УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року липня 25 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду
Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г. суддів - Прокопенка О.Б., Моісеєнко Т.М. з участю прокурора - Паливода Л.В. засудженої - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями: засудженої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 та прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 25 травня 2006 року, яким :
ОСОБА_1, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка м. Ромни Сумської області, раніше не судима;
засуджена за ч.З ст. 212 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки
Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язки:
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах:
ОСОБА_1, являючись службовою особою, займаючи в ТОВ "Луч" посаду ІНФОРМАЦІЯ_2, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарчих функцій, відповідно з ч.1 ст.4, п.З ст.8, п.1 ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", була відповідальною за керівництво і організацію ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, розрахунків, інших документів, пов'язаних із своєчасним нарахуванням та сплатою необхідних сум податків, зборів, обов'язкових платежів у встановлені законом строки з фінансово-господарської діяльності товариства.
За період з 01 липня 2001 по ЗО червня 2004 року, за який була проведена планова комплексна документальна перевірка Роменською МДПІ, ТОВ „Луч", ІНФОРМАЦІЯ_2 якого була ОСОБА_1, остання в порушення п.7.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. занизила податок на прибуток за 4 квартал 2002 р. на суму 5668,62 грн.
Крім того ОСОБА_1, як ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ „Луч", порушивши вимоги п.9.5 ст.9, п.4.2. ст.4, пп.7.2.3, 7.2.4,7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ", шляхом безпідставного завищення податкового кредиту, не нараховано і не сплачено до бюджету податку на додану вартість
Справа № 11 - 589 / 2006 р, Головуючий у першій інстанції Семеній Л.І.
Категорія ст. 212 КК України Доповідач - Прокопенко О.Б.
· за 2002 рік -16168,24 грн.
· за 2003 рік - 62065,66 грн.
· за 2004рік- 21483,72грн.
Таким чином не сплачено до бюджету податку на прибуток 5668,62 грн. і податку на додану вартість 99717,62 грн., а всього податків на загальну суму 105386,24 грн.
Фактичне ненадходження до бюджету цих коштів, що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, є особливо великим розміром.
В поданих апеляціях:
засуджена ОСОБА_1 вважає постановлений відносно неї вирок незаконним, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовані всі обставини справи, які мали істотне значення, висновки наведені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, також судом були допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, які обмежили її права. Так визнання її винною в ухиленні від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами господарських операцій з ДП „Лаверна" ґрунтується на хибних джерелах доказів і вирахувані за допомогою непрямих методів. Судом не дана оцінка рішенням господарського суду Сумської області та Харківського апеляційного господарського суду стосовно визнання недійсним податкових повідомлень на яких грунтувалося обвинувачення, а довідки Сумської товарної біржі „Сумиагропромбіржа" про рівень звичайних цін, не можуть слугувати належним доказом, оскільки суперечать законодавству, яке регламентує порядок визначення звичайних цін.
ОСОБА_1 вказує, що відсутні будь-які докази її причетності до оформлення документів, виданих ПП „Гелана" та про її обізнаність стосовно неправдивості документів. А ОСОБА_3 у березні-квітні 2002 року не мав ніяких операцій з ТОВ „Луч" і не здійснював їх, оскільки їх здійснювалаОСОБА_4, а він взагалі був знятий з обліку в ДПІ м. Полтава.
Також ОСОБА_1 звертає увагу на порушення судом вимог ст.261 КПК України щодо рівності прав сторін у судовому розгляді справи, а саме про безпідставне відхилення заявлених нею та її захисником клопотань. Крім того ще 12 липня 2005 року заявлялося клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, але воно так і не було вирішене судом першої інстанції. А тому і прохає постановлений вирок суду скасувати, а справу направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування;
захисник ОСОБА_2. приводить аналогічні доводи, що і засуджена ОСОБА_1 в своїй апеляції і також прохає постановлений вирок суду скасувати, а справу направити прокурору для організації проведення додаткового розслідування;
прокурор, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, у зміненій апеляції вважає вирок суду відносно ОСОБА_1 незаконним у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства, а тому прохає його скасувати а справу повернути на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою та захисника апеляції в повному обсязі, прокурора Паливода Л.В., котра також підтримала змінену апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції засудженої ОСОБА_1 та її захисника підлягають частковому задоволенню, а змінена апеляція прокурора в повному обсязі.
У відповідності з вимогами п.З ч. 1 ст.367 КПК України підставою для скасування вироку являється істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Згідно ж з ч.1 ст.370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1, вона надійшла до суду 18 березня 2005 року (а.с.314) і в послідуючому була призначена до судового розгляду на 6 квітня 2005 р. та неодноразово відкладалася. Безпосередньо 12 липня 2005 року від захисника підсудної і в її інтересах (а.с.376 ) заявлялось клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів однобічності та неповноти досудового слідства, і це клопотання фактично підтримувала ОСОБА_1, але суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 281, 296 КПК України не вирішив долю заявленого у справі клопотання і не перевірив мотивованих доводів, що приводилась в клопотанні. Викладене свідчить про істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Крім того у відповідності зі ст. 370 ч. 2 п. 10 КПК України, вирок в усякому разі підлягає до скасування якщо перебіг судового процесу у передбачених кримінально - процесуальним законодавством випадках не фіксувався технічними засобами.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.324) 6 квітня 2005 року від підсудної ОСОБА_1 надійшло клопотання про повне фіксування судового процесу технічними засобами.
В той же час з протоколів судового засідання від 6 квітня, 18 травня, 23 червня, 12, 25 липня, 8, 30 серпня, 9, 23 листопада, 16 грудня, 2005 року, 26 січня, 5, 20 квітня, 15 травня 2006 року вбачається, що технічна фіксація судового розгляду справи не здійснювалася. Лише захисник ОСОБА_1 (а.с.380) 25 липня 2005 року звертався до суду із заявою про не фіксування судового процесу технічними засобами, а у відповідності з ч.4 ст. 87 КПК України на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду здійснюється повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, сама ж ОСОБА_1, котра зверталася із зазначеним клопотанням до суду, висловила можливість не фіксування судового процесу технічними засобами лише 22 травня 2006 р. Зазначені порушення є таким порушенням кримінально -процесуального закону, яке також тягне за собою скасування вироку з поверненням кримінальної справи на новий судовий розгляд.
Що ж стосується доводів апеляції ОСОБА_1 та її захисника, стосовно необґрунтованості притягнення її до кримінальної відповідальності, однобічності та неповноти проведеного досудового та судового слідства, не відповідності висновків слідства та суду фактичним обставинам справи, то вони підлягають перевірці та дослідженню при новому судовому розгляді справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів
судової палати з кримінальних справ, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженої ОСОБА_1 та її захисника задовольнити частково, а апеляцію
прокурора в повному обсязі. . .
Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 25 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд
до того ж суду, в іншому складі суду.
Головуючий М.Г. Луговий
Судді: О.Б. Прокопенко
Т.М. Моісеєнко