КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/16593/20

Провадження № 33/824/1196/2021

Головуючий в суді першої інстанції: Шевчук А.В.

Доповідач: Трясун Ю.Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисникаГХарченка С.В.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до постанови, 09 грудня 2020 року о 15 год. 05 хв. поблизу буд. 1 по вул. Петра Калнишевського у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-BenzVaneo» з номерним знаком НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість, зіниці очей розширені та не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року та закрити провадження щодо нього у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується із постановою суду першої інстанції, вважає її незаконною та такою що постановлена з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт звертає увагу на редакцію статті 130 КУпАП, що розміщена на офіційному сайті Верховної Ради України, відповідно до якої передбачена відповідальність саме судноводіїв, відтак ОСОБА_1 вважає, що не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було надано йому можливості зазначити свої пояснення та зауваження щодо змісту протоколу.

Також апелянт зазначає, що свідки не надали свої пояснення по суті справи власноруч.

В доповненнях до апеляційної скарги захисника Харченка С.В. в інтересах ОСОБА_1 зазначено, що матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

Вказує, що ОСОБА_1 знаходився в припаркованому автомобілі біля свого будинку та не керував ним, в цей час до нього під`їхали працівники поліції для перевірки документів.

Крім того, як зазначає захисник, викладена у протоколі суть правопорушення є нечіткою, оскільки є незрозумілим від якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 .

Також захисник вказує, що при проведенні огляду ОСОБА_1 працівник поліції не повідомив, які ознаки сп`яніння у нього були виявлені, а також підстави, порядок проходження огляду та наслідки відмови від проходження огляду.

Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не було у встановленому порядку запропоновано пройти огляд у медичному закладі, оскільки в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження такого огляду, а пропозиція пройти огляд була лише в присутності одного свідка.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Харченка С.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не міг притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки редакція ст. 130 КУпАП, яка міститься на офіційному веб-сайті Верховної Ради, не передбачає відповідальності за дії, які йому інкриміновані, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, який набрав законної сили 01 липня 2020 року, була скасована адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з одночасним запровадженням кримінальної відповідальності за такі дії.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 720-IX від 17 червня 2020 року, який набрав законної сили 03 липня 2020 року, були скасовані внесні Законом № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зміни до ст. 130 КУпАП.

Наведені закони розміщені на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, відтак рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.

Оскаржуючи постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник зазначають, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Однак зазначене не відповідає дійсності.

Для перевірки вказаних обставин судом апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції із якого вбачається, що поліцейський повідомляє, що зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Vaneo» з номерним знаком НОМЕР_1 та пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень щодо того, що він не керував транспортним засобом не зазначив.

Крім того в матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3535826 від 09 грудня 2020 року, яка підписана ОСОБА_1 , де зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відомості про оскарження та скасування вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.

Таким чином не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а також те, що його відмова від проходження огляду на стан сп`яніння була обґрунтованою.

Оскаржуючи постанову ОСОБА_1 зазначає, що йому не було надано можливості зазначити свої пояснення та зауваження до протоколу, однак апеляційний суд не бере такі доводи до уваги, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис ОСОБА_1 , який ознайомився із його змістом, при цьому правом надати свої пояснення чи зауваження він не скористався.

Необґрунтованими також є доводи апелянта про те, що пояснення свідків не були надані ними власноруч, оскільки відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого можуть бути будь-які фактичні дані щодо адміністративного правопорушення, що містяться в поясненнях потерпілих, свідків. КУпАП не обмежує суд в питанні оцінки доказів, зокрема таких, які містяться в письмових поясненнях свідків.

У своїх поясненнях свідки зазначили відомості щодо відмови у їх присутності водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння. Крім того пояснення свідків є ідентичними, оскільки вони надають пояснення лише щодо однієї обставини, а саме відмови водія від проходження огляду, зазначення інших обставин таких як чи перебував водій у стані наркотичного сп`яніння та чи керував він транспортним засобом не можуть бути ними надані, оскільки свідки запрошуються в момент коли автомобіль уже зупинений.

Щодо доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам КУпАП, оскільки у ньому не зазначена сама суть правопорушення, то апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду у лікаря нарколога встановленому законом порядку у присутності двох свідків, про що вказано в протоколі, і є тією суттю правопорушення, яке інкримінується останньому.

Оскаржуючи судове рішення, ОСОБА_1 також зазначає про те, що йому не було у встановленому законом порядку запропоновано пройти медичний огляд, оскільки в матеріалах провадження відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Проте з такими доводами апелянта не погоджується апеляційний суд.

Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, ОСОБА_1 інспектор поліції в присутності свідків пропонував пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а отже підстави для видачі направлення для огляду у медичному закладі були відсутні.

В доводах апеляційної скарги апелянт також зазначає, що йому працівник поліції пропонував пройти огляд у присутності лише одного свідка.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у лікаря-нарколога в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В той же час на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції зафіксований лише один свідок, обличчя якого не видно, у зв`язку з чим, апеляційним судом викликались наведені свідки для допиту.

Так, у суд апеляційної інстанції з`явився свідок ОСОБА_3 , який повідомив, що був свідком того, як працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Свідок зазначив, що був присутній під час подій які зафіксовані на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, вказав, що зафіксованого на відеозаписі свідка він особисто не знає, однак бачив його під час складання протоколу щодо ОСОБА_1 . Підтвердив, що під час складання протоколі був присутній ще один свідок.

Таким чином не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта про те що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в присутності лише одного свідка.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 14 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Трясун