Справа № 2-а-28/10

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 лютого 2010 року     Томашпільський районний суд Вінницької області

    в складі:     головуючого –         судді     Семко Г.В.

        при секретарі             Клімочко С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Томашполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодшого сержанта міліції Крупенкова Володимира Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

В січні 2010 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивував тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 067394 від 12 грудня 2009 року, яка винесена інспектором роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодшим сержантом міліції Крупенковим В.М. на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до зазначеної Постанови 12 грудня 2009 року о 16 год. 30 хв. в с. Чуків, а/д Немирів-Ямпіль на 6 км., він керував автомобілем ВАЗ 11183 державний номерний знак НОМЕР_2 та перевищив швидкість на 31 км/год. Рухався в населеному пункті зі швидкістю 91 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, про що вказано і в  Протоколі про адміністративне порушення серії АВ № 076587 від 12 грудня 2009 року. В зв’язку з цим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає такі дії неправомірними з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні постанови позивач вважає, цього зроблено не було, посадовою особою, яка винесла постанову вимоги закону не виконані. Позивач просив відповідача відкласти розгляд справи, так як бажав скористатися правовою допомогою адвоката, оскільки не був згоден з протоколом. В Постанові вказано, що позивач відмовився від отримання копії Постанови, але це не відповідає дійсності, так як Постанова була винесена у його відсутність, а копія Постанови позивачу направлена не була, що суперечить вимогам ст. 285 КУпАП, згідно якої, Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.  

Позивач дізнався про накладення на нього стягнення з Постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2010 року, яку отриману 22 січня 2010 року. Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вважає, що відповідачем, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення не виконані вимоги ст. 5 Закону України "Про міліцію", згідно якої, міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Постанову відносно позивача винесено за перевищення швидкості руху в населеному пункті, але при цьому навіть не вказано назву вулиці населеного пункту по якій позивач рухався, проте вказано – автодорога «Немирів-Ямпіль». Не вказано ні в протоколі, ні в постанові яким знаком позначений населений пункт: - знаком 5.45 – найменування  і  початок забудови населеного пункту,  в якому діють вимоги цих  Правил,  що визначають порядок руху в населених пунктах чи знаком чи знаком 5.47 - найменування  і  початок забудови  населеного  пункту,  в  якому  на  даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.  

Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення та Постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобілю позивача. Фактично відповідачем було показано тільки час, який пройшов з моменту вимірювання швидкості на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді вимірювалась швидкість іншого автомобіля. Крім цього, в протоколі вказані свідки, яких не було та позивачу нічого невідомо про цих осіб, як і невідомо коли вони були вписані в протокол.

Крім цього, у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 N 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів, а також забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Тому при оцінці як законності, так і  достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників та проведення метрологічної повірки засобу вимірювання.

У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітником ДАІ надано не було, внаслідок чого перевірити наявність цих документів і чи вони дійсно були на час його застосування неможливо. А також тепер і неможливо встановити чи можуть зафіксовані ним факти вважатися доказами.

Крім такого, відповідач під час вимірювання вийшов із узбіччя дороги, де знаходилася патрульна машина ДАІ, тримаючи вимірювальний пристрій у руці у напрямку позивача, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. За таких умов позивач вважає що у його діях відсутній склад правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною Постановою, а наявність перевищення швидкості, що необхідно для наявності складу зазначеного правопорушення не може визнаватися доведеною, оскільки швидкість автомобіля, яким керував позивач була біля 70 км/год., так як попереду був населений пункт і була ожеледиця. Однак заперечення позивача до уваги взято не було.  

Позивач вважає, що відсутні підстави (відсутній доказ, подія та склад адміністративного правопорушення), а тому відповідачем неправомірно складено Протокол та винесено Постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Також зазначає, що ч. 1 ст. 277 КУпАП, передбачений 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак справа фактично не була розглянута - постанова винесена у відсутність позивача, а його заперечення та клопотання про відкладення розгляду справи до уваги взято не було, що суперечить діючому законодавству, так як позивач був позбавлений можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268   КУпАП.

