ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

           23.07.2007  року                                                            Справа № 16/123

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Лазненко Л.Л.

Перлова Д.Ю.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.05.2007. Розпорядженням від  20.07.2007 склад судової колегії змінено.

при секретарі

судового засідання                    Черніковій Я.В.

за участю представників сторін

від позивача                              Моргунов Є.Ю., дов. №1244 від 23.03.2007

від  відповідача                    Соколов В.В., дов. б/н від 21.10.2005

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

                                        „Виробничо-комерційна фірма „Універсал”,

м. Луганськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         13.04.2007

у справі                               № 16/123 (суддя Шеліхіна Р.М.)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства

„Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції

ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Луганськ

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Виробничо-комерційна фірма „Універсал”,

м. Луганськ

про                                         стягнення 288864 грн. 54 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.07 у справі №16/123 (суддя Шеліхіна Р.М.) задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен банк Аваль” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо комерційна фірма „Універсал”, м. Луганськ (далі ТОВ „ВКФ „Універсал”), стягнуто заборгованість по кредиту в сумі 284962 грн. 96 коп., борг по відсотках за користування кредитом в сумі 3902 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2888 грн. 64 коп. та на інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. та повернуто позивачу надміру сплачене державне мито в сумі 325 грн. 75 коп.

Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 526, 629, 1054 Цивільного кодексу України мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач в порушення умов кредитного договору №010/09-11/403 від 30.09.05 не повернув суму кредиту в повному обсязі у встановлений строк, обов’язок повернути кредит та сплатити проценти за користування кредиту закон і кредитний договір покладає на відповідача.

ТОВ „ВКФ Універсал”, відповідач у справі, не погодився з прийнятим місцевим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та припинити провадження у справі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Суд першої інстанції постановляючи рішення від 13.04.07 неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не витребував у позивача договір поруки, не встановив відповідальність поручителя та боржника (солідарна чи субсидіарна), не залучив до участі у справі поручителя, не припинив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фінансовий поручитель є фізичною особою, не врахував, що в провадженні Артемівського районного суду м. Луганська знаходиться справа № С-173/07 за позовом ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі ЛОД ВАТ  „Райффайзен Банк Аваль”, позивача у даній справі, до поручителя Шаршова Г.В. про стягнення 321454 грн. 14 коп., тобто є між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав.

Позивач проти довів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 13.04.07 у справі 16/123 –без змін.

Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судова колегія апеляційної інстанції.

ВСТАНОВИЛА:

Між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” правонаступником якого, згідно статуту (а.с. 29) є позивач у справі, та ТОВ „ВКФ „Універсал”, відповідачем у справі, 30.09.2005 укладено кредитний договір №010/09–11/403 відповідно до умов п. 1.1. якого „кредитор”, позивач у справі, відкриває „позичальнику”, відповідачу у справі відновлювальну кредитну лінію в сумі 800000 грн. строком до 30.09.2006 зі сплатою 19% річних.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач згідно розпорядження № 1474 відділу обліку банківських операцій від 30.04.2005 надав відповідачеві вказані грошові кошти в сумі 800000 грн. (а.с. 8,59).

Через те, що відповідач частково погасив кредит, за ним створилася заборгованість в сумі 284962 грн. 06 коп., що підтверджується відомостями особового рахунку № 20675117 (а.с. 59), що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

01.03.2007 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 321439 грн. 63 коп. за кредитним договором №010/09–11/403 від 30.09.2005, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 284962 грн. 06 коп., за відсотками - 3902 грн. 48 коп.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом позивач посилаючись на статтю 22 Господарського процесуального кодексу  України уточнив розмір позовних вимог та зазначив, що станом на 09.02.2007 прострочена заборгованість складає: за кредитом –284962 грн. 06 коп., за відсотками за користування кредитом - 3902 грн. 48 коп. та згідно п. 10.2. кредитного договору нарахована пеня за прострочення повернення кредиту –в сумі 32572 грн.

Загальна сума заборгованості ТОВ „ВКФ Універсал” складає –321439 грн. 63 коп.

