справа №1-198/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 травня 2010 року                                                                          Знам’янський міськрайонний суд

                                                                                                         Кіровоградської області

в складі: головуючого судді                                Шевцової Н.В.

при секретарі                                                                    Магась Ю.О.

з участю прокурора                                                        Дрозда A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам’янка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешкає за адресою АДРЕСА_1 раніше судимого:

•   05.12.2001 року Знам’янським міським судом Кіровоградської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

•   23.05.2003 року Знам’янським міським судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

•   16.05.2007 року Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

•   11.03.2010 року Знам’янським міськрайонним судом  за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки.

за ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

    Підсудний ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно за наступних обставин.

04.03.2010 року близько 10.00 години ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та реалізуючи його, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ді він мешкає спільно зі своїм братом ОСОБА_2, діючи навмисно, з корисливих спонукань, та скориставшись тим, що його злочинні дії непомічені сторонніми особами, зайшов до спальні ОСОБА_2, де з кишені спортивної сумки таємно, повторно викрав гроші в сумі 200 гривень, які належали ОСОБА_2, після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому на зазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в скоєному злочині  визнав повністю, пояснив, що дійсно 04.03.2010 року, перебуваючи за місцем свого проживання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, із спортивної сумки, що належить його брату ОСОБА_2 викрав гроші в сумі 200 грн., якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, В скоєному щиро кається, просить суд його суворо не карати.

Оскільки судом в порядку ст.299 КПК України докази не досліджувались зі згоди підсудного, потерпілого та прокурора, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України за ознаками таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно – доведеною.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного умисного злочину середньої тяжкості. Суд враховує особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується, не працює.

До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд відносить щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 умисного закінченого злочину, особу підсудного, обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства. Разом з тим, враховуючи, що він  в скоєному щиро кається,  активно сприяв розкриттю злочину, хворіє на тяжку хворобу, суд вважає можливим застосувати до нього покарання у виді арешту.  Відповідно до  п. 23  постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила по постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов  даний вирок та  вирок Знам’янського міськрайонного суду  від 10.03.2010 року виконуються самостійно.

По справі  потерпілим заявлений цивільний позов, який підлягає  задоволенню.

Керуючись ст. З23-324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді арешту строком на 4 (чотири) місяці.

        Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписку про невиїзд – змінити до вступу вироку в законну силу на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду. Строк покарання рахувати з 31.05.2010 року.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 200 (двісті) гривень.

Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського

міськрайонного суду                                                                                Н.В.Шевцова