ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

18 травня 2010 р.                                                                                   № 5/495-09  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу                     Суб"єкта підприємницької діяльності –

фізичної особи ОСОБА_1

на рішення           господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2009 року

у справі                                                  № 5/495-09

господарського суду                               Дніпропетровської області

за позовом                                         Міського комунального підприємства

"Дніпропетровські міські теплові мережі"

до                     Суб"єкта підприємницької діяльності –

фізичної особи ОСОБА_1

про                                                            стягнення 4 798,34 грн.

В С Т А Н О В И В:

30.03.2010 року скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2009 року у справі № 5/495-09, подавши, при цьому, клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесено) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, скаржник посилається на несвоєчасне отримання рішення місцевого господарського суду, яке надійшло на адресу Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 лише 03.01.2010 року, про що свідчить конверт зі штампом поштової установи.

Проте, враховуючи, що з моменту отримання рішення суду першої інстанції (03.01.2010 року) і до моменту подання касаційної скарги (30.03.2010 року) пройшло майже 2 місяці, наведенні скаржником причини вказують на необгрунтованість його клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги, а тому, згідно приписів ст. 53 ГПК України, в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ст. 1113   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -   

У Х В А Л И В:

          Відхилити клопотання Суб"єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2009 року у справі № 5/495-09 та відмовити у відновленні пропущеного процесуального строку.

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                         Н.Г. Дунаєвська

Судді                                                                                                    Н.І. Мележик

                                                                                                    С.В. Владимиренко