КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

                                                                       Справа № 2-415/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2011 року                                                                м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Непши О.І.,

при секретарі - Піроженко А.О.,

представника позивача- Покровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Корабельного районного центру зайнятості м.Миколаєва до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

встановив:

04 червня 2010 року позивач звернувся із вказаним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачки суму заборгованості, що сплачена за її навчання Корабельним РЦЗ, в розмірі 45, 80 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що Корабельний районний центр зайнятості м.Миколаєва є державним органом, в своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і уповноважений виконувати свої функції в інтересах держави. Відповідно до ч.2 ст.7 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одним із видів забезпечення, які може надавати державна служба зайнятості за рахунок Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації. Так, 01 грудня 2009 року до Корабельного РЦЗ для отримання допомоги у працевлаштуванні звернулась відповідачка. Нею була написана відповідна заява, на підставі якої 08 грудня 2009 року надано статус безробітної у Корабельному РЦЗ із призначенням допомоги по безробіттю. 15 грудня 2009 року на підставі договору № 83/09-03 та наказу Південної академії підвищення кваліфікації № 153 від 16 грудня 2009 року відповідачка була направлена на курси підвищення кваліфікації за професією «Основи комп`ютерної грамотності», проте вже з 17 грудня 2009 року вона перестала відвідувати заняття без поважної причини, і тому була відрахована з учбового закладу згідно з наказом № 1 від 15 січня 2010 року. Відповідно до п.3.1.2 згаданого договору, що був укладений між ОСОБА_1 та Корабельним ЦРЗ, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою у результаті професійного навчання, з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суми виплаченої матеріальної допомоги за період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад та витрат на проживання. За вказаний період відповідачці було виплачено 45, 80 грн. ОСОБА_1 була направлена претензія № 06/13-425 від 26 лютого 2010 року з пропозицією добровільно повернути вказану суму, однак до дня звернення до суду претензійна сума не повернута. Позивач зазначає, що Корабельний районний центр зайнятості є державним органом, який фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які використовуються у тому числі і на виплату забезпечення та надання соціальних послуг безробітним. Отже, порушення особами, які знаходяться на обліку в центрі зайнятості, законодавства про зайнятість населення та загальнообов`язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття призводить до нераціонального витрачання коштів і завдає шкоди державним інтересам у подоланні безробіття.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові, наполягала на їх задоволенні.

Відповідачка у судове засідання не з явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання судової повістки, про причини неявки суд не сповістила, будь-яких заперечень з приводу позову не надала.

За згодою представника позивача суд в порядку ст.224 ЦПК України проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивачка, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд з`ясував такі фактичні обставини.

01 грудня 2009 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою про отримання статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю (а.с.5).

Відповідачка отримала статус безробітної та перебувала на обліку у позивача до 20 лютого 2010 року (а.с.6).

15 грудня 2009 року між сторонами укладений договір № 83/09-03 про підвищення кваліфікації відповідачки за навчальною програмою «Основи комп`ютерної грамотності», і вона направлена на навчання до Південної академії підвищення кваліфікації та зарахована до учбового закладу 16 грудня 2009 року наказом № 153 (а.с.7-9).

Наказом № 1 від 15 січня 2010 року Південної академії підвищення кваліфікації відповідачка відрахована з курсів у зв`язку з невідвідуванням занять (а.с.9).

За цей час Корабельний РЦЗ оплатив вартість навчання ОСОБА_1 у сумі 45, 80 грн. (а.с.11).

Претензія позивача від 26 лютого 2010 року про добровільне повернення безпідставно витрачених на навчання відповідачки коштів залишена без задоволення (а.с.12).

Відповідно до ч.І ст.2. Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно із ч.З ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

За встановлених обставин суд приходить до переконання про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 208, 213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Корабельного районного центру зайнятості м.Миколаєва (р/р 37176001000491 в УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 22441972) вартість навчання у сумі 45 (сорок п`ять) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави в розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановления ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І.Непша