Номер провадження: 22-ц/813/3823/21

Номер справи місцевого суду: 508/64/19

Головуючий у першій інстанції Парій І.О.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого                        Сегеди С.М.,

суддів:                        Комлевої О.С.,

Цюри Т.В.,

               за участю:

               секретаря:                        Ющак А.Ю.,

       представника Настасіївської сільської ради, правонаступником якої є

Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області – адвоката Колоса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, правонаступником якої є Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області – адвоката Колоса Володимира Михайловича на ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 , про забезпечення позову,

встановив:

16 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5123582800:01:001:0666, заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо неї та заборони земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються зазначеної земельної ділянки.

Представник Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області Буряченко І.М. не заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Представник третьої особи ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року заяву ОСОБА_1 до Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено.

Заборонено земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 5123582800:01:001:0666, що знаходиться в Одеській області Миколаївському районі Настасіївської сільської ради (за межами населеного пункту).

Заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123582800:01:001:0666, що знаходиться в Одеській області Миколаївському районі Настасіївської сільської ради (за межами населеного пункту);

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5123582800:01:001:0666, що знаходиться в Одеській області, Миколаївському районі, Настасіївської сільської ради (за межами населеного пункту).

В апеляційній скарзі представник Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області – адвокат Колос В.М. ставить питання про скасування ухвалиМиколаївського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року, та постановлення нової, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

25.08.2020 року на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Врони А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Разом з тим, до судового засідання, призначеного на 24.02.2021 року, на 11.00 год., на електронну адресу апеляційного суду 19.02.2021 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Врони А.В. надійшла заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ЕаsуСоn», копії вказаного клопотання направлені сторонам у справі поштовою кореспонденцією з повідомленням (а.с.152-153).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2021 року дане клопотання було задоволено і розгляд справи, який був призначений на 24.02.2021 року, в 11.00 год., було вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «ЕаsуСоn» (а.с. 156-158). Копія даної ухвали суду направлена учасникам справи належним чином в електронній формі (а.с.159).

Крім того, ухвалами Одеського апеляційного суду від 24.02.2021 року Настасіївську сільську раду Миколаївського району Одескої області було замінено на її правонаступника – Андрієво-Іванівську сільську раду Миколаївського району Одеської області (а.с.168-171, 176-178).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що в заяві не ставиться питання про право власності на земельну ділянку за будь-якою особою, а заявниця пояснила, що вона має намір звернутись до суду з позовом щодо скасування рішень Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області №259 та №260 від 05.06.2020 року та зобов`язання Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, тому суд вважав за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При цьому суд виходив із того, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, із таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасників справи.

Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, суд наділений правом скасувати заходи забезпечення позову лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

У своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалась на те, що16.05.2019 року Миколаївським районним судом Одеської області було винесено рішення у справі №508/64/19 за її позовом до Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області, Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай).

Зазначеним рішенням позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано за нею право на земельну частку (пай) в розмірі 5,98 умовних кадастрових гектарів, як пропущеній у додатку до Державного акту на право колективної власності ВАТ «Маяк» с. Настасіївка Миколаївського району Одеської області.

Проте, 05.06.2020 р. Настасіївською сільською радою Миколаївського району Одеської області було винесено рішення № 259, яким вирішено відмовити ОСОБА_1 в затвердженні технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з тим, що 12.07.2019 року рішенням № 210 - 22 сесії 7 скликання Настасіївською сільською радою був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в масиві НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , а також технічна документація подана на затвердження не відповідає рішенню № 238 Настасіївської сільської ради від 24.12.2019 року та наданим викопіюванням.

В той же час, 05.06.2020 р. Настасіївською сільською радою Миколаївського району Одеської області було винесено рішення № 260, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Настасіївська сільська рада. Передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 5,5078 га, кадастровий номер 5123582800:01:001:0666, розташовану за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Настасіївська сільська рада.

Однак, постановою Одеського апеляційного суду від 17.03.2021 року рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 16 квітня 2019 року скасовано,у задоволенні позову ОСОБА_1  до Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області, Настасіївської сільської ради, правонаступником якої є Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області, про визнання права на земельну ділянку (пай),відмовлено.

Таким, чином відпали підстави, за якими суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Колегія суддів також зазначає, що заходи забезпечення позову були вжиті судом до пред`явлення позову, однак матеріали справи не мають доказів звернення ОСОБА_1 з тим чи іншим позовом до Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 .

Про зазначене свідчать матеріали справи, в якій мається оригінал заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову і оригінал оскаржуваної ухвали Миколаївського районного суду Одеської області від 30.06.2020 року, та яка була витребувана Одеським апеляційним судом для огляду в даному судовому засіданні. Дані матеріали справи не мають позовної заяви ОСОБА_1 , яка стала підставою для задоволення заяви про забезпечення позову до його подання і закінчуються лише розпискою голови Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області Буряченко І.М. від 30.06.2020 року про отримання ним копії оскаржуваної ухвали суду про забезпечення позову.

Що стосується заяви адвоката Врони А.В. про перенесення судового засідання, призначеного на 17.03.2021 року, на 10.00 год. (а.с.200-202), то колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про оголошення у справі перерви з 24.02 на 17.03.2021 року, в судовому засіданні був присутнім і адвокат Врона А.В. і його довіритель – позивачка ОСОБА_1 , які погодились із датою перенесення судового засідання і не зазначали про свою неможливість прийняти в ньому участь (а.с.171-173).

Враховуючи викладені обставини, а також те, що дана справа розглядається в суді апеляційної інстанції більше 6 місяців, а також те, що позивачка ОСОБА_1 і її представник адвокат Врона А.В. надали суду як усні так і письмові пояснення, колегія суддів вирішила слухати справу у їх відсутність, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено не у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2102 грн. (а.с. 76, 81).

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390  ЦПК України, апеляційний суд

                                    постановив:  

Апеляційну скаргу представника Настасіївської сільської ради, правонаступником якої є Андрієво-Іванівська сільська рада Миколаївського району Одеської області – адвоката Колоса Володимира Михайловича, задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Одеської області від 30 червня 2020 року скасувати.

Прийняти постанову, якоюу задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП: НОМЕР_3 , на користь Андрієво-Іванівської сільської ради, яка є правонаступником Настасіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04380181, судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. 

Повне судове рішення складено 23.03.2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду:                 С.М. Сегеда        

О.С. Комлева

Т.В. Цюра