ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1442/16 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Каліновська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Черкаській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року №823/1442/16.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1442/16 від 21 листопада 2016 року (за текстом апеляційної скарги).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року у справі №823/1442/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 11.08.2016 року №0002261301, №0002251301, №0002291301, від 29.09.2016 року №0002871301, №0002881301, та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.09.2016 року №0002891301, у якій просила задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами та скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду по справі №823/1442/16 від 21.11.2016 року, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи заяву, зазначила, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у справі №823/1442/16, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 року, у позові відмовлено повністю. Вважає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленою обставиною є висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 07.02.2017 року №122, 301/17-23, складений в ході досудового розслідування кримінального провадження №42017250000000007 від 20.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України стосовно інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Черкаси Данченко К.В. під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, яким встановлено, що не підтверджується обґрунтованість рішення ГУ ДФС у Черкаській області про збільшення суми своєчасно не нарахованого єдиного внеску, визначеною у вимозі про сплату єдиного соціального внеску. Вказана обставина є істотною, об`єктивно існувала на момент прийняття рішення суду, що переглядається, хоча і не була матеріалізована.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи.

Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Судом першої інстанції встановлено, що у акті перевірки від 19.07.2016 року №330/23-01-17-01/ НОМЕР_1 та рішенні ГУ ДФС у Черкаській області про результати розгляду скарги №18973/23-00-10-0210 від 23.09.2016 року зазначений детальний розрахунок донарахованих сум єдиного внеску, у тому числі зазначено про нараховані та фактично сплачені позивачем суми єдиного внеску за 2014 та 2015 роки. Отже позивачу були відомі всі обставини, пов`язані з визначенням розміру недоїмки з єдиного внеску, проте позивач вказаний розрахунок не перевірив, обставину щодо невідповідності нарахованої суми єдиного внеску як підставу позовних вимог не зазначав.

Більш того, 13.08.2020 року позивач надала копію висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 17.02.2017 року №122, 301/17-23 до Верховного Суду разом із заявою про зупинення дії постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у справі №823/1442/16 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2017 року, проте на непідтвердження суми недоїмки з єдиного внеску, зазначеної у вимозі про сплату боргу від 29.09.2016 року №Ф-0002891301, у касаційній скарзі не посилалась.

Вказаним підтверджується, що обставина щодо невідповідності суми недоїмки з єдиного внеску існувала до звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, могла бути відома позивачу та могла бути встановлена судами під час розгляду справи, отже не є нововиявленою та не є підставою для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у справі №823/1442.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення без задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.