Відповідач відзив на позов не подав, а телеграмою від 22.03.2007 подав клопотання про відкладення розгляду справи на 4-5 днів, у зв’язку з відрядженням повноважного представника.

Місцевий господарський суд розглянувши клопотання сторін, ухвалою від 23.03.2007 заяву позивача щодо стягнення пені в сумі 32572 грн. розглянув як заяву про зміну і підстав і предмету позову, оскільки при зверненні з позовом до суду вимоги щодо стягнення пені не заявлялися, а тому заяву позивача про зміну позовних вимог залишив без задоволення.

Клопотання відповідача задовольнив та відклав розгляд справи на 13.04.2007.

У рішенні господарського суду Луганської області від 13.04.2007 у справі №16/123 судом визнано, що до стягнення заявлено всього 288864 грн. 54 коп. та задоволено позов, стягнуто з відповідача 284962 грн. 06 коп. –боргу по кредиту, 3902 грн. 48 коп. –боргу по відсотках за користування кредитом, стягнуто витрати по держмиту в сумі 2888 грн. 64 коп. та 118 грн. витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу та повернуто позивачу надміру сплачене державне мито в сумі 325 грн. 75 коп.

Судовою колегією під час апеляційного провадження відповідно до вимог статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглянута справа в повному обсязі.

З метою повного з’ясування фактичних обставин, що мають значення для справи були досліджені подані відповідачем до апеляційної скарги документи, а саме:

-          договір поруки від 30.09.2005, укладений між позивачем та громадянином Шаршовим Г.В. на забезпечення кредитного договору № 010/09 –11/403 від 30.09.2005, за умовами якого поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором, позивачем у справі, у тому ж обсязі, що і відповідач у справі;

-          позовна заява  позивача до Артемівського районного суду м. Луганська про стягнення з Шаршова Г.В. 321454 грн. 11 коп. боргу за договором поруки від 30.09.2005 та ухвала Артемівського районного суду м. Луганська про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою.

Також на вимогу апеляційного суду сторони здійснили звірення розрахунків за кредитним договором №010/09–11/403 від 30.09.2005, згідно якого відповідачем підтверджена заборгованість по кредиту в сумі 284962 грн. 06 коп. та відсотки за користування кредитом в заявленій позивачем сумі 3902 грн. 48 коп.

Перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку місцевим господарським судом обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини у сторін виникли із кредитного договору №010/09-11/403 від 30.09.2005 і регулюються нормами глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як свідчать матеріали справи спір між сторонами виник у результаті невиконання відповідачем у справі зобов’язання по поверненню кредиту та відсотків за користування кредитом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідач на умовах кредитного договору №010/09-11/403 від 30.09.2005 отримав у позивача 800000 грн. строком до 30.09.2006 зі сплатою 19% річних.

Відповідач не виконав зобов’язань по поверненню кредиту, у встановлений договором строк.

Станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість за кредитом складає 284962 грн. 06 коп., по відсотках за користування кредитом –3902 грн. 48 коп.

Відповідач не надав заперечень щодо розрахунку боргу та відсотків, актом звірення, складеним під час розгляду апеляційної скарги, підтвердив заявлену позивачем суму боргу та відсотків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно позовної заяви заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та відсотками, вимоги щодо стягнення пені у позові відсутні.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 284962 грн. 06 коп. та по відсотках в сумі 3902 грн. 48 коп., всього 288804 грн. 54 коп. та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про зміну позовних вимог.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Наявність договору поруки, укладеного 30.09.05 позивачем з фізичною особою Шаршовим Г.В. на забезпечення кредитного договору №010/09-11/403 від 30.09.05 не впливає на обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до вимог частини першої статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи викладене, судовою колегією апеляційної інстанції відхиляються доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм частини 1 статті 27 та пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Універсал” задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Луганської області від 13.04.07 у справі №16/123 відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги, відповідача у справі.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Універсал” на рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2007 у справі № 16/123 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2007 у справ №16/123 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.          

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                             Р.Є. Якушенко

          Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов