Справа 2-348/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю: позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павелківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,суд-

 встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом,зазначав,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка – ОСОБА_2.Після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,38га. для ведення сільського господарства розташовані за тією ж адресою.Позивач є спадкоємцем за законом та прийняв спадщину,отримавши в державного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом, на земельну ділянку (пай).Але він не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця). Просив визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,38га. для ведення сільського господарства розташовані за тією ж адресою, як на спадщину за законом.      

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі,обґрунтувавши його наведеними в позові обставинами.

Відповідач в судовому засіданні не з’явився,направив на адресу суду заяву,вказував,позовні вимоги визнає,проти задоволення позову не заперечує.

Вислухавши позивача,дослідивши матеріали справи,суд встановив: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2(а.с.4);після її смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,38га. для ведення сільського господарства розташовані за тією ж адресою (а.с.5,7);спадкоємцем за законом є позивач,який прийняв спадщину,отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) (а.с.6).

       Зазначені обставини визнані відповідачем,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

       Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.328,380,1216,1220,1222,1225,1269 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

       При вирішенні спору суд виходить з положень ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ». Згідно ст.1269 ЦК України,спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину. Згідно ст.120 ЗК України позивач набуває право власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає за позивачем право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,38га. для ведення сільського господарства розташовані по АДРЕСА_1.

     Відповідно до клопотання позивача понесені ним судові витрати при подачі позову суд на його користь з відповідача не стягує.

     Керуючись ст.ст.328,380,1216,1220,1222,1225,1269 ЦК України, ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,38га. для ведення сільського господарства розташовані по АДРЕСА_1.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :