійснює повноваження від імені позивача без обмежень, зазначив про те, що від таких вимог він письмово відмовлятись не буде, а суд має виходити із змісту поданої заяви.

Між тим, в силу ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Оскільки у письмовій формі заява про відмову від позову в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 912 703,24грн, які заявлялись позивачем на підставі ст.ст.536,692 ЦК України, не подана, а також не заявлено у письмовій формі про залишення вимог у відповідній частині без розгляду, не подано заяв про зменшення вимог у відповідній частині, суд дійшов висновку про те, що відповідні вимоги залишаються заявленими позивачем, враховуючи відсутність підстав для закриття провадження у справі у відповідній частині, залишення позову у відповідній частині без розгляду або прийняття зменшення позовних вимог у такій частині до певної суми.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Отже, фактично вимоги згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог збільшуються на загальну суму 976431,88грн (3% - на суму 152013,69грн /305753,42-153739,73/; втрати від інфляції - на суму 976431,88 грн /2491188,19-1666770,01/). Разом тим, до поданої заяви додано докази сплати судового збору лише у розмірі 2270грн (а.с.105), що менше ніж встановлено, з урахуванням ставки судового збору, встановленої ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (976431,88:100*1,5=14 646,48грн).

При цьому, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що ним позовні вимоги збільшуються на 63 728,63грн та складають загальний розмір 4 296 941,61грн, позаяк позивачем до вказаної ціни позову не включено заявлені ним вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, від яких позивач не відмовився і не подавав заяв про залишення без розгляду, зменшення.

Згідно ч. 3 ст. 163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав доказів доплати судового збору із збільшених вимог в частині 3% та втрат від інфляції, заява про збільшення розміру позовних вимог не може бути прийнята до розгляду і суд в її прийнятті відмовляє.

При цьому, судом залишено без розгляду подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки в судове засідання з`явився представник позивача, явка якого визнана обов`язковою, який мав необхідний обсяг повноважень для розгляду питань, для вирішення яких суд викликав у підготовче зсідання позивача.

Клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на позов та поновлення такого строку суд вважає таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідне клопотання мотивовано тим, що відповідачу не було відомо про розгляд даної справи, а залучення адвокатів відбулось лише 11.03.2021 та вони ознайомились з матеріалами справи лише 12.03.2021.

Строк на подання відзиву відповідачу встановлений п.4 резолютивної частини ухвали суду від 14.12.2020, яка зареєстрована за №93558204 та оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.12.2020, - протягом 15 днів з дня отримання відповідної ухвали суду.

Згідно отриманої судом відповіді АТ "Укрпошта" (т.4 а.с.100) на окрему ухвалу суду від 28.01.2021 вбачається, що, поштове відправлення №0103276434687, в якому відповідачу направлена копія такої ухвали, надійшло до відділення поштового зв`язку 17.12.2020 і в день надходження доставлялась за вказаною адресою, однак, не вручено, оскільки двері квартири ніхто не відчинив, у зв`язку з чим залишені повідомлення про надходження такого листа, однак, за отриманням такого листа ніхто не звертався. Відповідний лист повернуто, як повідомило відповідне товариство, у зв`язку з відсутність адресата за вказаною адресою.

У відповідності до п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Так, адреса за якою направлялось відповідне відправлення повідомлена саме позивачем згідно клопотання (т.4 а.с.38-39), окрім того, таку ж адресу відповідача підтвердив орган реєстрації (т.4 а.с.80).

Отже, відповідна ухвала вважається врученою відповідачу 24.12.2020 - з моменту складання довідки відділенням зв`язку про причини повернення поштового відправлення та надану відповідь АТ "Укрпошта" щодо дійсних причин повернення відповідного поштового відправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення; встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Таким чином, для подання відзиву на позов строк встановлюється судом та відповідно до ст. 119 ГПК України може бути продовжений за заявою учасника, поданою до закінчення цього строку, поряд з цим, такий строк не може бути поновлений, оскільки такий строк (для подання відзиву на позов в загальному позовному провадженні) не встановлений законом (у загальному провадження строк для подання відзиву встановлюється судом).

Отже, строк для подання відзиву на позов у відповідача закінчився ще у січні 2021 року. При цьому, відповідач обізнаний про розгляд даної справи, який триває з 2017 року та не був позбавлений можливості дізнатись про прийняті судові рішення у відповідній справі, у т.ч. про прийняття ухвали суду від 14.12.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Заміна представника не є тією обставиною, яка може бути визнана поважною причиною пропуску відповідного строку з огляду на викладені вище обставини.

