Справа № 369/3850/21

                                                                       Провадження №2/369/3491/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 року                                                 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

23.03.2021 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Янченка А.В.

Позовна заява подана та підписана представником позивача Савенком Євгеном Володимировичем, який діє в інтересах ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 175 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 14 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Отже, виходячи із змісту вказаної норми СК України, право на пред`явлення позову про розірвання шлюбу має лише один з подружжя та волевиявлення особи, щодо розірвання шлюбу є її індивідуальним бажанням, яке залежить від обставин, що склалися під час спільного проживання у шлюбі і має виражатися самостійно у певних діях, зокрема подання позову про розірвання шлюбу. Тобто, право на подачу позову про розірвання шлюбу є особистим правом подружжя та не підлягає передорученню.

У пунктах 3, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що розірвання шлюбу судом відбувається за позовом одного із подружжя відповідно до ст.110 СК України. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Зважаючи на спеціальну норму Сімейного кодексу України, заяву від імені позивача про розірвання шлюбу подано особою, яка не має на це повноважень.

Виходячи з викладеного, позивачу або його представнику необхідно подати до суду позовну заяву про розірвання шлюбу, підписану позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищенаведене, позовна заява подана представником позивача про розірвання шлюбу підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 258-260, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути особі, яка звернулась до суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                А.В. Янченко