Справа № 569/19206/20

1-кп/569/766/21

УХВАЛА

23 березня 2021 рокум. Рівне

Колегія суддів Рівненського міського суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

суддів Крижової О.Г., Яковлєва Д.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

за участю прокурора Станкевича О.К.,

захисника обвинуваченого Голуб І.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне  кримінальне провадження № 12016180000000265 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, оскільки строк застосування останнього закінчується 25 березня 2021 року, з підстав, викладених у його клопотанні.

Ухвалою Рівненського міського суду від 25 січня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 березня 2021 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25 березня 2021 року, однак призначити судове засідання та завершити кримінальне провадження до цієї дати неможливо.

Захисник обвинуваченого Голуб І.Г. та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечили проти продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, просили змінити його на домашній арешт.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. До його початку подала до суду заяву, в якій просила проводити судовий розгляд без її участі.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, колегією суддів враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також із ступеня тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований в зоні проведення антитерористичної операції, не має постійного джерела доходів, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, що свідчить про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків та не дає змоги здійснювати належний контроль за його поведінкою та місцем проживання в разі застосування стосовно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Станкевича Олександра Костянтиновича про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Маріуполь, Донецької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – з 23 березня 2021 року до 21 травня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 25 січня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий Рогозін С.В.

Суддя Крижова О.Г.

Суддя Яковлєв Д.В.