Так, представник відповідача подавав у даній справі клопотання (т.4 а.с.38-39) про передачу матеріалів даної справи за підсудністю до Господарського суду Київської області та був присутнім в судовому засіданні 05.11.2020, у якому прийнято ухвалу щодо передачі справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Слід зазначити, що відповідний строк встановлюється саме відповідачу, а не його представнику через якого позивач може здійснювати реалізацію відповідного права і заміна представника не є підставою для зупинення відповідного строку.

Крім того, не підлягає задоволенню і клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання доказів та його поновлення.

За приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Поряд з цим, відповідний строк пропущено відповідачем, а отримання відповідних заяв від свідків після закінчення такого строку не є поважною причиною для його поновлення, оскільки позивач не довів, що він не міг отримати такі пояснення від відповідних свідків раніше та подати їх у строк, встановлений для подання відзиву.

За вказаних обставин, суд не може визнати поважними причини пропуску відповідачем строку для подання доказів.

Заявлене відповідачем клопотання про визнання поважними причин пропуску строку подачі заяви про забезпечення доказів та поновлення такого строку суд вважає таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено чч.1.3 ст.110 ГПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим; заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Уданому випадку відповідна заява подається не позивачем, а відповідачем і у такій заяві відповідач просить суд допитати в якості свідка позивача у даній справі, а також витребувати оригінал реєстраційної справи ТОВ "Гранд Девелопмент Груп Естейт".

Між тим, ч. 3 ст.87 ГПК України визначено, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Позивач у справі такої згоди не надавав, а його представник повідомив в судовому засіданні, про те, що така згода надана не буде.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 88 ГПК України, заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

За приписами ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Клопотання про витребування доказів, як визначено ч. 1 ст.81 ГПК України повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу, тобто відповідачем - разом із відзивом; якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на відповідні положення, що визначають строки для подання доказів та їх витребування, заява про забезпечення доказів шляхом допиту свідка та витребування не може бути подана поза межами відповідних строків, за винятком неможливості подання з причин, що не залежали від волі особи, яка заявляє відповідне клопотання, оскільки це б призвело до штучного збільшення такого строку шляхом подання заяв про витребування доказів та пояснень свідків за допомогою подання заяв про забезпечення доказів шляхом витребування таких доказів та допиту свідків без подання заяв свідків.

Поряд з цим, у даній справі судом не встановлено, що відповідач був реально позбавлений можливості реалізувати відповідне право у встановлений строк позаяк був обізнаний про те, що розгляд справи не завершений та не був позбавлений можливості дізнатись про прийняті судові акти у такій справі з Єдиного реєстру судових рішень.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання заяви про забезпечення доказів.

В силу ч.8 ст.119 ГПК України, ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Також суд не вбачає підстав для задоволення поданої третьою особою заяви про зупинення провадження у справі з наступних підстав.

Так, згідно п. 17.10 Перехідних положень ГПК України, у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17, 19, 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу (крім ухвал про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження), чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.

Як визначено п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідна апеляційна скарга не подана через суд першої інстанції, який з огляду на вищевказані положення наведених норм, має надіслати її до суду апеляційної інстанції разом із справою.

Так, з додатків до заяви третьої особи про зупинення провадження у справі вбачається, що відповідна апеляційна скарга направлена безпосередньо до суду апеляційної інстанції поштою. На момент розгляду поданого клопотання про зупинення у суду першої інстанції відсутні відомості щодо отримання такої скарги судом апеляційної інстанції та відсутня інформація про витребування відповідним судом справи. З даних Єдиного державного реєстру судових рішень на момент прийняття даної ухвали також не вбачається, що Північним апеляційним господарським судом прийнято відповідну ухвалу; копія такої ухвали суду першої інстанції, у т.ч. на електронну пошту не надходила.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 80, 110-111, 119, ч.3 ст.163, ст.ст.233-235, Перехідними положеннями Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог (вих.№3850/21 від 17.02.2021).

2. Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про поновлення строків на подання відзиву на позов, подання доказів та подання заяви про забезпечення доказів.

3. Відмовити у задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Девелопмент Груп Естейт» про зупинення провадження у справі.

4. Копію ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 24.03.2021.

Суддя А.Р. Ейвазова