Справа № 461/329/21

Провадження № 1-кс/461/1605/21

УХВАЛА

18.03.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,

при секретарі судового засідання Рудницькій А.О.,

за участі:

прокурора Ковальчука Т.О.

захисника Роюк Л.І.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби Безпеки України у Львівській області капітана юстиції Бикова Д.А.про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ризино, Звенигородського району, Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, ФОП, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020140000000210 від 22 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням, яке мотивує тим, ОСОБА_2 у грудні 2020 року, знаходячись в м. Ужгород Закарпатської області, маючи на меті заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 під приводом повернення останнім ОСОБА_4 неіснуючого боргу в сумі 110 000 доларів США, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами. При цьому ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими особами, усвідомлюючи, що добровільно грошових коштів ОСОБА_3 не передасть, на виконання свого злочинного умислу, був розроблений план вимагання у ОСОБА_3 передачі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншим невстановленими на даний час особам грошових коштів, який полягав у здійсненні психологічного тиску на ОСОБА_3 шляхом висунення йому вимог щодо повернення неіснуючого боргу і переконування його у реальності такого боргу, які чергувалися із висловленням погроз застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, у тому числі і вбивства потерпілого, у випадку ненадання грошових коштів.

Слідчий зазначає, що 23 січня 2021 року, близько 18.40 год., потерпілий ОСОБА_3 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб, попередньо вказавши, що погоджується передати їм грошові кошти у сумі 110 000 доларів США. При вказаній зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 , отримали від нього пакет, у якому знаходились спеціальні імітаційні засоби, які імітували грошові кошти – долари США, а також грошові кошти у сумі 500 доларів США, які були сприйняті ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як грошові кошти в сумі 110 000 доларів США, передачу яких останні вимагали у ОСОБА_3 погрожуючи насильством над потерпілим та його близькими родичами, та погрозою вбивства.

23 січня 2021 року після отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були затримані працівниками правоохоронних органів.

Слідчий вважає, що отримані на даному етапі досудового розслідування відомості, які задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, вказують на вірогідну причетність ОСОБА_1 до вчинення зазначеного злочину. Крім того, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і тому є необхідність продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилалися на недоведеність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також на відсутність обставин на підтвердження ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для продовження діючого запобіжного заходу, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 має пенсійний вік, міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання. За таких обставин, просять змінити підозрюваному запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою (домашній арешт у нічний час доби або заставу), який, на їх думку, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали поданого клопотання, слідчий суддя приходить до висновку що таке підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України мета застосування запобіжного заходу визначена як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також як запобігання спробам, вчинити інші незаконні дії, в т.ч. переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, суд вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні дані, які містяться в:

-повідомленні про підозру від 24 січня 2021 року ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України;

-протоколах допиту потерпілого ОСОБА_3 від 22 грудня 2020 року та 24 січня 2021 року, з яких вбачаються фактичні обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України;

-протоколах про результати аудіо-, відеоконтролю особи, від 28 грудня 2020 року, від 16 січня 2021 року в яких зафіксовані погрози на адресу потерпілого;

-протоколі про пред`явлення для впізнання від 24 січня 2021 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 , в присутності двох понятих впізнав підозрюваного ОСОБА_1 ;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 24 січня 2021 року, з якого вбачається, що зі слів її чоловіка ОСОБА_8 у нього вимагають гроші ОСОБА_9 та його кримінальні знайомі. Під час розмови останні шукали її чоловіка та погрожували фізичною розправою з родиною;

-протоколі огляду від 10 березня 2021 року, з якого вбачається, що у поліетиленовому пакеті чорного кольору було виявлено грошові купюро номіналом 100 доларів США, та предмет ззоввні схожий на патрон гладкоствольної зброї; Дозвіл на зброю № НОМЕР_1 виданий 11 грудня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 , банківські кратки Приват Банку та Альфа-Банку та мобільний телефон Nokia синього кольору в чохлі чорного кольору;

-протоколі огляду місця події від 23 січня 2021 року - прибудинкової території п`яти поверхового житлового будинку з вбудованим приміщенням першого поверху, що розташований за адресою АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя на даному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження строку дії щодо нього обмежувального заходу.

Слідчий суддя вважає, що зазначені прокурором ризики, відповідно до положень ст. 177 КПК України, не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, і в сукупності з даними про особу підозрюваного дають підстави для продовження строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором у кримінальному провадженні у повному обсязі доведене продовження існування певних ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу.

Суд вважає, що на даний час є висока ймовірність того, що ОСОБА_1 не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, потерпілим, яким відомі обставини вчиненого злочину, буде здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, судом об`єктивно припускається можливість знищення, спотворення або приховування речових доказів, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим в злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 відносяться до тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк до семи років. Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 обставини справи, судом не виключається можливість продовження злочинної діяльності.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того,  слідчим суддею враховано, що необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зумовлена винятковою складністю даного кримінального провадження та тим, що 23 березня 2021 року спливає строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв`язку з необхідністю проведення значної кількості слідчих (розшукових) дій та прийнятті процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Відтак, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на два місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З клопотання та повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України, з метою протиправного збагачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки з матеріалів кримінального провадження, а саме з протоколів про результати аудіо-, відео контролю особи, протоколів допиту потерпілого та свідків, вбачаються погрози застосування насильства, суд приходить до переконання про відсутність підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 у державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на 60 днів, тобто до 16 травня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя                                                                Л.Д. Фролова