Крім цього вважає, що відповідачем порушено вимоги і Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 р. N 466 "Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису", зокрема пунктів, в яких вимагається:

- п. 1.3. "Забезпечити безумовне виконання вимог наказу МВС N 1111/2006, зокрема, щодо виключення випадків безпідставного зупинення транспортних засобів",

- п. 1.4 – "Виключити випадки документування порушень встановленого швидкісного режиму руху транспортних засобів у зонах дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку",

- п. 1.6 "Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР". Автомобіль позивача було зупинено на в'їзді в с. Чуків на початку населеного пункту – метрів за 100 від знаку "Початок населеного пункту".

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 позов підтримав, послався на обставини зазначені у ньому, попросив позов задовольнити.

Відповідач, інспектор роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодший сержанта міліції Крупенков Володимир Миколайович на неодноразові виклики в судове засідання не з»явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив, письмових заперечень суду не надав.

Biдповідно до ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти постанову на підставі наявних у cправі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 грудня 2009 року о 16 год. 30 хв. в с. Чуків на автомобільній дорозі Немирів-Ямпіль на 6 км., ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 11183, державний номерний знак НОМЕР_2 та перевищив швидкість на 31 км/год., а саме рухався в населеному пункті зі швидкістю 91 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, швидкість вимірювалась приладом СОКІЛ» № 0403345.

Як передбачено ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в cправі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на ocнові яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 100 КАС України, позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленому КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач, відповідно до його пояснень дізнався про накладення на нього адміністративного стягнення з постанови про відкриття виконавчого провадження від 20 січня 2010 року, яку отримав 22 січня 2010 року. Копію постанови та протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надано не було, підпис у зазначених документах ним не проставлено, відмітка про направлення документів поштою відсутня. Відповідач отримавши позовну заяву та додані до неї матеріали такі твердження позивача не спростував. Відповідно суд вважає такі доводи позивача, а також наявні докази в їх сукупності такими які обґрунтовують пропущення строку звернення до адміністративного суду з поважної причини.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов’язана з»ясувати чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Статтею 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та вищезазначені обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Постанова про накладення адміністративного стягнення  відносно ОСОБА_1 не містить інформації про пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини чи взагалі їх відсутність, не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, тобто неможливо визначити як відповідач, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визначив розмір адміністративного стягнення накладеного на позивача.

Статтями 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результат вимірювання може бути використаний у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. В свою чергу у матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не міститься інформації щодо проходження вимірювальним пристроєм «СОКІЛ», серійний № 0403345 вимірювальної повірки, що дає суду підстави вважати про можливу помилку в результатах вимірювання зазначеним приладом. Також п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, п. 2.1 Інструкції, затвердженої Наказом МВС України № 1217, передбачено вивчення інструкції та складання заліків інспекторами підрозділів ДАІ з використання вимірювального пристрою, а також надання доказу фото – або відео належності виміряної швидкості відповідному транспортному засобу. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутня інформація про вивчення відповідачем інструкції та складання заліку з використання вимірювального пристрою «СОКІЛ», а також відсутній доказ фото – або відео належності виміряної швидкості транспортному засобу, яким керував позивач. Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. В свою чергу відповідачем було порушено таке право позивача.    

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про протиправність постанови серії АВ № 067394 від 12 грудня 2009 року, винесеної інспектором роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодшим сержантом міліції Крупенковим В.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 260 грн., так як вона винесена з порушення ст. ст. 33, 268, 278-280 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до ч. 3 ст. 2, ст. 162 КАС України є протиправною та підлягає скасуванню, як така, що винесена не на підставі і не у порядку, що передбачений законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14-1, 33, 122, 251, 252, 268, 278-280, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 3, 17, 18, 69, 71, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду визнати поважною.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодшого сержанта міліції Крупенкова Володимира Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову серії АВ № 067394, видану 12 грудня 2009 року інспектором роти ДПС м. Немирів УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, молодшим сержантом міліції Крупенковим Володимиром Миколайовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя: